1. Терміни, частина 1

У цьому розділі буде згадуватися термінологія, яка використовується в ПДР, а також ці терміни будуть винесені до екзаменаційних питань.

Учасник дорожнього руху – особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в колісному кріслі. (п. 1.10 [учасник дорожнього руху] )

Цей термін чітко позначає коло осіб, які безпосередньо беруть участь у процесі руху на дорозі і, таким чином, виключає випадки ширшого його тлумачення.

Водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. (п. 1.10 [водій] )

Цей термін має два значення. По-перше, водій – це особа, яка безпосередньо керує транспортним засобом. Отже, саме водій відповідає за безпеку свого транспортного засобу і пасажирів, що знаходяться в ньому. Саме водій зобов'язаний дотримуватись вимог ПДР і, особливо, нести обов'язки, передбачені розділом 2 ПДР ("Обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів").

Другий прояв водійської сутності - це інструктор, який навчає водінню, коли за кермом учень. Таким чином, водій, згідно з ПДР, - це головний учасник дорожнього руху. І від його поведінки багато в чому залежить безпека на дорозі.

Пасажир – особа, яка користується транспортним засобом і перебуває в ньому, але не причетна до керування ним. (п. 1.10 [пасажир] )

Особа, яка перебуває у транспортному засобі і не є водієм, – це пасажир. Але пасажир – це категорія філософська. Коли людина сідає у транспортний засіб, вона з пішохода перетворюється на пасажира. Іншими словами, нога людини, занесена для посадки у транспортний засіб, позиціонує її вже як пасажира. А в той момент, коли людина виходить із транспортного засобу, то вона з пасажира перетворюється на пішохода. Тобто нога, що ступила на землю, змінить статус пасажира, обернувши його на пішохода. Відповідно, змінюються і обов'язки даних учасників дорожнього руху.

Пішохід – особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в колісних кріслах без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи колісне крісло. (п. 1.10 [пішохід] )

Перший критерій пішохода – це знаходження його на автомобільній дорозі. Помилково вважати, що пішоходи – це лише ті особи, які переходять проїзну частину пішохідним переходом. Адже поняття автомобільної дороги включає також і тротуари. Отже, особи, які пересуваються тротуарами, теж вважатимуться пішоходами.

Другий критерій пішохода – це знаходження його поза транспортним засобом. Особи, які стоять на зупинці в очікуванні автобуса, - це ще пішоходи.

Третій критерій - це відсутність приналежності до осіб, які виконують на дорозі роботи (будівельні, ремонтні та ін.) Працівники дорожньо-експлуатаційних служб, наприклад, не є пішоходами.

Крім того, пішоходами вважатимуться особи, перелічені у другому критерії. Наприклад, водій мотоцикла, спішившись і штовхаючи перед собою транспортний засіб, перетворюється на пішохода.

Колона пішоходів – організована група людей, які рухаються по проїзній частині в одному напрямку, в напрямку руху транспортних засобів не більш як по чотири особи в ряду за умови, що вона не займає більше половини ширини проїзної частини одного напрямку руху. Попереду і позаду колони на відстані 10-15 м з лівого боку повинні бути супровідники з червоними прапорцями, а у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості – із ліхтарями: спереду – білого кольору, ззаду – червоного. (п. 1.10 [колона пішоходів] )

Даний спосіб переміщення громадян може здійснюватися тільки по правій стороні дороги (тобто попутно руху транспортних засобів). Кількість осіб, вишикуваних у ряд, не повинна перевищувати чотирьох. Водію ж транспортного засобу забороняється перетинати такі колони, а також займати в них місце.

Для забезпечення безпеки руху колон пішоходів та своєчасного інформування водіїв спереду та позаду колони пішоходів повинні рухатися супроводжуючі особи з прапорцями червоного кольору. У темний час доби та в умовах недостатньої видимості замість прапорців необхідно використовувати ліхтарі білого (спереду) та червоного (ззаду) кольору.

Мопед – двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об’ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. (п. 1.10 [мопед] )

У 2010 році в Україні прийнято закон, за яким користувачам мопедів теж потрібно мати посвідчення на керування (категорія А1) та реєструвати свій транспортний засіб. Категорія А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун із робочим об'ємом до 50 см³ або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Мотоцикл – двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об’ємом 50 куб. см і більше, а маса не перевищує 400 кг. (п. 1.10 [мотоцикл] )

Основними відмінними характеристиками мотоцикла є наявність двох або трьох коліс (при наявності коляски), а також відносно невеликі габаритні розміри і незначна для механічного транспортного засобу маса.

