Обгін і зустрічний роз'їзд

3.6.1 Що таке обгін?

Час поговорити про, мабуть, найскладніший та найнебезпечніший маневр на дорозі — обгін.

Відразу зауважу, що ми не занурюватимемося в якісь секрети майстерності, пов’язані з пілотуванням автомобіля, не з’ясовуватимемо, які сили діють при цьому на автомобіль тощо. Поговоримо про обгін простою людською мовою. Мета цієї розмови — підвищити загальну безпе

Як ви пам’ятаєте з Правил дорожнього руху, обгін — це маневр, пов’язаний із випередженням попутного транспорту з виїздом на зустрічну смугу (рис. 3.84). Крім того, в Правилах ідеться про місця, де виконувати обгін заборонено.

З’ясуймо, чому взагалі одні водії прагнуть обігнати інших. Якщо один автомобіль рухається швидше, ніж інший, то дійсно виникає потреба в обгоні. Що означає «рухатися швидко»? Зазвичай на це запитання багато водіїв (переважно початківців) відповідають так: «Ну, якщо рухатися зі швидкістю 120140 км/год...» Насправді швидко — це будьяка швидкість понад 40 км/ год. Адже майже із 40 км/год на автомобіль починають діяти сили (не потойбічні, а цілком земні — фізичні), які можуть викликати ковзання, помітні кути відведення колісної покришки тощо. Можливо, все це якісь незнайомі вам терміни, але потрібно просто взяти до уваги, що 40 км/год — це та швидкість, з якою закінчується статичний рух і починається динамічний (рис. 3.85).

Утім, і це ще не повне тлумачення терміна «рухатися швидко». З’ясуймо це докладніше.

Уявіть, що ви рухаєтеся прямою дорогою відмінної якості, нікого не обганяєте і не змушені маневрувати. У цьому випадку обмежувати максимальну швидкість руху буде лише потужність двигуна і конструкція автомобіля (ми зараз не беремо до уваги дорожні знаки та Правила дорожнього руху — мається на увазі просто фізична можливість автомобіля швидко переміщатися). Отже, першим обмеженням швидкості автомобіля є його фізичні можливості. Другий обмежувач швидкості — це здатність людини керувати автомобілем на такій швидкості (рис. 3.86).

3.6.2 «Рваний» ритм

Дуже часто людська здатність керувати автомобілем відповідає набагато меншим швидкостям, ніж може рухатися сам автомобіль за його технічними характеристиками. Більшість водіїв зазвичай рухаються містом, на невеликі відстані, з невисокими швидкостями, а то і взагалі «крадуться» в заторах. Коли ж такі водії виїжджають на простір траси, відбувається одна з двох крайнощів: або автомобіль рухається повільно, не перевищуючи 90 км/год (загалом дуже непогано: і правила не порушуються, і паливо економиться); або автомобіль мчить «на всіх вітрилах» — водій «витискає» з автомобіля все, на що він здатен. Цікаво, що на великих відстанях (наприклад, від Харкова до Сімферополя близько 700 кілометрів) різниця в тривалості поїздки у того, хто рухатиметься зі швидкістю близько 100 км/год (тобто в межах правил), і того, хто «топтатиме педаль газу» і рухатиметься зі швидкістю 130150 км/год, становитиме не більше півгодини! При цьому той, хто віддає перевагу більш швидкому руху, дорогою знайомитеметься з усіма співробітниками поліції, більше ризикуватиме й частіше зупинятиметься. Рух такого водія матиме «рваний» ритм: рухаючись трасою, ви можете помітити, що вас може кілька разів обігнати один і той самий автомобіль.

3.6.3 Вибір швидкості

Отже, вибір швидкості — це досить серйозне питання. Ба більше, в далеку дорогу потрібно «вкочуватися», тобто не зриватися відразу на максимально можливу швидкість, яку здатний забезпечити ваш автомобіль, а поступово звикати до нового темпу руху. Найчастіше обгони відбуваються саме на трасі, оскільки рух містом набагато «прозаїчніший » (обганяти доводиться і рідше, і на набагато менших швидкостях).

Необхідно обирати для себе певну швидкість руху трасою, з якою почуватиметеся впевненіше, тобто будете здатні керувати автомобілем у різних ситуаціях, навіть абсолютно несподіваних. Якщо ви, поставивши собі запитання: «А чи впораюся я, якщо щось піде не так?», зможете дати схвальну відповідь, значить, це та швидкість, з якою вам можна рухатися.

