Старт автомобіля

2.2.1 Зчеплення

Ми навчилися правильно влаштовуватися за кермом автомобіля, тому рушаймо далі.

Перш ніж запустити двигун і почати рухатися автівкою, варто дещо з’ясувати. На відміну від автівок з автоматичною короб- кою перемикання передач, в яких достатньо натиснути на педаль газу, щоб рушити з місця, в автомобілі з «механікою» важливо зрозуміти, як все працює і навіщо ми робимо ті чи інші рухи.

Отже, що ж таке зчеплення і навіщо воно взагалі потрібно?

Уявіть картину: сусід поливає газон зі шланга, а ви наступаєте на шланг і тиснете всією своєю вагою (рис. 2.23). Що трапиться? Цілком правильно: вода не литиметься. Якщо ногу трохи підняти — вода литиметься тоненькою цівкою; підняти вище — потече сильніше, а якщо взагалі відпустити — хлине щосили. Уявили? Отже, коли натискаєте на педаль зчеплення, процес відбувається на кшталт води в шлангу: регулюється потік енергії від двигуна до коліс автомобіля. У процесі натискання на педаль зчеплення у вихідному положенні (п’ятка опирається на підлогу кабіни, подушечки стопи на педалі зчеплення) «шланг перетиснено» — енергія від двигуна до коліс не «тече». Відпускаєте педаль зчеплення — вся енергія двигуна відразу «хлине» до коліс.

Малюнок 2.23 Натискаючи на педаль зчеплення, ми перекриваємо потік енергії так само, як не допускаємо проникнення води, коли натискаємо на шланг.

Ви, напевно, бачили автомобілі, які «смикаються» та глухнуть. Весь секрет якісного старту — принцип роботи зчеплення взагалі, а не звикання до окремого автомобіля. Якщо ви зрозумієте, як керувати автівкою в цілому і що потрібно робити з ногами на педалях, тоді впораєтеся з будь-яким автомобілем. Цікаво? Тоді запасіться терпінням: опануйте теорію, виконайте навчальні вправи, а потім переходьте до практичних занять.

2.2.2 Як влаштований автомобіль

Знання → вправи → практика.

Отже, знання.

З двигуна потік енергії надходить до коліс через два «містка». Розвідні мости уявляєте? При натисканні до упору педалі зчеплення (педаль «втоплена» в підлогу) розімкнутий перший «місток», а при встановленні в нейтральне положення («N») важелів коробки передач розімкнутий другий «місток».

Коли мотор працює, в ньому щось обертається. Якщо натиснути на педаль акселератора (або, простіше кажучи, на педаль газу), то до мотора почне надходити більше палива і все в двигуні почне обертатися ще швидше. Ви почуєте вуркотіння мотора. Не варто лякатися: мало що гуде! Фен гуде, пральна машина гуде, пилосос гуде так, що навіть сусіди чують. Потрібно розуміти, що автівка рушає з місця не завдяки педалі газу та гучному гарчанню двигуна, а завдяки «місткам», які з’єднуються.

Тепер увага! Містки з’єднуються по-різному! Включення передачі (для старту автомобіля — першої) з’єднує путь від двигуна до коліс за принципом увімкнено/вимкнено, тобто енергія або взагалі не надходить, або б’є через край. Натомість педаллю зчеплення можна регулювати потік енергії (пам’ятаєте порівняння зі шлангом з водою?). Отже, перш ніж рушити з місця, варто правильно використовувати педаль зчеплення, дотримуючись висоти підйому і здійснюючи зупинки певної тривалості. Можливо, ви чули від знайомих водіїв фразу на кшталт: «Плавно відпускай педаль зчеплення, додай газку й поїхали ...» Хтось навіть скористався цією порадою. Відомо, автівка не завжди рухається, як хочеться, і тоді, коли хочеться. Як варто поводитися з педаллю зчеплення?

