21. Перевезення пасажирів

Перевезення пасажирів може зберігати свої підводні камені, розкривати таємниці яких допоможе цей розділ ПДР.

1) дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою. (п. 21.1. )

Звичайно, якщо транспортний засіб не обладнаний для перевезення пасажирів, то і перевозити їх у такому транспортному засобі буде не можна. Але якщо пасажирські місця все ж таки є в транспортному засобі, то і пасажирів можна буде перевозити тільки на цих місцях, і ніде більше, і тільки в тій кількості, яка передбачена технічною характеристикою конкретного транспортного засобу. Тобто, скільки пасажирських місць, стільки і пасажирів.

2) дитяче автокрісло в салоні автомобіля безпечніше встановлювати на задньому середньому сидінні, при цьому дитина повинна бути пристебнутою в такому автокріслі. (п. 21.16. )

Суперечки про те, де для дитини безпечніше, йдуть вже давно. І навіть експерти досі не мають однієї чіткої відповіді. Одні стверджують, що це заднє сидіння за водієм, тому що водій, якщо раптово перед ним з'являється небезпека, автоматично реагує, намагаючись відвести удар від себе, захищаючи й пасажира ззаду себе. Інші дотримуються думки, що за пасажирським сидінням безпечніше. Але в обох випадках пасажир піддаватиметься досить високому ризику травмування через деформацію дверей.

Було встановлено, що мінімальний ризик отримати травму при ДТП має дитина, яка знаходиться на задньому середньому сидінні. Тут ступінь захисту щонайменше на 15-20% вищий, якщо порівнювати з усіма іншими місцями в салоні транспортного засобу. І це не дивно, оскільки це безпосередньо пов'язане з технічними особливостями.

Розташовуючись на центральному місці в задньому ряду, дитина не так схильна до потенційної небезпеки через деформацію кузова, незалежно від типу удару: лобового або бічного. Адже за будь-якого удару навантаження в першу чергу на себе приймуть боковини, капот, двері та дах (у разі перевороту). А в центрі заднього сидіння пасажир опиниться в умовах максимального віддалення від потенційно небезпечних зон, що тут зберігається більше важливого для життя простору.

Ну і обов'язково при використанні дитячих автокрісел необхідно пристібати дітей ременями безпеки незалежно від тривалості поїздки. Інакше немає ніякого сенсу від автокрісла, якщо дитина буде в ньому не пристебнута.

3) дитячі автокрісла встановлюють на місцях для сидіння, крім першого ряду. У разі перевезення дитини віком до 3-х років у легковому автомобілі на місці для сидіння першого ряду допускається встановлення дитячих автокрісел, які встановлюються проти напрямку руху з обов’язковим відключенням фронтальної подушки безпеки цього місця для сидіння (у разі її наявності). (п. 21.13. )

Дітям до 3-х років обов'язково використовувати спеціальне дитяче крісло. У переважній більшості країн, перевезення дітей у цьому віці дозволено лише на задньому сидінні автомобіля. При перевезенні дітей на передньому кріслі пасажира, в країнах, де це дозволено, необхідно відключати передню подушку безпеки (у разі, якщо дитяче крісло закріплене проти руху автомобіля). Робиться це для того, щоб у разі удару не спрацювала подушка безпеки, тим самим завдавши у свою чергу удару по дитячому автокріслу.

У більшості випадків про це водія додатково інформують відповідні наклейки на торпеді автомобіля з боку переднього пасажира, а також у книзі по експлуатації даного автомобіля.

4) водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу. (п. 21.4. )

Цей пункт стосується більше автобусів та мікроавтобусів, хоча в ПДР про це чомусь уточнення немає. Доки у маршрутному транспортному засобі відчинені двері, є ризик, що при початку руху пасажири можуть випасти з такого транспортного засобу. Так само і при зупинці, водій не повинен відчиняти двері раніше, ніж він зупинить транспортний засіб, оскільки є ризик випадання пасажирів у відчинені двері.

5) водіям маршрутних транспортних засобів забороняється під час перевезення пасажирів розмовляти з ними, їсти, пити, палити, а також перевозити пасажирів і вантаж у кабіні, якщо вона відокремлена від салону. (п. 21.2. )

Цей пункт вже чітко прописаний для водіїв саме маршрутних транспортних засобів, на відміну від попереднього. І згідно з ним водіям маршрутних транспортних засобів заборонено під час перевезення пасажирів відволікатися від керування транспортним засобом на їжу, напої, куріння, розмови з пасажирами. А з урахуванням останніх тенденцій, ще й користування смартфоном як для розмов по ньому, так і для перегляду серіалів під час руху.