Звісно, обравши ту чи іншу швидкість руху, вам в певний момент доведеться зіткнутися з необхідністю обгону транспортного засобу, який рухається повільніше.

3.6.4 Ряд припущень при обгоні

Перш ніж здійснити обгін на дорозі, водій робить низку припущень. І найголовніше, щоб ці припущення були правильними. Одне з припущень, яке робить той, хто обганяє, — водій зустрічного автомобіля його бачить і якось відреагує, тобто знизить швидкість і пропустить. І водій, який збирається виконати обгін, звичайно ж, сподівається на це. Зустрічний же цілком може рухатися із «заплющеними очима»: дивитися на дорогу, але не бачити; дивитися і бачити, але не реагувати; дивитися, бачити і реагувати, але зовсім неправильно.

У пориві «праведного» гніву деякі зустрічні водії не тільки не збираються пропускати автомобіль, що рухається їм назустріч, а збільшують власну швидкість, намагаючись цим ніби наголосити «Ну і куди ти висунувся?». Така поведінка не тільки нерозумна, а й дуже небезпечна, причому не в останню чергу для самого такого водія. Якщо ситуація загострюється, ви маєте розуміти, що хтось же повинен бути розумніший! Хтось же повинен вжити заходів, щоб зберегти насамперед власне життя. Ми ж не Батьківщину захищаємо, щоб під танки кидатися з гранатою! Наше завдання — насамперед безпечно дістатися з точки А в точку В. Тому, якщо ви помітили, що хтось неправильно почав маневр і рухається вам «у лоб», хоча б знизьте швидкість, щоб у разі потреби дозволити собі більш розмашистий маневр. І, найголовніше, не робіть якихось різких дій, не смикайтесь і чекайте на реакцію водія зустрічного автомобіля.

Припустімо, що ви рухаєтеся дорогою і бачите транспорт, що рухається назустріч, а в цей момент вас починає обганяти задній автомобіль. Що потрібно робити в такій ситуації? Спробуйте визначити для себе, чи встигне завершити обгін задній автомобіль. Потрібно розуміти, що, коли водієві автомобіля, який обганяє, стане дуже страшно, він, найімовірніше, поїде не на зустрічного, а саме на вас. У Правилах дорожнього руху з цього приводу абсолютно чітко зазначено, що перешкоджати здійсненню обгону будь-якими діями (підвищенням швидкості руху або іншими маневрами) забороняється. Отже, якщо вас уже почали обганяти, ви не повинні заважати, а в певних ситуаціях навіть повинні пригальмувати, щоб дозволити тому, хто обганяє, безпечно завершити маневр. Але тут виникає цікаве питання: а коли ж саме потрібно починати пригальмовувати? Пригальмовувати потрібно не тоді, коли водій автомобіля, що обганає і знаходиться ліворуч від вас, заметушився, побачивши зустрічну автівку, що наближається занадто швидко, а до цього моменту. Якщо ви розумієте, що зближення досить небезпечне, тобто часу до зустрічного автомобіля залишається мало, скиньте газ або навіть пригальмуйте, щоб просто пропустити людину вперед.

Автогонщики, виїжджаючи на гоночну трасу, намагаються обігнати один одного і дістатися фінішу першими. У них робота така. Найчастіше для цього вони в прямому сенсі ризикують життям. При цьому гонщикам у певному сенсі навіть дещо простіше, оскільки, по-перше, всі вони рухаються в один бік, по-друге, як правило, рівень кваліфікації цих водіїв рівний — для цього існують принаймні кваліфікаційні заїзди. Ба більше, на змаганні присутні швидка допомога, пожежна машина і маршали, які значно підвищують шанси на максимально швидкий порятунок гонщика в разі аварії.

Отже, коли вас починає обганяти інший автомобіль, ви, крім того, що повинні дивитися на дорогу перед собою, ще повинні відстежувати ситуацію за дзеркалами, аби розуміти, що відбувається позаду, хто вас обганяє і чи вистачить йому часу до зустрічного автомобіля.