Маршрутні транспортні засоби – автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки або висадки пасажирів. (п. 1.10 [маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування)] )

Дані транспортні засоби належать до особливої категорії. Їх критеріями є: приналежність до інфраструктури перевезення громадян (пасажирів); рух за позначеним (затвердженим) маршрутом; здійснення зупинок у зазначених місцях. Іншими словами, маршрутний транспортний засіб - це той самий громадський транспорт, який рухається дорогами і цілими днями (а іноді й ночами) перевозить людей.

Важливо, що маршрутним транспортний засіб є лише тоді, коли перебуває на маршруті (у робочому режимі). Наприклад, "Рута", що прямує після трудового дня до гаража або до місця паркування, вже не вважається маршрутним транспортним засобом. І та ж сама "Рута", що висувається вранці до місця посадки пасажирів, теж поки що не є таким.

Рейковий транспортний засіб – трамвай та платформи із спеціальним обладнанням, що рухаються трамвайними коліями. Усі інші транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, вважаються нерейковими. (п. 1.10 [рейковий транспортний засіб] )

Необхідність виділення рейкових транспортних засобів в окрему групу пояснюється тим, що в ряді випадків, наприклад, при проїзді перехресть, заїзді в депо вони мають перевагу в русі перед іншими транспортними засобами. Цю перевагу вони отримали через низьку маневреність на дорозі, або іншими словами, своєю "прихильністю" до рейок.

Причіп – транспортний засіб, призначений для руху тільки в з’єднанні з іншим транспортним засобом. Для категорії B причіп не повинен перевищувати максимально допустиму масу 750 кг. Буксирується на жорсткому зчепленні, повинен мати номерний знак. (п. 1.10 [причіп] )

Цей термін охоплює причепи, напівпричепи та причепи-розпуски, призначені для перевезень довгомірних вантажів. Законодавством та ПДР забороняється експлуатація причепів будь-якого типу, які не зареєстровані в органах МВС, без реєстраційних документів або номерного знака, а також тих, що не відповідають за технічними характеристиками автомобілю-тягачу.

Сільськогосподарська техніка – трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні, меліоративні машини та інші механізми. (п. 1.10 [сільськогосподарська техніка] )

Сільськогосподарська техніка – широкий спектр технічних засобів, призначених для підвищення продуктивності праці в сільському господарстві шляхом механізації та автоматизації окремих операцій чи технологічних процесів. Кожна сільськогосподарська машина має свій індивідуальний набір характеристик, які призначаються для виконання конкретних завдань. Така техніка дозволить досягти максимальної продуктивності в найкоротший термін.

Колона транспортних засобів – організована група з трьох і більше транспортних засобів, що разом рухаються в одному напрямку безпосередньо один за одним з постійно увімкненим ближнім світлом фар. (п. 1.10 [колона транспортних засобів] )

Критеріями колони транспортних засобів є: наявність групи з трьох і більше транспортних засобів з увімкненим ближнім світлом фар; їхнє прямування тільки один за одним по одній смузі руху; рух на чолі групи транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору, або тільки червоного кольору (як один із варіантів руху колони). Вимоги, які пред'являються під час руху колон транспортних засобів, описані у 25 розділі ПДР.

Автомобільна дорога (вулиця) – частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. (п. 1.10 [автомобільна дорога, вулиця (дорога)] )

У ПДР використовується узагальнений термін "дорога", який включає всі типи вулиць і доріг (провулки, бульвари, спуски і т. п.) незалежно від місця їх розташування і параметрів. Тобто по ширині автомобільна дорога буде обмежена поза населеним пунктом полем або лісопосадкою, саме там буде межа її елемента, смуги відведення, з лісом чи полем. А в населеному пункті автомобільна дорога буде обмежена зовнішнім краєм тротуару, там, де тротуар прилягає до будівлі або іншого об'єкта.

Автомагістраль – автомобільна дорога, початок та кінець якої позначається дорожніми знаками 5.1 «Автомагістраль» та 5.2 «Кінець автомагістралі», має для кожного напрямку руху окремі проїзні частини, відокремлені одна від іншої розділювальною смугою, не перетинає на одному рівні інші дороги, залізничні і трамвайні колії, пішохідні і велосипедні доріжки. (п. 1.10 [автомагістраль] )

Перший критерій автомагістралі (і це видно на малюнку) – наявність розділювальної смуги. Робиться це з метою максимального забезпечення безпеки дорожнього руху, коли практично повністю унеможливлюється виїзд транспортних засобів на смуги зустрічного руху. А також наявність огорожі по обидва боки від проїзної частини. З боку узбіччя огорожі у вигляді сітки не дозволяють виходити на автомагістраль людям та тваринам.

Другий критерій цієї дороги – повна відсутність перехресть, залізничних переїздів, перетинів із трамвайними коліями, велосипедними та пішохідними доріжками. Пішохідні переходи будуть тільки підземні або надземні.