2.2.3 Включення зчеплення

Вимкнути зчеплення доволі просто: У разі натискання на педаль диски роз’єднуються (рис. 2.28). Як же увімкнути зчеплення? Перша частина шляху, який долає нога при натисканні на педаль зчеплення, витрачається на вільний хід педалі зчеплення і зближення дисків. Якоїсь миті диски зближуються настільки, що торкаються один одного в якихось ледь помітних точках (рис. 2.29). При цьому сила тертя, що виникає в цих точках, настільки незначна, що автомобіль не може рушити з місця. Втім, це початок увімкнення зчеплення. До цього моменту нога повинна піднімати педаль досить швидко (це великий хід педалі — 50 ~ 70 мм), після чого відпускання педалі стає більш точним (хід педалі 5 ~ 10 мм).

Отже, що ж відбувається далі? Диски щільно прилягають один до одного, і в якийсь момент фрикційні накладки починають розплющуватися (рис. 2.30), завдяки чому пляма контакту збільшується до досить високих показників — від 1-2% до 20-30%. Цього вже достатньо, щоб автівка рушила з місця. Саме на цьому етапі потрібно зробити ПАУЗУ — завмерти і навіть не дихати.

Навіщо потрібна пауза? Уявіть, що маховик обертається з певною швидкістю. Диск зчеплення також почав обертатися — автомобіль рушив з місця. При цьому швидкості обертання різні, тож диск зчеплення буде продовжувати прослизати щодо маховика. Отже, якщо на даному етапі відпустити педаль зчеплення, автомобіль засмикається, і двигун заглухне. Якщо почекати, доки диск зчеплення розкрутиться до швидкості маховика, то педаль зчеплення можна сміливо відпускати, не переймаючись, що двигун заглухне. При цьому час, витрачений на очікування, — та сама ПАУЗА.

2.2.4 Відпускаємо педаль зчеплення

Як же дізнатися, коли можна відпускати педаль зчеплення? Уявіть гірку, на яку ви штовхаєте візок (рис. 2.31а). Штовхали-штовхали цей візок нагору, а коли він досяг верхньої точки, то покотився сам (рис. 2.31b). Так само і автомобіль: спочатку важко набирає хід, а потім починає легко котитися. Коли досягли певної точки, можна відпускати педаль зчеплення (рис. 2.32).
Коли педаль кинути (саме кинути — найнахабнішим способом відпустити), диск зчеплення повністю розплющиться між маховиком і корзиною зчеплення, і всі 100% енергії від двигуна буде спрямовано на колеса автомобіля.

2.2.5 З досвіду навчання водіння

2.2.6 Педаль газу

Наразі з’ясуємо, що робити з педаллю газу. Взагалі-то автомобіль цілком здатний рушити навіть без натискання на педаль газу (зокрема навіть на легку гірку). Двигун на холостому ходу видає якусь потужність, але вона дуже маленька. Це те саме, що наповнювати відро водою, яка тече тонкою цівкою: наповнити можна, але чекати доведеться дуже довго. Аби автомобіль рушив у гірку без натискання газу, необхідно з точністю до міліметра підняти педаль зчеплення до потрібної точки (якщо підняти педаль дещо вище — двигун заглухне, якщо дещо нижче — автомобіль не поїде) і зафіксувати в цьому положенні десь на п’ять секунд (не менше), після чого на тлі холостого ходу авто мобіль рухатиметься (але надто мляво). Якщо при цьому уявити, що позаду вам гучно будуть сигналити обурені водії, то в несвідомій спробі поїхати швидше ваша нога на педалі здригнеться — педаль випаде з міліметрової зони і двигун заглухне. Щоб уникнути цього, подачу енергії від двигуна в потрібний момент можна збільшити. Коли ліва нога досягає на педалі зчеплення точки початку стикання дисків, правою ногою можна додати легкого газу — це близько 1500-2000 об/хв (якщо є тахометр, то можна потренуватися натискати на педаль газу, а якщо ні, то можна зробити це й на слух — на цих обертах з’являється ненав’язливий шум). У цьому випадку висота необхідного підняття педалі дещо зросте, але точність попадання складатиме вже не один, а п’ять-сім міліметрів (тобто влучити буде вже набагато легше), а тривалість паузи складе не п’ять, а три секунди. При цьому автомобіль рухатиметься вже жвавіше. Якщо ж ми хочемо «вистрілити», як з гармати, потрібно під час підіймання педалі зчеплення додати газу понад 3000 об/хв (це вже доволі гучне бурчання), тоді точка підняття педалі зчеплення стане ще вище, зона попадання — взагалі «плюс-мінус кілометр», а пауза — одна-півтори секунди.