3.6.5 Вибір швидкості для обгону

З’ясуймо ще одне дуже важливе питання — вибір швидкості для обгону. З якою ж швидкістю потрібно рухатися, щоб обгін був безпечним? Напевно, швидкість повинна бути такою, щоб якомога раніше завершити маневр, як можна менше часу перебувати на зустрічній смузі, але при цьому впоратися з автомобілем наприкінці обгону. Адже автомобілю потрібно обов’язково повернутися на свою смугу, а це означає, що доведеться працювати кермом. А що вища швидкість руху, то точніші повинні бути дії. Водій, який має стійку навичку руху зі швидкістю 50~60 км/год, зі швидкістю 110~120 км/год (я не кажу вже про більші швидкості) не завжди почуватиметься зручно.

Оскільки наприкінці обгону швидкість автомобіля максимальна для цього маневру, то потрібно якось примудритися повернутися на свою смугу. Саме тому завершальна стадія обгону — одна з найнебезпечніших, здебільшого в негоду.

Напевно, для обгону потрібна швидкість, яка дозволить обігнати автомобіль, що рухається попереду. А коли ж цю швидкість набирати? Розгляньмо кілька ситуацій.

Більшість водіїв-початківців обганяють так: вони вмикають лівий поворот, маючи таку саму швидкість, що і той, хто рухається попереду, після чого виходять на зустрічну смугу і тільки потім натискають на газ і починають обганяти цю автівку.

Уявіть, що ви довго рухаєтеся за автівкою (наприклад, фурою) і нарешті зустрічний потік припинився. Добре, якщо у вас автомобіль з дуже потужним двигуном і з автоматичною коробкою передач: коли ви натискаєте на педаль газу, вас вистрілює, немов з катапульти. У цьому випадку проблем з розгоном немає. Потрібно просто увімкнути лівий поворот, АККУРАТНО визирнути з-за автомобіля, що рухається попереду, щоб показати себе, і, переконавшись, що попереду дорога вільна, а перед автомобілем, який обженете, немає перешкод, можна виїжджати на зустрічну смугу. Далі просто натискайте на педаль газу, і автомобіль усе зробить за вас сам.

Утім, не кожен водій рухається автівкою, здатною «вистрілювати», як з гармати. Ба більше, найпоширеніші так звані «сімейні» автомобілі розраховані на спокійний розмірений рух. Активно прискорюватися такі автомобілі просто не вміють через свої технічні характеристики. Не потрібно бути фахівцем, щоб зрозуміти, що мине ціла вічність, поки автомобіль добре зможе розігнатися. Навіть перемикання на знижену передачу не завжди дасть бажаний ефект. Отже, якщо для розгону часу немає, то від обгону краще відмовитися.

А де ж знайти цей час для розгону? Максимально розігнатися можна, тільки перебуваючи в своїй смузі. Якщо чітко обіграти ситуацію і забезпечити надлишок швидкості в 10~15 км/год вже під час виходу на зустрічну смугу, то часу на обгін піде значно менше.

3.6.6 Початковий етап обгону

3.6.7 Процес обгону

Отже, щоб бачити можливість обгону, потрібно завчасно (метрів за 50 до автомобіля попереду) зайняти положення трохи лівіше, висунувшись на третину автомобіля, або, час від часу похитуючи в бік кермом, дивитися на дорогу. Звичайно, обганяти легковий автомобіль легше, ніж вантажівку, хоча б тому, що через нього набагато легше бачити простір попереду. Автопоїзд же, особливо на вузькій дорозі, обігнати досить складно. Тому, продовжуючи спостерігати за зустрічною смугою, на відстані, що залишається до автомобіля попереду, намагайтеся набрати швидкість, яка буде щонайменше на 10~15 км/год перевищувати швидкість автомобіля, який обганяєте. Потім починайте поступово виходити на зустрічну смугу. Маючи перевагу в швидкості, ви вже зекономите час знаходження на зустрічній смузі, тобто частину маневру виконуватимете ще на своєму боці дороги. Якщо до моменту, коли ви вже набрали швидкість, достатню для випередження попутного автомобіля, попереду помітите щось недобре, матимете можливість сховатися, оскільки ви ще навіть не порівнялися з автомобілем, що рухається попереду.

Якщо ж усе добре, то, не знижуючи швидкості, гарантовано випередите попутну автівку — не потрібно намагатися повернутися в свою смугу доти, доки між вашою автівкою та автомобілем, який обганяєте, не виникне безпечного зазору. Найпростіший варіант — у правому бічному дзеркалі ви повинні бачити цілком автомобіль, який обігнали (рис. 3.91, b). Багато водіїв зауважать: «Нічого собі порада! Це ж так довго! Скільки часу займає...»

