Особливості руху з причепом

5.3.1 Експлуатація різних причепів

Багато власників легкових автомобілів експлуатують різні причепи: вантажні платформи, будинки на колесах, автовози тощо. Звісно, керування автомобілем з причепом має свої особливості, про які я і хочу поговорити в цьому розділі.

Найголовніше, про що потрібно пам’ятати перед початком руху з причепом, — як не дивно, про те, що причіп потрібно надійно прикріпити до автомобіля. Я в своєму житті не раз був свідком того, як неякісні причіпні пристрої ставали причиною того, що причіп відривався на ходу автомобіля (рис. 5.19). І добре, якщо в такій ситуації причіп просто відлітає кудись у кювет, нікого не зачепивши. Тому перед початком експлуатації причепа насамперед варто подбати про правильні та справні причіпні пристрої, страхувальні ланцюги або троси. Причіп повинен кріпитися до автомобіля суворо згідно з інструкцією з його експлуатації.

5.3.2 Перевірка світлових приладів причепа

Наступний, не менш важливий момент — це перевірка світлових приладів причепа. Тобто, якщо причіп оснащений стоп-сигналами і покажчиками поворотів, вони неодмінно повинні бути підключені до бортової мережі автомобіля, щоб своєчасно інформувати всіх учасників руху про наміри водія (рис. 5.20). Здавалося б, це все банальні речі, але саме від них залежить безпека людей. І потрібно розуміти, що все починається саме з приєднання причепа до автомобіля.

5.3.3 Хто має право на водіння автомобіля з причепом

Як відомо з Правил дорожнього руху, водій із правами категорії «В» має право на водіння автомобіля з причепом з максимальною дозволеною масою 750 кг. Зазвичай це невеликі причепи з не більше ніж двома осями. Чому обрана саме ця цифра? Річ у тім, що для водіння автомобіля з причепом більшої маси (рис. 5.21) необхідні спеціальні навички та розуміння багатьох процесів руху, для яких потрібне окреме навчання (на права категорії «Е»). Ми наразі не розглядатимемо це питання.

5.3.4 Правильне завантаження причепа

Отже, ви приєднали причіп до автомобіля і тепер збираєтеся його чимось завантажити (адже не просто ж так бовтатися йому за автомобілем). Отже, наступний важливий момент, про який необхідно пам’ятати, — це правильне завантаження причепа. У будь-якій інструкції з експлуатації причепа ви можете побачити таку характеристику як максимальне навантаження на зчіпний пристрій. Зазвичай цей показник не надто великий — у межах від 30 до 70 кг (залежно від розмірів причепа та вантажопідйомності самого автомобіля).

Річ у тім, що можна завантажити лише задню частину причепа (рис. 5.22, c): він, як важіль, підніматиме задню вісь автомобіля, що буксирує, тим самим погіршуючи його керованість, аж до того, що на якійсь нерівності дороги автомобіль із причепом може просто полетіти в кювет. Якщо ж, навпаки, весь вантаж у причепі буде зосереджений у передній його частині (рис. 5.22, b), то задня вісь автомобіля, що буксирує, притискатиметься до дороги сильніше, ніж потрібно, внаслідок чого на цей раз підніматимуться передні колеса, які, як відомо, є керованими, — автомобіль буде сильно «базікати» з боку в бік, причому найчастіше в такій ситуації втримати автомобіль на дорозі просто неможливо. Крім того, через ослаблення зчеплення з дорогою на передніх колесах при гальмуванні не створюється певне гальмівне зусилля, особливо необхідне під час руху з причепом, проте саме на передніх колесах утворюється значно більший гальмівний ефект, ніж на задніх. Саме тому вкрай важливо, щоб вантаж рівномірно розміщувався в причепі (рис. 5.22, a).

5.3.5 Причіп - це ще один транспортний засіб

Отже, ви приєднали причіп, правильно його завантажили і поїхали. Потрібно розуміти, що причіп — це ще один транспортний засіб зі своєю власною підвіскою і своєю здатністю до опору різним нерівностям дорожнього покриття, внаслідок чого він впливає на автомобіль, що буксирує його. Тому потрібно пам’ятати і про ті колеса, які на причепі. Тобто, якщо ви об’їхали яму на автомобілі, потрібно примудритися зробити так, щоб колеса причепа її теж об’їхали.

