Паркування типу «гараж» найчастіше застосовується на різних стоянках, а також, як випливає із самої назви, власне, для в’їзду в гараж і виїзду з нього. Як ви розумієте, простір для паркування в цьому випадку може бути обмежений як стінами гаража, так і автомобілями, які стоять з обох боків, або просто розміткою, намальованою на асфальті.
Заїзд у «гараж» може бути виконаний чотирма різними способами. Залежно від території, яку ми маємо в своєму розпорядженні (скільки вільного місця є на в’їзді), можна припаркуватися переднім або заднім ходом (по два способи на кожен обраний напрямок). Потрібно розуміти, що під часу руху заднім ходом автомобіль більш маневрений, — він може повертати в тісніші місця. Отже, якщо кишеня або прилегла до гаража територія невелика, то найчастіше простіше заїхати заднім ходом.
Отже, пропоную розглянути кожний окремо взятий спосіб паркування типу «гараж». Зазвичай на навчальному майданчику я вибудовую з фішок досить компактний гараж — по півметра з кожного боку автомобіля. Якщо ви навчитеся «запихати» автівку у вужчий простір, симетрично виставляючи її по зазорах, то в реальній ситуації (наприклад, на стоянці між справжніми дорогими автомобілями), де розміри кишені будуть великими, все буде набагато простіше. Заїжджати в тісний простір у реальному житті немає сенсу, оскільки у вас потім просто не відчиняться двері.
Напевно, ви вже мали можливість ознайомитися з такою вправою. Пам’ятаєте розворот на 180 градусів? Коли ми здавали заднім ходом, повертаючи автомобіль під прямим кутом між фішками, то фактично заїжджали в цей самий гараж. Різниця була лише в орієнтирах, що використовувалися, — тоді це була фішка на рівні заднього бамперу, чи пам’ятаєте?
Припустимо, що ви прямою дорогою проїжджаєте повз гараж, залишаючи його з правого боку. Пам’ятаючи, що під час руху заднім ходом при повороті керма до упору внутрішнє до повороту заднє колесо рухається по радіусу приблизно два метри, вам потрібно, відповідно, відступити від гаража на два метри і «протягнути» за гараж ще на два метри. Отже, як видно на рисунку 4.28, між автомобілем та гаражем утворюється квадрат 2×2 метри (звідки і назва способу паркування).
Якщо тепер, починаючи рухатися на автомобілі заднім ходом, повернути кермо до упору праворуч, то, прямуючи радіусом приблизно два метри, заднє внутрішнє до повороту колесо в акурат спрямує автомобіль у гараж (рис. 4.29). Складність цього способу полягає в тому, що чітких орієнтирів узагалі немає, — потрібно добре уявляти свій автомобіль у просторі. Тому спочатку, обертаючись назад, потрібно «прицілитися» ближнім до гаража заднім кутом автомобіля до кута (В) гаража. Коли автомобіль займе щодо гаража кут близько 60 градусів (положення III на рисунку), ви побачите в правому дзеркалі, що автомобіль проходить по правому боку гаража (В). Після цього, наближаючись до стану паралельності до стінок гаража, вам потрібно обов’ язково перевірити лівий бік у лівому дзеркалі автомобіля: чи проходить лівий задній кут автомобіля повз кут (А) гаража.
Отже, щойно автомобіль стане паралельно до стінок гаража (положення IV на рисунку) — це буде видно в обидва дзеркала за однаковими зазорами ліворуч та праворуч. У цей момент потрібно вирівняти кермо, поставивши його в центральне положення. Відмінність від розвороту в цьому випадку в тому, що потрібно поставити колеса автомобіля саме прямо і заїхати в гараж паралельно до його стінок на прямих колесах.
Зрозуміло, якщо місце для паркування автомобіля буде не праворуч, а ліворуч від нього, то всі дії виконуватимуться аналогічно, але в дзеркальному відображенні.
Перевагою способу «2×2» є те, що він досить простий, і при регулярному повторюванні таких заїздів у водія розвивається відчуття руху автомобіля в просторі. Недолік такого способу — наявність великої території для заїзду. Як вам відомо, при повороті автомобіля заднім ходом відбувається великий замах, а значить, потрібно стежити за тим, щоб не зачепити зовнішнім бортом автомобіля стіну або якусь іншу перешкоду. Найкраще залишати відстань не менш ніж півтора метра від автівки до цієї перешкоди — тоді ви точно нічого не зачепите. Якщо необхідного зазору не буде, заїхати в гараж не вдасться. Крім того, за такого способу паркування немає чітких орієнтирів, особливо якщо доводиться заїжджати не в гараж зі стінами, а на розмічену асфальтовану ділянку без сусідніх автомобілів. Більшість водіїв у цьому випадку взагалі не заморочуються і ставлять автівку іноді навіть поперек розмітки. Якщо за деякий час уся стоянка зайнята автівками, автомобіль, який стоїть незрозуміло як, свідчить явно не на користь свого власника.