Навіть сама символіка дорожнього знака "Автомагістраль" (він показаний на малюнку вище) є демонстратором останньої вимоги. На знаку зображений шляхопровід або естакада та проїзд автомагістраллю під ними. Тобто призначення автомагістралі – це швидке переміщення з одного місця до іншого.

ПДР вводять цілий комплекс обмежень, що регламентують рух по автомагістралі. Саме у 27 розділі йде детальний аналіз умов руху цією небезпечною ділянкою дороги.

Проїзна частина – елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів та, у випадках, передбачених ПДР, – пішоходів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги. (п. 1.10 [проїзна частина] )

Тут відбувається плутанина, яка часто трапляється в середовищі початківців або необізнаних водіїв. Вони вважають, що дорога - це (грубо кажучи) та ділянка асфальтового покриття, якою рухаються автомобілі. Подібна позиція докорінно неправильна.

Ділянка асфальтового покриття – це саме проїзна частина, тобто тільки елемент автомобільної дороги, яка призначена для того, щоб нею рухалися нерейкові транспортні засоби (всі, крім трамваїв).

Тобто проїзна частина - обов'язковий, необхідний елемент автомобільної дороги, який використовується виключно для руху нерейкового транспорту. Відповідно, за наявності розділювальної смуги на дорозі, проїзних частин буде вже дві, а не одна.

Смуга руху – поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів. (п. 1.10 [смуга руху] )

Іншими словами, смуга руху – це елемент проїзної частини, призначений для руху одного транспортного засобу. Найчастіше (судячи навіть малюнку) смуги руху виділяються за допомогою розмітки. Але буває, що смуги руху позначаються також за допомогою дорожніх знаків 5.16-5.19.3.

А тепер глянемо на всю ієрархію. Автомобільна дорога поділяється на проїзні частини, а проїзна частина в свою чергу поділяється на смуги руху.

Розділювальна смуга – виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.2 елемент дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. За наявності на розділювальній смузі тротуару по ньому дозволяється рух пішоходів. (п. 1.10 [розділювальна смуга] )

По-перше, розділювальна смуга - це елемент дороги, що ... поділяє суміжні проїзні частини. Основною функцією розділювальної смуги є розмежування транспортних потоків (переважно протилежних напрямів). Це робиться, наприклад, для забезпечення максимальної безпеки дорожнього руху. Адже розділювальна смуга робить мінімальною можливість виїзду на смуги, призначені для зустрічного руху. Саме тому розділювальна смуга – це обов'язковий елемент найшвидшої дороги – автомагістралі.

Повернемося до поняття розділювальної смуги. Розділювальна смуга - елемент дороги, виділений конструктивно та (або) за допомогою розмітки… Найбільш представницьким видом розділювальної смуги є газон. Це конструктивний варіант розділювальної смуги, тобто оформлений за допомогою фізичної конструкції - газону. До подібного вигляду можуть належати також залізобетонні, металеві огородження (другий малюнок) та інші фізичні конструкції.

Але розділювальна смуга може бути оформлена і логічно – за допомогою горизонтальної дорожньої розмітки 1.2, що позначає край проїзної частини. Це - абсолютно така сама розділювальна смуга.

У зв'язку цим необхідно зробити зауваження. Досить часто водії плутають розділювальну смугу, виділену за допомогою розмітки, та подвійну суцільну лінію розмітки (горизонтальну розмітку 1.3). Спробуємо закрити цю тему раз і назавжди. Відстань між суцільними лініями розмітки буде від 1 до 1,5 метра. Так ось, це розділювальна смуга. А якщо відстань між суцільними лініями розмітки дорівнює ширині будь-якої з ліній, то це подвійна суцільна розмітка.

І ще одна характеристика розділювальної смуги. Розділювальна смуга - елемент дороги, що не призначений для руху та зупинки транспортних засобів. Розділювальна смуга призначена не для транспортних засобів, а виключно для виділення суміжних проїзних частин. Саме тому нею не можна здійснювати рух чи здійснювати на ній зупинку і стоянку.

Винятком може стати розділювальна смуга з тротуаром, що розташований на ній, або пішохідною доріжкою. Автомобільну дорогу з такою розділювальною смугою, де на ній розташований тротуар, пам'ятники та скульптури, фонтани, дитячі та спортивні майданчики, кафе, торгові кіоски, а також храми та інші релігійні споруди, називають бульваром.

Трамвайна колія – елемент дороги, призначений для руху рейкових транспортних засобів, який обмежується по ширині спеціально виділеним вимощенням трамвайної лінії або дорожньою розміткою. (п. 1.10 [трамвайна колія] )

Виділення окремим терміном елемента дороги, призначеного для руху рейкових транспортних засобів, обумовлено тим, що їхня маневреність обмежена і зупинковий шлях набагато більший, ніж у нерейкових транспортних засобів. Виходячи з цього, ПДР передбачені спеціальні умови руху нерейкових транспортних засобів трамвайними коліями.