Щодо перевезення пасажирів і вантажу поза салоном маршрутного транспортного засобу, то це продиктовано можливим відволіканням водія все тими ж розмовами з пасажирами, і тим, що вантаж, що може перебувати в кабіні, може перешкодити управлінню транспортним засобом, коли в самий невідповідний момент зміститься до органів управління.

6) на транспортному засобі з розпізнавальним знаком «Діти» під час посадки або висадки пасажирів повинні бути увімкнені проблискові маячки оранжевого кольору та (або) аварійна сигналізація. (п. 21.3. )

Ця вимога повторює п. 9.9. [ґ] , де про дану дію йдеться з точки зору попереджувального сигналу. Аварійна сигналізація вмикається для попередження водіїв про те, що спереду транспортного засобу з розпізнавальним знаком "Діти", що стоїть із увімкненою аварійною сигналізацією, можуть раптово з'явитися на дорозі діти. У цьому випадку іншим водіям, що наближаються до такого транспортного засобу, слід зменшити швидкість, щоб мати змогу зупинити свій транспортний засіб і уникнути наїзду на дітей, про що вже загадувалося у п. 18.9.

7) перевезення пасажирів у пристосованому для цього вантажному автомобілі дозволяється водіям, які мають стаж керування транспортним засобом більше трьох років і посвідчення категорії C, а у разі перевезення понад 8 пасажирів – посвідчення категорій C і D. (п. 21.5. )

В даному пункті йде відсилання до терміну 1.10 [легковий автомобіль] , де згадується максимум 8 пасажирів для категорії В. Відповідно, і для категорії С за умовчанням діятиме така сама вимога, але при цьому ще як мінімум три роки стажу у водія, щоб такий водій мав достатній досвід керування вантажним транспортним засобом та міг створити комфортні умови для перевезення своїх пасажирів.

А у разі перевезення понад 8 пасажирів вже потрібний хоча б мінімальний досвід керування автобусом. Тому для вантажного автомобіля має бути відкрита категорія С, а перевезення великої кількості пасажирів - категорія D.

8) військовослужбовці строкової служби, які мають посвідчення категорії C, допускаються до перевезення пасажирів у кузові пристосованого для цього вантажного автомобіля згідно з кількістю обладнаних для сидіння місць після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом 6 місяців. (п. 21.8. )

Армійські вантажні автомобілі здебільшого призначені не тільки для перевезення вантажів, а й для перевезення пасажирів, часто в кількості понад 8 осіб. Відповідно, якщо водій отримав у 18 років посвідчення водія на категорію С, а потім його забрали в армію і посадили на вантажний автомобіль, то волею-неволею йому доведеться перевозити не лише вантажі, а й пасажирів, а отже, потрібна й категорія D, якщо вірити попередньому пункту. Але звідки її взяти, якщо для її відкриття потрібно як мінімум 3 роки стажу? І ось тут вирішили зробити для таких водіїв-військовослужбовців виняток, попередньо відправивши їх на піврічну підготовку та стажування, запис про яку мають зробити запис у військовому квитку.

9) сидіння закріплюються в кузові на відстані не менш як 0,3 м від верхнього краю борту і 0,3-0,5 м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки. (п. 21.6. )

Для комфортного перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля, сидіння для них повинні відповідати певним вимогам, а саме – не менше 30 см від верхнього краю борту, щоб не випадати під час їзди по нерівностях дороги, та 30-50 см від підлоги, щоб було зручно на них сидіти.

10) кількість пасажирів, які перевозяться в кузові вантажного автомобіля, не повинна перевищувати кількості обладнаних для сидіння місць. (п. 21.7. )

Як у будь-якому іншому транспортному засобі під час перевезення пасажирів, їх кількість не повинна перевищувати наявну кількість пасажирських місць, так і в даному випадку, коли здійснюється перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля. Навіть за наявності вільного місця в кузові, пасажирам заборонено сидіти на підлозі кузова або стояти в кузові, оскільки таке їх перевезення не буде безпечним.

11) перед поїздкою водій вантажного автомобіля повинен проінструктувати пасажирів про їх обов’язки та правила посадки, висадки, розміщення і поведінки в кузові. (п. 21.9. )

Водій вантажного автомобіля несе персональну відповідальність за безпечний проїзд пасажирів та за їх безпечну посадку та висадку. Він зобов'язаний кожного разу перед поїздкою інструктувати пасажирів про порядок їх посадки та висадки, стежити за їхніми діями та за правильним розміщенням у кузові. Рекомендується з числа пасажирів, що знаходяться в кузові, призначати старшого, обговоривши з ним способи сигналізації при виникненні необхідності зупинити транспортний засіб. Не переконавшись, що умови щодо безпеки пасажирів створені, водій не повинен починати рух.