Другий спосіб паркування — заднім ходом «2 × 45». Він застосовується, якщо потрібно припаркувати автомобіль заднім ходом в умовах, коли проїзд між рядами автівок, що стоять, досить вузький (іноді завширшки навіть менше від довжини автомобіля — така ситуація досить типова).
Уявіть два ряди поперечно припаркованих автомобілів із проїздом між ними, причому ширина цього проїзду становить приблизно довжину вашого автомобіля або навіть менше (як правило, дві зустрічні автівки всетаки можуть роз’їхатися). Припустімо, що вільне місце є в правому від автомобіля ряду автівок. Як бачите на рисунку, застосувати в цьому випадку спосіб «2×2» не вийде: вивернути колеса буде просто нікуди, оскільки автомобіль відразу ж в’їде своїм бортом у ряд припаркованих автівок (рис. 4.30).
На відміну від попереднього способу, в цьому випадку потрібно «притулитися» авто мобілем впритул до вільного місця — приблизно за півметра від правого ряду припаркованих автівок. Причому потрібно проїхати стільки, щоб порівнятися правим дзеркалом заднього виду з «правою стіною гаражика» — бортом автомобіля, припаркованого праворуч від вільного місця, як показано на рисунку. Додатковий орієнтир — середня стійка вашого автомобіля повинна розташовуватися приблизно по центру паркувальної кишені (рис. 4.31). Такий стан є вихідною точкою: щойно автомобіль за йняв це положення, починайте максимально інтенсивно обертати кермо ліворуч (якщо ваш автомобіль обладнаний підсилювачем керма, то можна навіть обертати кермо на автомобілі, який стоїть, оскільки парковка тісна).
Вивернувши колеса до упору ліворуч, потрібно, ніби від’їжджаючи від гаража, зробити попередній замах для в’їзду. При цьому автомобіль повинен опинитися під кутом приблизно 45 градусів від попереднього напрямку (рис. 4.32). Отже, можна під’їхати на автомобілі до лівого ряду машин так, що відстань між переднім лівим кутом вашого автомобіля і припаркованою автівкою становитиме всього півметра, а то і менше.
Коли автомобіль досяг кута 45 градусів щодо попереднього напрямку, зупинившись або перш ніж зупинитися, необхідно так само негайно почати викручувати кермо в зворотний бік — до упору праворуч (рис. 4.33). На відміну від методу «2×2», коли автомобіль, розвертаючись, наїжджав на перешкоду, в цьому випадку, щойно ви увімкнули задній хід і проїхали назад, лівий передній кут вашого автомобіля почне відразу ж віддалятися від автівок, які тепер уже перед вами. Отже, ваш автомобіль заднім ходом в’їде на парковку.
Як бачите (рис. 4.34), щоб заїхати в гараж, автомобілю доводиться виконати два повороти по 45 градусів (що, власне, й випливає з назви цього способу паркування). Поворот на 90 градусів не може бути виконаний на обмеженій території. Якщо ж його розподілити на два етапи, то результат буде оптимальним. Переваги такого способу в тому, що для виконання всього маневру не потрібно багато місця, а також у тому, що є чіткі орієнтири. Як і в першому випадку, якщо місце для паркування буде не праворуч, а ліворуч від автомобіля, то всі дії виконуватимуться аналогічно, але в дзеркальному відображенні.
Ми знаємо, як заїжджати в гараж заднім ходом. Іноді, коли проїзд між гаражами (або рядами автівок) досить широкий, можна заїжджати в гараж (або на стоянку між автівками) переднім ходом. Вважається, що краще ставити автомобіль у гараж переднім ходом, оскільки в цьому випадку вихлопна труба автомобіля розташовуватиметься ближче до виходу, а значить, загазованість гаража буде меншою, тому частка істини в цьому є. Отже, якщо є достатньо місця для повороту, ніщо не заважає заїхати в гараж переднім ходом.