Отже, існує безліч варіантів рушання автомобіля з місця. Людина, яку навчають керувати автівкою, не повинна прив’язуватися до певного положення педалей зчеплення та газу, а має відчувати баланс: газом створюється певна швидкість обертання вала двигуна, під нього «підганяється» висота підняття зчеплення і відповідна пауза. Завдяки правильному підбору всіх цих складових вдається досягти ідеального старту автомобіля. Зона ідеального старту на рисунку 2.34 позначена як ділянка перетину кіл. Навчіться працювати в цій зоні — і ваша автівка ніколи не заглухне.

Ще одна аналогія з газом та зчепленням — крани гарячої та холодної води (рис. 2.35). Відкриваємо гарячу воду — це газ, розбавили холодною водою — це зчеплення. На виході отримали воду потрібної температури, якою можна вмитися або прийняти душ. Тепер уявіть: коли приймаєте душ, раптом щось пішло не так: сусіди відкрили кран, тиск води у водопроводі і кінцева температура змінилися. Потрібно щось робити. Погодьтеся, крутити відразу два крани складніше, ніж один. Адже, щоб досягти бажаного результату, можна просто додати або забрати холодну воду. Те ж саме і з педалями: якщо автомобіль під час старту наїхав на грудку або ви змушені стартувати з поверненими колесами і потужності двигуна вже не вистачає, потрібно щось зробити, щоб двигун не заглух. Залиште газ таким, яким він був до цього, і просто трохи підніміть педаль зчеплення — все владнається само собою.

Ось, власне, і все. Тепер ви готові запустити двигун і намагатися рушити автомобілем з місця.

2.2.7 Запуск двигуна

Наразі зупинимося на процесі запуску двигуна. Це не просто пово-рот ключа, а дещо важливіша дія. По-перше, необхідно заздалегідь подбати про те, щоб під час запуску автомобіль без нашого відома нікуди не попрямував. Для цього в автомобілі з механічною коробкою передач необхідно спочатку натиснути на гальмо (автомобіль може покотитися) і витиснути зчеплення. Так буде розімкнено перший «місток» між двигуном і колесами автомобіля (дивіться малюнок вище), тому енергія від двигуна не буде надходити до коліс. Також варто перевірити, чи встановлено важіль в нейтральне положення коробки передач. У разі потреби слід перемістити його в це положення. Це потрібно для того, щоб розімкнути другий «місток» між двигуном і колесами, тобто встановлюється «подвійний заслін», аби запобігти мимовільному руху автомобіля. Лише коли виконаєте всі вищезазначені дії, рука може потягнутися до ключа в замку запалювання і повернути його в крайнє положення. Коли двигун заведеться, ключ потрібно відпустити — він сам повернеться в потрібне положення.

2.2.8 Рушання автомобіля

Коли двигун запущено, спробуйте рушити з місця на автомобілі, що стоїть на рівному майданчику, взагалі без газу. Не відпускаючи педалі зчеплення, увімкніть першу передачу (ви вже вмієте — див. попередній розділ). Праву ногу поки можна взагалі прибрати з педалей і поставити на підлогу. Встановивши на підлогу п’ятку лівої ноги, яка натискає на педаль зчеплення, почніть тягнути її носок на себе. При цьому підошва повинна ледве-ледве зісковзувати з педалі, дозволяючи їй переміщатися вгору. Прислухайтеся до автомобіля: коли він задрижить, замріть і почекайте якийсь час. Коли він покотиться вільно, відпустіть педаль зчеплення. Ви побачите, що автомобіль рухається без ривків і смикань.

