РОЗДІЛ 1. Загальні положення. Законодавча основа ПДР.

Отже, ви вперше відкрили "дорожню Біблію" - давайте знайомитись з її змістом. Для початку - найзагальніші положення та принципи.

Правила дорожнього руху України (далі - ПДР)

є документом, що регламентує порядок руху та діє на всій території України.

Ці ПДР приведені у відповідність міжнародним стандартам та правилам, що діють у сфері дорожнього руху, зокрема Конвенції про дорожній рух (Відень, 1968 р.).

В Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів.

Це означає, що за замовчуванням, на будь-якій дорозі водій може бути впевнений у тому, що права половина проїжджої частини призначена для попутнього йому напряму. Є, звичайно, і дороги, на яких встановлений односторонній режим руху (тобто по всій ширині проїжджої частини рухатися дозволяється тільки в одному напрямку), але вони позначаються відповідними дорожніми знаками.

Всі учасники руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися правил дорожнього руху і бути взаємно ввічливими.

Учасниками руху (УР) вважаються - водії, пасажири, пішоходи та погоничі тварин.

Водій – особа, яка керує транспортним засобом (ТЗ).

Пасажир - особа, яка перебуває в ТЗ, але не має відношення до управління ним.

Пішохід - особа, яка знаходиться поза ТЗ (в т.ч. пересувається в колісному кріслі без двигуна) і не виконує будь-яких робіт на дорозі.

Погонич тварин - особа, що управляє гужовим транспортом (транспорт, що приводиться в рух м'язовою силою тварини), що веде тварину за повід або переганяє тварин по дорозі. Звичайно, всі УР, крім водіїв, можуть обмежитися знанням правил дорожнього руху лише "в частині, що стосується". Водії ж мають знати Правила в повному обсязі.

Кожен учасник руху має право розраховувати на те, що інші УР також дотримуються цих Правил.

Так, ми можемо плекати надію, що ніхто з оточуючих правил дорожнього руху не порушує, отже, небезпека нам не загрожує, якщо ми також діємо в рамках Правил. Так має бути в ідеалі, АЛЕ...

Життя складніше за будь-які правила і закони. Як відбувається на практиці, ми всі чудово знаємо – за кількістю ДТП та тяжкістю їхніх наслідків Україна посідає лідируюче місце в Європі. Тому, не буде зайвим знання та використання неписаного закону - закону ДДД (трьох Д), що говорить - дай дорогу дурню. Якщо ви бачите поблизу явно неадекватного учасника руху, краще пропустити його, навіть усупереч Правилам, так буде простіше та дешевше, це перевірено самим життям.

УР не повинен свідомо чи мимоволі створювати небезпеку чи перешкоди для дорожнього руху.

Якщо ж щось подібне створено, хай і не за злим наміром, а за збігом обставин, УР зобов'язані вжити заходів для усунення перешкоди чи небезпеки або, як мінімум, повідомити про них компетентні органи (поліція, МНС тощо).

Забороняється використовувати дороги та дорожні споруди не за прямим призначенням.

Використання автомобільних доріг (вулиць) не за призначенням – демонстрації, гуляння, спортивні та інші масові заходи, можливе лише з дозволу місцевої влади, оформленого в законний спосіб.

Учасники руху повинні бути особливо уважними до дітей, осіб з інвалідністю та людей похилого віку.

Цю норму навіть коментувати немає сенсу, вона стосується не лише правил дорожнього руху, а й усіх інших сфер життя.

Особи, які порушують ці ПДР, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

А законодавство це передбачає три види відповідальності – адміністративна, кримінальна, цивільна.

Адміністративна відповідальність - попередження (вкрай рідко), штраф, позбавлення права управління ТЗ. Вона передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Кримінальна відповідальність – передбачена ст. 286 КК України. Настає у разі ДТП, в якому постраждали люди.

Частина 1-а цієї статті - відповідальність винуватця ДТП у разі, коли потерпілому завдано тілесних ушкоджень середньої тяжкості та більше. Позбавлення волі не передбачено, може бути штраф, виправні роботи, арешт, обмеження волі з позбавленням права на управління ТЗ або без такого.

Частина 2-а – за наявності одного загиблого. Винуватцеві світить - позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права на управління транспортним засобом або без такого.

Частина 3-я – за наявності кількох загиблих. Винуватець може отримати від 5 до 10 років з позбавленням права на керування транспортним засобом на строк до 3 років.

Кримінальна та адміністративна відповідальності не можуть наступати одночасно. За одне правопорушення – один вид відповідальності.

Громадянська відповідальність - відшкодування заподіяної шкоди. Це може бути як матеріальна шкода, так і шкода здоров'ю та самого життя. Громадянська відповідальність є додатковим видом відповідальності і покарання за адміністративною чи навіть кримінальною статтею її не скасовує – збитки доведеться відшкодувати у будь-якому випадку.

Саме для гарантування відшкодування заподіяних при ДТП збитків у більшості країн, у т.ч. та в Україні, діє ОСАЦВ – обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності. Договір ОСАЦВ є обов'язковою умовою для керування транспортним засобом.