2. Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів, частина 2

7) водієві забороняється керувати транспортним засобом:

а) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають в подібних станах. (п. 2.9. [а] , 2.9. [г] )

Управління транспортним засобом в стані сп'яніння - це дуже небезпечне зайняття. Змінюються відчуття та сприйняття реальності, увага притуплюється, а час реакції водія збільшується. Отже, ймовірність ДТП неминуче зростає.
Саме тому ПДР забороняють сідати за кермо транспортного засобу у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а також під впливом ліків, які погіршують увагу водія та його реакцію.
б) у стомленому стані та стані хвороби, а також передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають в подібних станах. (п. 2.9. [б] , 2.9. [г] )

ПДР забороняють сідати за кермо транспортного засобу у стані хвороби чи втоми (коли організм людини всі свої сили об'єктивно витрачає на боротьбу із втомою чи недугом, а не на безпеку руху).
в) не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію (якщо вона необхідна), без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, не відповідає вимогам стандартів, закріплений не в установленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, неосвітлений чи перевернутий. (п. 2.9. [в] )

Положення цього пункту ПДР є формою реалізації положень Закону України "Про дорожній рух", в якому серед підстав для заборони експлуатації транспортних засобів передбачено перелічені випадки.
У разі відсутності реєстраційних документів на транспортний засіб, у нього буде відсутній номерний знак, отже, такий транспортний засіб насамперед привертатиме увагу поліції на дорозі. Так само, коли реєстраційні документи на транспортний засіб у водія є, але чомусь відсутні номерні знаки на такому транспортному засобі (втратили або вкрали), або навіщось помінялися номерними знаками із сусіднім автомобілем на стоянці.
Також номерні знаки повинні відповідати законодавчо передбаченим стандартам, закріплені у передбачених для номерних знаків місцях, не закриті іншими предметами або вантажем (п. 22.3. [г] ПДР), і не повинні бути забруднені.
Тобто номерний знак має бути добре читабельним з відстані щонайменше 20 метрів. І тим більше в темний час доби на задньому номерному знаку має бути в робочому стані підсвічування, і воно має бути увімкнене. А перевертати номерний знак взагалі немає сенсу, оскільки навіть дорожні камери тепер можуть зчитувати і перевернуті номерні знаки.
г) передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню. (п. 2.9. [ґ] )
Ця заборона відноситься до водіїв будь-якої форми власності, за винятком випадків навчання водінню відповідно до вимог 24 розділу ПДР. Ця заборона поширюється також на передачу управління особі, яка не вписана в дорожній (маршрутний) лист транспортного засобу, що належить державній установі, підприємству, організації.
Тобто навіть у випадку, якщо у людини є посвідчення водія, але вона його не взяла із собою, а їй дозволили сісти за кермо, то за дане порушення покарають як того, хто за кермом без посвідчення водія, так і того, хто передав йому керування своїм транспортним засобом.
д) користуватися засобами зв’язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів). (п. 2.9. [д] )

Мобільний телефон є найбільш відволікаючим фактором для водія за кермом. Якщо водій розмовляє по телефону без використання рук (завдяки дротової або бездротової технології "hands free", або по гучному зв'язку), то користуватися телефоном дозволяється.
Винятком будуть водії оперативних транспортних засобів, яким за обов'язком служби доводиться користуватися рацією під час руху.

8) у разі причетності до ДТП водій зобов’язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. (п. 2.10. [а] )

Причетними до ДТП визнаються учасники дорожнього руху, які безпосередньо брали участь у пригоді або чиї дії спричинили таку пригоду. Це може бути водій (пішохід, пасажир), який порушив ПДР і тим самим створив аварійну ситуацію для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого настали наслідки за ознаками, встановленим визначенням 1.10 [дорожньо-транспортна пригода] . За залишення місця скоєння ДТП водій притягується до адміністративної, а за певних обставин і до кримінальної відповідальності. Тому після потрапляння в ДТП обов'язково зупинитися.
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки (проти руху або в бік гіршої видимості). (п. 2.10. [б] )
У разі ДТП водій повинен негайно зупинити свій транспортний засіб, увімкнути аварійну сигналізацію та вставити знак аварійної зупинки на визначеній ПДР відстані (у населених пунктах не менше 20 метрів, а поза населеним пунктом не менше 40 метрів до місця ДТП).
Аварійна світлова сигналізація та знак потрібні не учасникам ДТП, а для забезпечення безпеки інших учасників руху та для їх своєчасного інформування про перешкоду, що виникла на їхньому шляху. Тобто, щоб у транспортні засоби, що вже зіткнулися, не в'їхав хтось ще.
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди. (п. 2.10. [в] )

