Паралельне паркування переднім ходом здійснюється в два етапи: заїзд переднім ходом і коригування заднім ходом. Варто зазначити, що такий спосіб паркування містить максимальну кількість кроків, які так чи інакше повторюються в інших способах паркування. Тому якщо ви опанували паралельне паркування переднім ходом (йдеться про зазор між автомобілями, що стоять, не більш ніж у дві довжини вашої автівки), то проблем із будь яким іншим видом паркування у вас не буде.
Отже, уявіть два припаркованих біля правого краю проїзної частини автомобілі, відстань між якими становить майже дві довжини вашого автомобіля. Вихідний стан для початку паркування: ви рухаєтеся паралельно ряду припаркованих автівок з увімкненим правим покажчиком повороту, знизивши швидкість до 3~4 км/год (тобто приблизно зі швидкістю пішохода — «влітати» в парковку ніколи не варто). Відстань між правим бортом вашої автівки та припаркованим автомобілем має становити приблизно півметра — ближче не треба (рис. 4.7). Зазвичай під час такого руху автомобіля педаль зчеплення витиснута в підлогу (якщо автомобіль оснащений механічною коробкою передач), а права нога занесена над педаллю гальма.
Порівнявшись середньою стійкою свого автомобіля з переднім бампером припаркованої автівки, треба досить активно почати повертати кермо праворуч приблизно на 2/3 від повного ходу (рис. 4.8). При цьому автомобіль почне «заглиблюватися» в праву кишеню.
Наступної миті автомобіль займе положення приблизно під кутом 45 градусів щодо бордюру. Якщо в цей момент нічого не зробити, то, звісно, автомобіль наїде на бордюр — зіпсує бампер, колесо тощо. Щоб цього не сталося, в момент, коли видима в лобовому склі частина бордюру починається строго над кермом (це свідчить про те, що автомобіль уже дуже близько до бордюру), треба НЕГАЙНО починати обертати кермо до упору ліворуч — не просто вирівняти кермо, а саме викрутити його до кінця (рис. 4.9). Отже, автомобіль почне виїжджати з кишені, а його задня частина продовжить «підтягуватися» в кишеню.
Оскільки швидкість руху невисока, то можна просто дочекатися паралельності бордюру і за фактом вирівняти кермо. Після цього проїхати відстань, що лишається до переднього автомобіля, на прямих колесах, щоб остаточно вирівняти автомобіль і зупинитися (рис. 4.10). Важливий момент: на цьому етапі автомобіль обов’язково має бути орієнтований паралельно бордюрному каменю. Нехай при цьому він стирчатиме на півкорпуса, але має стояти паралельно бордюру — це дозволить вам економніше використовувати відстань паркувальної кишені.
Теперь починається другий этап паркування — заднім ходом.
Включивши задній хід і дивлячись в ліве дзеркало заднього виду, необхідно переконатися в тому, що ззаду по дорозі не рухаються попутні автомобілі. У разі необхідності їх потрібно пропустити, щоб нікому не створювати перешкод.
Майже на перших сантиметрах руху потрібно НЕГАЙНО почати обертати кермо до упору праворуч (рис. 4.11).
Автомобіль продовжує рухатися заднім ходом при вивернутому до упору кермі, передня частина автомобіля виїжджає на проїзну частину, але при цьому задня частина «заглиблюється» в кишеню. Тепер найважливіше: коли в лівому дзеркалі з’явиться ліва фара заднього автомобіля, це свідчитиме про те, що задня вісь вашої автівки вже досить глибоко «захована» в кишеню (рис. 4.12).
Якщо, перш ніж ви почнете рух назад, автомобіль, що стояв позаду, вже поїхав, то орієнтира в дзеркалі просто не буде. Як же бути? Дуже просто: можна скористатися другим орієнтиром, розташованим перед вашим автомобілем. Якщо ви досягли якогось кута щодо бордюру, за якого правий борт вашого автомобіля «дивиться» повз припарковану автівку, що стоїть попереду (рис. 4.13), то це також цілком відповідний орієнтир.
Третій найнадійніший орієнтир — положення автомобіля, при якому його правий задній кут біля самого бордюру. Як це можна побачити? Уявіть, що правий борт припаркованого попереду автомобіля можна продовжити на кшталт якоїсь штори. Якщо ви розумієте, що, рухаючись заднім ходом, правим заднім кутом свого автомобіля торкнулися цієї уявної штори, то це ще одне підтвердження того, що автомобіль зайняв потрібне положення щодо бордюру (рис. 4.14).