Перший спосіб заїзду в гараж переднім ходом виконується так: автомобіль заїжджає в гараж одним маневром. Щоб це вдалося, потрібно розуміти, що радіус повороту внутрішнього заднього колеса середньостатистичного легкового автомобіля становить приблизно три метри, тобто необхідно, щоб автомобіль розташовувався від гаража на відстані не менше трьох метрів (рис. 4.35): інакше автівка просто не потрапить туди, куди потрібно, і заїхати з першого разу не вдасться (навіть без варіантів). Отже, під’їхавши до гаража на відстані трьох метрів, порівняйтеся з ближнім краєм в’їзду передніми колесами, як показано на рисунку.
Щойно автомобіль зайняв вихідне положення (положення I на рисунку 4.36), потрібно терміново повернути кермо до упору в бік гаража (в наведеному прикладі — праворуч). Спочатку здаватиметься, що автомобіль рухається повз гараж (положення II), але це не страшно, оскільки в результаті автомобіль все одно потрапить передньою віссю в гараж (положення III). Отже, коли передня частина автомобіля в’їде в гараж, кермо потрібно повернути в центральне положення, щоб автомобіль продовжував заїжджати на прямих колесах. Зрештою задня вісь автомобіля «зріже» і потрапить в гараж дуже чітко (положення IV).
Складність такого способу полягає в тому, що потрібно вміти подумки вибудовувати дугу, якою рухатиметься автомобіль, і напевно знати, що при такому радіусі повороту автомобіль гарантовано потрапить в гараж, не зачіпаючи його зовнішнім до повороту переднім кутом.
Заїзд у гараж переднім ходом — це окремий випадок паркування «ялинкою». Як я вже згадував, за такого способу паркування автомобілі стоять біля краю проїзної частини під кутом, як правило, 45 градусів щодо бордюру. Якщо вам потрібно припаркуватися на такій стоянці, необхідно, як і у випадку з паралельним паркуванням, наблизитися до припаркованих автомобілів на відстані близько півметра, а потім, порівнявшись середньою стійкою свого автомобіля з виступаючим кутом крайньої припаркованої автівки (рис. 4.37), повернути кермо праворуч — автомобіль «занирне », задні колеса «зріжуть», а автомобіль, якщо все було зроблено правильно, після вирівнювання керма на прямих колесах під’їде до бордюру правим переднім кутом. При цьому зазор між правим бортом вашої та лівим бортом припаркованої автівки автоматично стане достатнім для відчинення дверей.
Щоб попередній спосіб заїзду в гараж в обмежених умовах був безпечнішим, його можна розділити на два етапи — це і буде другим способом заїзду в гараж переднім ходом «2×45». Такий спосіб схожий на вправу «Розворот у габаритному дворику». Під’їжджаючи до гаража, потрібно не «притискатися » до його боку, а, навпаки, триматися на деякій відстані. Коли автівка порівняється середньою стійкою із серединою гаража (все це досить умовно і приблизно: до кожної конкретної ситуації потрібно «пристрілюватись» індивідуально), варто почати повертати, прямуючи, так би мовити, в гараж до сусіда (рис. 4.39).
Коли передня частина автомобіля під’їде до сусіднього гаража, його задня частина займе положення десь на лінії потрібного нам гаража, тобто автівка повернеться приблизно під 45 градусів до попереднього напрямку руху (рис. 4.40) — зробить замах для наступного повороту. У цей момент потрібно увімкнути задній хід і на перших же сантиметрах руху почати повертати кермо до упору в зворотний бік.
Оскільки задня вісь автівки залишається майже на рівні нашого гаража, а передня поступово зміщується до середини гаража, автомобіль у певний момент досягає кута 90 градусів від свого первісного напрямку, тобто він зорієнтований для в’їзду в гараж (рис. 4.41). Залишається тільки повернути кермо в центральне положення і на прямих колесах просто в’їхати в гараж.
Загальну схема руху для заїзду в гараж переднім ходом «2 × 45» зображено на рисунку 4.42. Такий спосіб заїзду цілком виправданий. Якщо ви відчуваєте, що під час заходження з першого разу є ризик зачепитися, краще не випробовувати долю, а здати назад, підрівнявши автівку до потрібної паралельності зі стінками гаража, і після цього спокійно заїхати в гараж на прямих колесах.
Виїзд із парковки типу «гараж» (або, власне, з гаража) заслуговує окремого розгляду.