Важливою обставиною, що дозволяє визначити причини ДТП, є фіксація транспортних засобів та інших предметів, що стосуються пригоди, у незміненому стані після ДТП. Розташування транспортних засобів і предметів (бите скло, бруд, що обсипався з-під підкрилків, і т. п.) по відношенню до елементів дороги дозволяє більш об'єктивно оцінити динаміку події та її причини.
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим. (п. 2.10. [г] )

Водій, причетний до ДТП, зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб надати першу допомогу постраждалим (за їх наявності), викликати машину "Швидкої Допомоги". У разі потреби слід відправити постраждалих до лікувального закладу попутним транспортом.
Однак буває і так: випадок екстрений, на допомогу чекати нізвідки, і водій, учасник ДТП, може доставити постраждалого тільки на своєму транспортному засобі. Що робити? ПДР також передбачають подібну ситуацію, і про неї у наступному пункті.
д) у разі неможливості надати медичну допомогу, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу і повернутися на місце пригоди. (п. 2.10. [ґ] )

Водій повинен зафіксувати на папері (або на смартфон, зробивши фото) положення свого транспортного засобу після ДТП, відобразити сліди та предмети, що мають відношення до ДТП, вжити необхідних заходів для організації об'їзду місця ДТП та збереження вищевказаних слідів та предметів.
Після цього водій може сміливо везти постраждалих до лікувального закладу. Прибувши до місця призначення, водій зобов'язаний повідомити своє прізвище та реєстраційний знак свого транспортного засобу, пред'явивши при цьому необхідні документи (наприклад, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу). Після виконання всіх зазначених процедур водій має повернутися до місця ДТП та чекати поліції.
е) записати прізвища та адреси очевидців і повідомити про ДТП поліцію. (п. 2.10. [д] )

І лише в останню чергу учасники ДТП зобов'язані повідомити про ДТП в поліцію та чекати на прибуття її співробітників, а також записати прізвища, адреси очевидців ДТП.
У реальних умовах, у стані стресу чи психологічного шоку, водії починають з останнього – дзвінка до поліції. Більш того, учасники ДТП починають дзвонити знайомим співробітникам поліції в надії отримати їх допомогу та підтримку.
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). (п. 2.10. [є] )

На користь об'єктивності розгляду причин ДТП ПДР категорично забороняють учасникам пригоди вживати алкогольні напої та наркотичні речовини, а також медичні препарати, виготовлені на їх основі, до проведення медичного огляду. Адже нерідко трапляються випадки, коли водій, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, стає постраждалою стороною в ДТП, але саме через його сп'яніння його "призначають" винним, оскільки якби він був тверезий, то, можливо, зміг би уникнути ДТП.

9) вікові категорії водіїв (п. 2.13. [Транспортні засоби належать до таких категорій:] ):