Коли ви за одним із орієнтирів зрозумієте, що досягли потрібного положення, починайте СПОКІЙНО обертати кермо до упору ліворуч, тобто так, щоб досягти положення, за якого автомобіль стоятиме паралельно бордюру. Якщо вивернути кермо різко, то автомобіль, звичайно, зможе зайняти паралельне бордюрному каменю положення, але при цьому не «сховається» в паркувальну кишеню зовсім, а якщо обертати кермо занадто повільно, то автівка раніше увіпреться колесами в бордюр, ніж займе паралельне положення. Саме тому потрібно добрати швидкості обертання керма так, щоб примудритися «запхати» автомобіль якомога глибше в кишеню, але при цьому не впертися в бордюр (рис. 4.16).
Коли автомобіль з вивернутими ліворуч передніми колесами досягне паралельного бордюру положення, просто зупиніться.
Тепер, якщо необхідно, рухайтеся трохи вперед, щоб зазори між вашим автомобілем і автомобілями, що стоять попереду і позаду, були майже однаковими (рис. 4.18): потрібно, щоб і припаркований за вами автомобіль у разі потреби міг безперешкодно виїхати і щоб ви самі змогли виїхати, не зачепивши переднього автомобіля.
Як же взагалі визначити, чи достатньо місця для виїзду вашого автомобіля, припаркованого паралельно бордюру? Адже навіть якщо ви все зробили правильно і спочатку залишили собі для виїзду місця із запасом, за той час, що ви будете відсутні, автомобіль, припаркований перед вашим, може виїхати, а на його місце стане зовсім інший, причому набагато ближче, ніж стояв попередній.
Насправді орієнтир дуже простий: якщо ви з водійського місця бачите вихлопну трубу автівки, яка стоїть попереду (рис. 4.19), то ваш автомобіль гарантовано об’їде її при вивернутих до упору колесах. Якщо ж передня автівка розташована ближче, то щоб зрозуміти, чи зможете виїхати, не від’їжджаючи назад, буде потрібен певний досвід, якого ви набудете після першої сотні виїздів з аналогічного положення. Якщо ви не впевнені, що зможете виїхати, і є можливість здати трохи назад — краще здайте назад.
Виїзд із парковки дуже схожий на вправу, з якою ми ознайомилися раніше, — це змійка переднім ходом зі стартзупинкою. Потрібно на перших же сантиметрах руху вивернути кермо до упору ліворуч. Щоб не допустити виїзду автомобіля на зустрічну смугу, в момент, коли ваш правий борт починає «дивитися» повз припарковану попереду автівку, необхідно повернути кермо в центральне положення. Проїхавши на прямих колесах, поки середня стійка не порівняється із заднім лівим кутом автівки, що стоїть попереду, потрібно повернути кермо праворуч і, дочекавшись паралельності щодо дороги, знову повернути кермо в центральне положення й поїхати далі (рис. 4.20).
Виїзд із парковки дуже схожий на вправу, з якою ми ознайомилися раніше, — це змійка переднім ходом зі стартзупинкою.
Отже, при виїзді з парковки повинні відбуватися чотири рухи кермом — так ви не виїжджаєте занадто широко, щоб потрапити на зустрічну смугу, і при цьому гарантовано не зачіпаєте сусідньої автівки.
Отже, ми розглянули паралельне паркування переднім ходом для правого боку дороги. Логічно припустити, що, виконуючи ті самі дії, але в дзеркальному відображенні, ви отримаєте паралельне паркування переднім ходом для лівого боку дороги. Сотнядруга повторень — і ви професіонал паркування!
Для отримання сертифіката, збереження прогресу та подальшого навчання на нашому ресурсі рекомендуємо ввійти або зареєструватися.
Наші тестові запитання на 100% відповідають офіційним, за якими складаються теоретичні іспити в сервісних центрах України.
Усі інші ресурси, які заявляють, що їхні тестові завдання є офіційними, заводять вас в оману. В них видозмінено ілюстрації та розміщено неактуальний текст. Готуючись за допомогою таких ресурсів, на офіційному іспиті ви можете розгубитися і просто не скласти його.