Особливо важливо пам’ятати про причіп у поворотах. Не секрет, що повороти часто спричиняють перекидання причепа, який, звалюючись у кювет, тягне за собою автомобіль (рис. 5.23, а). При проходженні повороту на високій швидкості причіп за інерцією продовжує рухатися прямо, тоді як автомобіль уже повертає, що призводить до складання автопоїзда з подальшим перекиданням (рис. 5.23, b). Тому, входячи в поворот із причепом, знизьте швидкість.

Ще одна особливість проходжен- ня поворотів із причепом: колеса причепа зрізають кути ще більше, ніж задні колеса автомобіля. Тобто, якщо під час руху без причепа потрібно дочекатися, поки середня стійка автомобіля порівняється з перешкодою, то, повертаючи з причепом, потрібно закладати ще більш розмашисті траєкторії й не забувати стежити в дзеркалах за тим, щоб причіп не зачепив перешкоди, розташованої всередині повороту (рис. 5.24).

Іноді причіп може мати трохи біль- шу ширину, ніж автомобіль, який буксирує його. Тому, якщо ви буксируєте, наприклад, автобудинок, то, відповідно, оглядовість у дзеркалах заднього виду буде дещо обмежена. Отже, будь-які перестроювання варто виконувати дещо акуратніше або встановити додаткові дзеркала заднього виду на подовжених стійках (рис. 5.25), щоб мати можливість бачити дорожню обстановку позаду свого автопоїзда. Крім того, не варто забувати, що у вузькому місці, де може пройти ваш автомобіль, ширина причепа може виявитися занадто великою.

5.3.6 Рух заднім ходом

Найбільша складність у керуван- ні автомобілем із причепом полягає в русі заднім ходом. Не секрет, що «запихати» причіп (переважно одновісний) кудись на парковку або в гараж, сидячи просто за кермом, — завдання дуже непросте, а іноді й зовсім нездійсненне. Тому, якщо ви не часто їздите з причепом, то намагайтеся обирати свій маршрут так, щоб рухатися лише вперед. Якщо ж вам доводиться вмикати задній хід, пам’ятайте, що під час руху заднім ходом при повороті керма, наприклад, ліворуч, задня частина автомобіля також почне повертати ліворуч, а причіп при цьому почне рухатися праворуч, і навпаки: при повороті керма праворуч причіп рухатиметься ліворуч (рис. 5.26).

Якщо ж ви збираєтеся, рухаючись заднім ходом, їхати тривалий час прямо, то це навряд чи вийде: причіп починає «тікати» ліворуч або праворуч. Відповідно, потрібно здійснювати кермом попереджувальні дії, в результаті яких траєкторія руху вашого автомобіля нагадуватиме мікроскопічну хвилясту лінію (рис. 5.27). Тобто, спеціально повертаючи кермо трохи праворуч, ви помітите, що задня частина автівки також рухається праворуч, а причіп при цьому починає рухатися ліворуч. Щойно ви відчуєте початок цього відведення, негайно повертайте кермо трохи ліворуч — задня частина автівки рухатиметься ліво- руч, а причіп вирівняється і продовжить рух назад, поки не зміститься праворуч. Отже, дрібно маневруючи кермом, можна спочатку впливати на причіп, усвідомлюючи, що він буде робити в наступний момент. Це схоже на те, як утримувати на відкритій долоні вертикальну паличку: якщо дрібно водити долонею з боку в бік, можна досить довго утримувати цю паличку, запобігаючи її падінню; якщо ж тримати долоню нерухомо і намагатися бігати за паличкою всім тілом, то для цього знадобиться дуже велика територія. Так само й із причепом: якщо намагатися обертати кермо розмашисто, в певний момент причіп просто «складеться», тобто рухатися заднім ходом далі стане просто неможливо, а потрібно буде їхати тільки вперед, щоб знову вирівняти причіп.

З такими особливостями керування я раджу тим, хто збирається керувати автомобілем із причепом, виїхати кудись на досить просторий майданчик і там добре потренуватися рухатися прямо назад із причепом, а також навчитися розвертатися заднім ходом з причепом, змушуючи його повернутися на 90 градусів. Щойно ви набудете таких базових навичок, керувати автопоїздом стане простіше і зрозуміліше.