2.2.9 Що потрібно для того, щоб зупинитися?

Що потрібно для того, щоб зупинитися? Знову натисніть на педаль зчеплення до упору («в підлогу»). Так ви «від’єднаєте» двигун від коліс, але автомобіль продовжуватиме рухатися за інерцією. Це може відбу- ватися довго, тому автомобіль потрібно зупинити примусово — про- сто легенько натисніть на педаль гальма (сильне натискання на педаль призведе до того, що автомобіль «клюне» носом і різко зупиниться).

Якщо майданчик не дуже великий, розверніться. Для цього знову з високою точністю підніміть педаль зчеплення в точку підхоплення і замріть — автівка задрижить і самостійно рушить з місця. Утримуючи паузу, поверніть кермо в потрібний бік. Важливо весь розворот виконувати під час паузи — це дозволить автівці не заглухнути. І тільки після того, як автомобіль знову виїде на пряму, можна повністю відпустити педаль зчеплення.

Знову зупиніться, витиснувши спочатку педаль зчеплення, а потім злегка натиснувши педаль гальма.

Потренуйтеся рушати без газу ще кілька разів, доки не відчуєте, що це стало виходити досить легко.

Уявіть, що ви посадили зернятко — просто присипали його землею і полили водою. Це ви робите швидко. А потім від вас вже нічого не залежить — зернятко проклюнеться і почне рости самостійно. Те саме й під час старту автомобіля: зчеплення швидко приводять до точки підхоплення і фіксують паузу — автівка задрижить і САМОСТІЙНО рушить з місця.

Найімовірніше, під час перших стартів ви повільно підніматимете зчеплення, проте намагайтеся запам’ятовувати цю точку і відповідне їй дрижання автомобіля. Надалі педаль зчеплення повинна досягати точки підхоплення якомога швидше, але ми ще поговоримо про це докладніше.

Після чергової зупинки знову витисніть зчеплення і переведіть коробку передач у нейтральне положення — тепер автомобіль не рушатиме з місця при відпущеній педалі зчеплення і навіть при увімкненому двигуні.

2.2.10 Натискаємо педаль газу

Наразі час потренуватися натискати на педаль газу. Торкніться педалі газу і зробіть легкі оберти двигуна — педаль повинна переміститися не більше ніж на 3-5 мм. Потренуйтеся утримувати оберти двигуна деякий час на одному рівні. Коли із цим впораєтеся, займіться вправою, що імітує натиснення педалі газу під час рушання автомобіля з місця, тобто коли вихідним положенням правої ноги є педаль гальма. Іншими словами, потрібно примудритися кинути гальмо і відразу ж натиснути на газ так, щоб оберти двигуна були такими ж, як було від-працьовано раніше. П’ятка правої ноги має бути на підлозі, а між педалями переміщається тільки носок. Зазвичай, коли цю вправу виконують учні, оберти двигуна значно перевищують потрібну величину. Це відбувається тому, що, натискаючи на педаль, учень чекає миттєвої реакції від двигуна і, не дочекавшись її, натискає на педаль сильніше. Двигун, якому потрібен деякий час для розгону, зрештою реагує, але вже на досить сильне натискання на педаль, при цьому чутно його незадоволене бурчання. Тому варто потренуватися переміщати педаль буквально по міліметру, уявивши, що під нею лежить цвяшок: натиснувши сильніше, вколете ногу (рис. 2.38). Потренуйтеся переносити праву ногу з гальма на газ так, щоб звук обертів двигуна був тихим і досить комфортним (за тахографом 1500 ~ 2000 об/хв).