Припустімо, автомобіль поставили в гараж переднім ходом, тож виїжджати з нього потрібно заднім ходом. У гаражі кермо повертати не можна, воно повинне бути прямим, інакше автомобіль неодмінно в’їде крилом у стіну (або в борт сусіднього автомобіля, якщо це відбувається на парковці). В ідеалі, сідаючи в автівку, потрібно переконатися в тому, що передні колеса прямі. Можна також скористатися способом, який ми розглядали в розділі «Основи руху заднім ходом», тобто, дивлячись у лобове скло і починаючи здавати назад, переконатися, що гаражна стінка просто віддаляється від автівки, а не зміщується при цьому вбік. На прямих колесах потрібно виїжджати з гаража доти, доки ПЕРЕДНИЙ БАМПЕР ВАШОГО АВТОМОБІЛЯ не опиниться НА ЛІНІЇ ГАРАЖНИХ ВОРІТ, тобто автомобіль повинен майже повністю виїхати з гаража. Тільки після цього можна вивернути кермо до упору ліворуч або праворуч (залежно від того, куди ви збираєтеся прямувати далі). Однак, як правило, проїзд між гаражами не так широкий, щоб можна було розвернутися до бажаного напрямку. Тому для економії простору і гарантування безпеки потрібно повернути заднім ходом приблизно до кута 45 градусів від обраного напрямку, для цього є чудовий орієн тир — продовження лівого борту вашого автомобіля має збігатися з кутом гаража (рис. 4.45). Коли автомобіль займе таке положення, вмикайте першу передачу і, повертаючи кермо до упору в протилежний бік, прямуйте, куди вам потрібно.
Отже, і при в’їзді в гараж, і при виїзді з нього використовується вже знайома нам тактика — «2 × 45». Тобто, в принципі, нічого нового не відбувається, змінюються лише декорації, а автомобіль в просторі завжди переміщається однаково.
Якщо автівку поставили в гараж заднім ходом, то це знайома нам ситуація ще з вправи «Змійка переднім ходом». Усе, що потрібно зробити, щоб виїхати з гаража в цьому випадку, — проїхати на прямих колесах, поки середня стійка не порівняється з краєм гаража (або з краєм сусідньої автівки, якщо автомобіль виїжджає з парковки), після чого можна сміливо повертати кермо в будьякий бік (рис. 4.46).
Певні особливості має виїзд із парковки «ялинкою». Зазвичай автомобілі припарковані досить щільно один до одного, і момент, коли вже можна повертати кермо, може бути різним залежно від конкретної ситуації. Виїжджати з вузького коридорчика, як ми вже знаємо, потрібно на прямих колесах. Щоб вивернути колеса для повороту у випадку з паркуванням «ялинкою», з одного боку потрібно порівнятися заднім бампером із заднім бампером правого сусіднього автомобіля (А), а з іншого боку — переднім бампером із заднім бампером лівого сусіднього автомобіля (В) (рис. 4.47).
Утім, залежно від того, під яким кутом до узбіччя розташовані автомобілі і яка довжина автівок, які стоять поруч, може трапитися так, що задній бампер уже пройшов сусіда праворуч (А), а передній бампер сусіда ліворуч ще не пройшов. Відповідно, потрібно виїхати так далеко (так, цей виїзд виходить на дорогу, якою в цей час можуть рухатися інші автівки!), щоб переконатися, що передній бампер не зачепить сусідню автівку (В) (рис. 4.48).
Буває також, що ліворуч від вашого автомобіля припаркована коротка автівка, а праворуч — довга. У цьому випадку критерієм для початку повороту керма буде поєднання задніх бамперів вашої і правої сусідньої автівки (А) (рис. 4.49).
Дуже часто можна спостерігати картину, коли водій виїжджає з парковки, починаючи розвертатися, зупиняється дуже рано, не досягаючи паралельності щодо дороги. Річ у тім, що, хоча виїзд до повної паралельності і вимагає більше місця, зате, щойно автомобіль повністю виїде на дорогу, можна вмикати лівий покажчик повороту і, подивившись в ліве дзеркало, впевнено стартувати вперед. Якщо ж автомобіль не доїжджає до положення паралельності дорозі (зазвичай місця для повороту на доро гу переднім ходом йому не вистачає), водій знову вмикає задній хід і продовжує «соватися» тудисюди, поки не виїде повністю. На мою думку, це найгірший із можливих варіантів. Виїжджати з парковки (як і заїжджати на неї) слід намагатися з першої спроби, щоб не дратувати інших.
Для отримання сертифіката, збереження прогресу та подальшого навчання на нашому ресурсі рекомендуємо ввійти або зареєструватися.
Наші тестові запитання на 100% відповідають офіційним, за якими складаються теоретичні іспити в сервісних центрах України.
Усі інші ресурси, які заявляють, що їхні тестові завдання є офіційними, заводять вас в оману. В них видозмінено ілюстрації та розміщено неактуальний текст. Готуючись за допомогою таких ресурсів, на офіційному іспиті ви можете розгубитися і просто не скласти його.