14 років – перегін худоби по дорогах, і рух на велосипедах по дорогах;
Визначення нижньої межі віку для велосипедистів, погоничів тварин і візниць обумовлено необхідністю досягнення ними певного рівня фізичного та психофізіологічного розвитку, який дозволяє засвоїти та дотримуватися умов безпечного руху по дорозі, а також правильно та своєчасно реагувати у разі виникнення небезпеки.
16 років – керування мототранспортними засобами (навчання з 14 років).
Знову ж таки, визначення нижньої межі віку для велосипедистів, погоничів тварин і візниць обумовлено необхідністю досягнення ними певного рівня фізичного та психофізіологічного розвитку, який дозволяє засвоїти та дотримуватися умов безпечного руху по дорозі, а також правильно та своєчасно реагувати у разі виникнення небезпеки.
18 років – керування автомобілями всіх типів (навчання з 16 років).
І за аналогією до попередніх вікових обмежень, визначення нижньої межі віку для велосипедистів, погоничів тварин і візниць обумовлено необхідністю досягнення ними певного рівня фізичного та психофізіологічного розвитку, який дозволяє засвоїти та дотримуватися умов безпечного руху по дорозі, а також правильно та своєчасно реагувати у разі виникнення небезпеки.
19 років – керування автомобілями всіх типів з причепами або напівпричепами, а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів.
Для керування транспортним засобом з причепом або перевезення небезпечних, великовагових та великогабаритних вантажів водій повинен мати щонайменше рік стажу на транспортному засобі відповідної категорії.
21 рік – керування автобусами, тролейбусами, трамваями.
Для керування транспортним засобом, призначеним для перевезення пасажирів (маршрутний транспортний засіб), водій повинен мати щонайменше три роки стажу на нижчій категорії, що стосується автомобілів. Хоча для управління трамваями та тролейбусами наявність посвідчення водія іншої, нижчої категорії, не обов'язкова.

10) категорії водійських посвідчень:

А1 – мопеди, моторолери, скутери з об’ємом двигуна менше 50 куб. см;

А – мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, з об’ємом двигуна більше 50 куб. см;
В1 – квадро- і трицикли;
В – автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3,5 т і з кількістю сидячих місць не більше 9 з місцем водія;
С1 – автомобілі, призначені для перевезення вантажів, з максимальною масою від 3,5 до 7,5 т;
С – автомобілі, призначені для перевезення вантажів, з максимальною масою понад 7,5 т;
D1 – автомобілі, призначені для перевезення пасажирів, що мають не більше 17 сидячих місць з місцем водія (стаж не менше 3 років);
D – автомобілі, призначені для перевезення пасажирів, що мають більше 17 сидячих місць з місцем водія (стаж не менше 3 років);
Е – состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1, D та причепом (стаж 1 рік);

11) власник транспортного засобу має право:

а) довіряти в установленому порядку розпорядження транспортним засобом іншій особі. (п. 2.12. [а] )

Положеннями пункту зазначено, що власник має право довіряти користуватися та розпоряджатися транспортним засобом іншій особі, оформивши в установленому законом порядку довіреність, договір оренди чи лізингу, свідоцтво про право спільної власності на транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений у встановленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом.
б) на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу поліцейським та працівникам органу охорони здоров’я. (п. 2.12. [б] )
Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" співробітник поліції, який виконує свої обов'язки в межах наданих повноважень та закону, не несе відповідальності за завдану шкоду. Такі збитки відшкодовуються за рахунок держави згідно із Законом України "Про дорожній рух" та іншими нормативно-правовими актами.
в) на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху. (п. 2.12. [в] )

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України збитки, заподіяні особі або майну громадянина, а також збитки, заподіяні організації, підлягають відшкодуванню особою, яка завдала шкоди. Ст. 441 передбачає, що організація має відшкодувати збитки, завдані з вини її працівників під час виконання ними своїх службових обов'язків. Та й у кримінальному кодексі є ст. 288, згідно з якою за неякісні дороги та інші ділянки з автомобільним рухом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
г) на безпечні та зручні умови для руху. (п. 2.12. [г] )
Право-то має, але тільки не завжди це право реалізується відповідними організаціями, що відповідають за безпеку руху, та й самими водіями.

12) водій має право:

а) керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі дорогами, вулицями чи іншими місцями, де їх рух не заборонено. (п. 2.14. [а] )
Простіше кажучи, водій може їздити скрізь, де не заборонено, та перевозити ті вантажі, які перевозити не заборонено. А що саме і де буде заборонено, буде зазначено у ПДР та відповідних нормативних актах та законах.
б) знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, а також її прізвище і посаду. (п. 2.14. [в] )

Водій має повне право знати, якщо його зупиняє співробітник поліції, чому він був зупинений, якщо буде проводитися перевірка/огляд транспортного засобу, то знову-таки, з якої причини, а також, звичайно, як звуть і яку посаду обіймає особа, яка його перевіряє.
в) вимагати від посадової особи пред’явлення посвідчення її особи. (п. 2.14. [г] )