2.2.11 Робота педалей зчеплення і газу

Наступне завдання поєднати роботу педалей зчеплення і газу лівою та правою ногами, а саме підйом педалі зчеплення лівою ногою і перенесення правої ноги з педалі гальма на педаль газу з подальшим натисканням. Усе дуже просто, якщо уявити, що ліва і права ноги з’єднані між собою спеціальною паличкою — тягою (рис. 2.39), яка дозволяє їм рухатися відносно одна одної, але не дозволяє наближатися або віддалятися одна від одної. Початковий стан — ліва нога на зчепленні «в підлогу», а права — на гальмі. Отже, коли ліва нога піднімається, права, завдяки цій тязі, стикається і переміщається на газ. Тому шлях від повністю витиснутої педалі зчеплення до точки підхоплення дорівнює шляху правої ноги від гальма до газу. Ці два переміщення однакові і можуть виконуватися одночасно і відрізняються лише напрямком: ліва нога переміщається знизу вверх, а права — зліва направо. Дуже типова помилка — людина відразу ставить праву ногу на газ і намагається лівою піднімати зчеплення, в результаті педаль газу опускається нижче, ніж це потрібно. Саме тому в цьому випадку не діє приклад з ножицями (ліва нога піднімається, права на стільки ж опускається — як кінці ножиць), який наводить переважна більшість інструкторів.

Потренуйтеся переміщати ноги (не натискаючи на педалі) так, немов вони з’єднані тягою. Утримуючи педаль гальма натиснутою і витиснувши зчеплення в підлогу, увімкніть першу передачу. Після цього, не боячись заглухнути і пам’ятаючи про «з’єднання» між носками лівої і правої ніг, поступово підніміть педаль зчеплення в точку підхоплення, одночасно переміщаючи носок правої ноги на педаль газу (легкий газ — близько 1500 об/хв). Отже, не кваптеся і робіть все акуратно. Дуже часто перший такий старт виходить занадто жорстким, і учневі здається, що він занадто сильно натиснув на газ або занадто швидко підняв педаль зчеплення. Насправді причина цього полягає у ВИСОТІ підйому педалі зчеплення: якщо підняти педаль недостатньо, автомобіль не рушить з місця і буде «гарчати» вхолосту; якщо ж педаль буде піднята надто високо, то відбудеться сильний ривок — автомобіль смикнеться і заглухне.

Завдяки численним вправам ви досягаєте того, що одночасно ліва нога приходить в точку підхоплення по зчепленню, а права — в точку підхоплення по газу. У цьому випадку буде потужний, впевнений і, найголовніше, плавний старт. При цьому важливо розуміти, що фрази «плавно відпускай зчеплення» і «злегка натисни на газок» не доречні, адже йдеться не про плавний підйом педалі зчеплення, а про плавний старт автомобіля, тому обидві педалі повинні швидко і точно переміщатися на чітко визначену висоту.

Уявіть дівчину, яка, стоячи перед дзеркалом із пінцетом, вирішила підправити собі брови. Вона взялася за волосину, гарненько націлилась, а потім плавно тягне-потягне. Зазвичай, коли я наводжу цей приклад, дівчата кривляться і кажуть, що в жодному разі цього не можна робити, тому що це знущання над собою. І тут не посперечаєшся: краще добре прицілитися і зробити жорсткий потужний рух. Так само й зі зчепленням: краще підняти педаль швидко і на певну висоту. Отже, типова помилка під час навчання — слово «точно» трактується вчителями як «плавно», а слово «швидко» — «грубо». Варто усвідомлювати, що в автомобілі педалі переміщаються з високою точністю і високою швидкістю. Це дуже важливо.

Ще однією поширеною помилкою є поспішність під час старту авто мобіля. Дуже часто, намагаючись рушити швидко, учень починає все виконувати якомога швидше, не витримуючи ПАУЗИ. Пам’ятайте, що педаль зчеплення варто піднімати тільки до початку падіння обертів двигуна і ні на міліметр вище після цього. Вже за мить ви відчуєте спиною, що автомобіль рушив з місця. При цьому старт буде плавним і красивим. Якщо ж поквапитися і підняти зчеплення відразу, ще не відчувши спиною руху, то нога підніметься вище, ніж потрібно, і автомобіль просто заглухне. Іншими словами, рухатися швидше вийде лише за умови, якщо не поспішати. Чим довша пауза, тим більш плавно рушить автомобіль, тому менше шансів, що двигун заглухне.

2.2.12 Система холостого ходу