12) проїзд у кузові вантажного автомобіля, не обладнаного для перевезення пасажирів, дозволяється лише особам, які супроводжують вантаж або їдуть за ним, за умови, що вони забезпечені місцями для сидіння, розташованими згідно з вимогами ПДР. (п. 21.10. )

Дозвіл перевозити в кузові вантажного автомобіля, не обладнаного для перевезення людей, лише осіб, які прямують за отриманням вантажу або супроводжують його, означає, що незалежно від того, є чи відсутній у кузові такого автомобіля вантаж, перевезення інших осіб заборонено. Та й якщо є необхідність супроводжувати вантаж, для таких пасажирів мають бути створені місця для сидіння, які відповідають заходам безпеки та ПДР. Розташування вантажу та людей повинно унеможливити падіння або травмування останніх. Доречі, у п. 5.3. [г] сказано те ж саме, але вже з боку пассажира, що їм самим заборонено перебувати під час руху транспортного засобу у необладнаних для сидіння кузовах вантажних автомобілів.

13) забороняється перевозити пасажирів:

а) дітей, зріст яких менше 150 см, у транспортних засобах без використання дитячих автокрісел. (п. 21.11. [б] )

Зріст дитини менше 150 см не дозволяє їй повноцінно користуватися ременем безпеки на передньому сидінні. Тобто дитина може вислизати з-під ременя безпеки, або він може проходити по шиї дитини замість грудної клітки, як це відбувається у дорослих.

Так само заборонено пасажиру, що знаходиться на передньому сидінні, тримати дитину на руках під час руху, оскільки будь-який різкий маневр або гальмування, і дитину буде дуже складно втримати в руках, що в результаті стане причиною отримання ним травм.

Аналогічно і під час перевезення дитини на задньому сидінні мотоцикла. Через недостатній зріст і фізичні можливості йому буде важко втриматися на задньому пасажирському місці, що загрожує його падінням з мотоцикла.
З цього виходить, що перевезення дитини зростом до 150 см в автомобілі (або на мотоциклі) має здійснюватися лише у дитячому автокріслі.
б) поза кабіною автомобіля (крім випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів). (п. 21.11. [а] )

Перевезення пасажирів поза кабіною - це може бути варіант знаходження пасажира на сходах кабіни тягача або на рамі, або паливному баку. Або ж у не обладнаному для перевезення пасажирів кузові вантажного автомобіля. Доречі, у п. 5.3. [в] йдеться про це ж, але вже з боку пасажира. Тобто, самим пасажирам заборонено використовувати такі місця для руху на транспортному засобі.
Виняток становлять саме вантажні автомобілі з бортовою платформою або з кузовом фургоном, які обладнані для таких перевезень.
в) у кузові автомобіля-самоскида, трактора, інших самохідних машин. (п. 21.11. [а] )

Перевозити пасажирів у кузові автомобіля-самоскида немає сенсу, оскільки можна випадково зачепити важіль скидання кузова, і такі пасажири, не утримавшись у кузові, просто посиплються з нього, що у свою чергу загрожує отриманням травм. Так само і кузов тракторного шасі ДТ-16, що на правому малюнку вище, який має можливість скидання. Та й оглядовість такі пасажири водію перекриватимуть.
г) на вантажному причепі, напівпричепі. (п. 21.11. [а] )

Не грає ролі, це буде причіп до автопоїзда або легкового автомобіля. Будь-який причіп може відірватися під час руху транспортного засобу, і, відповідно, люди, які перебувають у ньому, можуть отримати травми.
д) в причепі-дачі. (п. 21.11. [а] )

Причіп-дача, або трейлер або дім на колесах у вигляді причепа, хоч і призначений для знаходження в ньому людей, але тільки коли він стоїть. Під час руху, як і будь-який інший причіп, він може відірватися, і люди, які знаходяться в ньому, можуть постраждати.
е) в кузові вантажного мотоцикла. (п. 21.11. [а] )

Кузов, на те він і кузов, щоб перевозити в ньому вантаж, а не пасажирів. І стосується це також і вантажного мотоцикла чи моторолера.
є) дітей до 16-річного віку в кузові вантажного автомобіля. (п. 21.11. [в] )

Дітей до 16 років мають перевозити лише в автобусах чи мікроавтобусах. Перевозити їх у кузові вантажного автомобіля можна тільки, коли вони старше 16 років і можуть розуміти всю небезпеку та особливості такого перевезення у кузові вантажного автомобіля.