Водій має повне право вимагати від того ж співробітника поліції, що зупинив його транспортний засіб, пред'явити посвідчення його особи. Але саме пред'явити, тобто показати у своїх руках. Передавати до рук водію своє службове посвідчення співробітник поліції не має права.
г) отримувати оперативну інформацію та необхідну допомогу від посадових осіб та організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху. (п. 2.14. [ґ] )

У цьому випадку мається на увазі, що, наприклад, у разі руху через незнайомий населений пункт, водій, заблукавши в поєднаннях його вуличок, може не знайти необхідне йому місце призначення. У такому разі він може сміливо звертатися до співробітників поліції за допомогою, а ті, у свою чергу, зобов'язані йому надати необхідну інформацію.
Або ж у разі рух через той самий незнайомий населений пункт, йому зустрічається на шляху перекрита через дорожні роботи ділянка дороги. У такому разі водій може попросити допомоги у тих самих працівників дорожніх служб, щоб розповіли йому, як проїхати до потрібного місця призначення.
Також цей пункт має на увазі, що водій може звернутися до співробітників поліції для необхідності буксирування його транспортного засобу, що зламався, і вони зобов'язані йому допомогти в даній справі.
д) оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства. (п. 2.14. [д] )

Після отримання ухвали про притягнення до адміністративної відповідальності (його також називають "Постановою про накладення штрафу") протягом 10-денного терміну водій має право на його опротестування, якщо він впевнений, що протокол про правопорушення було складено з порушеннями. У разі пропуску зазначеного терміну з поважних причин (які мають бути документально підтверджені) можна подати заяву про поновлення строку до органу, уповноваженого розглядати спір.
е) відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян. (п. 2.14. [е] )

Цей пункт передбачає можливість водієм порушити певні пункти ПДР, якщо виникла ситуація, результатом якої може бути травмування чи смерть або самого водія, або його пасажирів.
Непереборна сила – це так званий форс-мажор. Форс-мажор (фр. Force majeure - "найвища сила", лат. Vis maior; в юридичних документах зустрічається спірний термін "непереборна сила") - непередбачувана подія (наприклад, стихійне лихо або епідемія), яка не залежить від волі сторін, що беруть участь в угоді, але веде до неможливості виконання договірних зобов'язань. Формально, у цивільно-правових системах форс-мажор визначається як обставина, яке звільняє сторони, які уклали договір, від відповідальності.
Наприклад, водій під час руху дорогою помічає, що зустрічний транспортний засіб втратив керування, і незабаром може зіткнутися з його транспортним засобом. У цій ситуації водій може виїхати на зустрічну сторону дороги, перетинаючи подвійну суцільну лінію розмітки (що заборонено ПДР), щоб уникнути такого зіткнення, і врятувати цим як цілісність свого транспортного засобу, так і своє життя, та життя своїх пасажирів, а можливо навіть, що і життя водія і пасажирів із зустрічного транспортного засобу.

13) водії зобов’язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в колісних кріслах, та пішоходи. Учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими. (п. 1.3 , 1.7 )

У цьому пункті закріплені гарантії безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху - дітей, людей похилого віку, а також осіб з ознаками інвалідності, які в силу певних обставин (віку, поганого здоров'я) не можуть чітко виконати вимоги ПДР або недостатньо усвідомлюють, що вони своєю поведінкою створюють перешкоду чи небезпеку для інших учасників руху. Інші учасники дорожнього руху повинні бути особливо уважними у місцях появи таких осіб: водії - знижувати швидкість, поступатися дорогою тощо; пішоходи - надавати допомогу, наприклад, при перетині проїзної частини; пасажири - створювати нормальні умови перебування зазначених категорій осіб у транспортних засобах.

Знання ПДР є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху. Чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху. Будь-які відступи від положень ПДР можуть призвести до ДТП, завдання шкоди майну, завдання шкоди здоров'ю людей і навіть до людських жертв. Незнання ПДР не звільняє від відповідальності за їхнє порушення.

Комментарии •

По популярности

По порядку

2. Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів, частина 2

Дорогой друг или подруга!

Рады приветствовать тебя на нашем ресурсе!

При загрузке файла произошла ошибка

Вопросы и ответы