Цікаво, що наприкінці обгону більшість недосвідчених водіїв здійснюють фатальну помилку: повертаючись у свою смугу, вони скидають газ (рис. 3.91, a). Добре, якщо дія відбувається на чистому асфальті, а скидання газу не є інтенсивним. Якщо ж під колесами сиро, сніг або лід, то скидання газу наприкінці маневру обгону спричиняє розгойдування й виліт автомобіля з дороги. Отже, якщо ви почали набирати швидкість, щоб когось обігнати, у вас повинно вистачити можливості продовжувати рух, набравши швидкість аж до повного повернення в свою смугу. Це особливо актуально для передньоприводних автомобілів.

Напевно, для повернення в свою смугу потрібно виконати поворот. Якщо ви в повороті різко скинете газ, то відбудеться різке уповільнення ведучих коліс (не має значення, передній привод у автомобіля або задній), як наслідок — та чи інша вісь автомобіля зірветься в ковзання. Подібна некерованість просто катастрофічна для недосвідченого водія: все закінчується або вильотом у кювет, або, після розбовтування, на зустрічну смугу. Саме тому потрібно обганяти на таких швидкостях, щоб вам вистачило сміливості продовжувати тиснути на газ і далі до повного повернення в свою смугу і до повної стабілізації автомобіля (рис. 3.92). Лише після цього можна поступово зменшити газ до необхідного темпу руху.

Наприклад, збираючись виконати обгін, ви рухаєтеся зі швидкістю 90 км/год, а автівка попереду рухається 85 км/год. Вам потрібно розігнатися до 100105 км/год, щоб в найкоротший термін обігнати цю автівку, потім повернутися в свою смугу і, стабілізувавши свій авто мобіль, плавно й акуратно знизити швидкість до тих самих 90 км/год.

3.6.8 Що потрібно для правильного обгону

Отже, для правильного обгону потрібно:

• ще в своїй смузі набрати швидкість, яка перевищує швидкість руху при обгоні автомобіля;
• заздалегідь, виглядаючи, показати себе і продемонструвати свої наміри, ввімкнувши лівий поворот (можливо, навіть доведеться «моргнути» дальнім світлом фар);
• переконавшись, що все добре і зустрічна смуга вільна, а перед автомобілем попереду немає перешкод, не знижуючи швидкості, а, навпаки, постійно набираючи її, виконати обгін;
• не знижуючи швидкості протягнути вперед за автомобіль, який обганяєте (уявіть, що у вас іззаду є причіп), і, лише повністю побачивши в правому дзеркалі автомобіль, що залишився позаду, повернутися в свою смугу, як і раніше, не знижуючи швидкості;
• стабілізувавши на прямій дорозі свій автомобіль, поступово скинути газ, щоб повернути той темп руху, який був до обгону.

Насправді, щоб дістатися з точки А в точку В через велику відстань, зовсім не потрібно обганяти так часто, як може видатися. Якщо ви оберете такий темп руху, щоб не було потреби постійно когось обганяти й «атакувати», то, по-перше, ваша поїздка стане набагато безпечнішою, а по-друге, ви уникнете величезної перевитрати пального. Один мій знайомий, майстер спорту, відома особистість у спортивних колах, коли вирушає на море, утримує темп у 110 км/год. А його приятелі, які не пов’язані з автоспортом, «топчуть педаль», поспішають, обганяють. У результаті цей знайомий приїжджає на місце на півгодини пізніше за інших, але, на відміну від них, значно заощаджує на пальному, не втомлюється і має гарний настрій (у нього не підскакує тиск, як у решти, не болить голова тощо). Іншими словами, потрібно розуміти, що все повинно бути доцільним. Якщо людина виконує обгін для самоствердження, то з цією проблемою потрібно звертатися до психіатра. Якщо ж людина обганяє, тому що її темп руху стабільно вищий, ніж у когось, тоді це життєва необхідність, і, грамотно виконуючи обгін, вона не наражає на небезпеку себе та інших.

Пам’ятайте, якщо ви приїдете кудись п’ятьма хвилинами пізніше, це не вплине на ваше життя, але при цьому воно збережеться.