6. Вимоги до велосипедистів

Велосипед – це повноцінний транспортний засіб. Тобто до нього в повній мірі застосовуються вимоги ПДР. Якщо їздити і не знати їх – можна потрапити у небезпечну чи спірну ситуацію. Тому в ПДР є розділ, де зібрані всі вимоги, які пред'являються велосипедисту для його безпечного пересування дорогами.

1) велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду – білого кольору, по боках – оранжевого, ззаду – червоного. (п. 6.2. )

Для своєчасного виявлення та визначення напрямку руху велосипеда, а значить і прийняття правильного рішення іншими водіями, наявність світлоповертачів зазначеного кольору на велосипеді є обов'язковим.

2) для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара). (п. 6.2. )

Для забезпечення своєї безпеки велосипедист повинен в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості вмикати ліхтар або фару, що позначать його на проїзній частині.

3) велосипедисти, рухаючись групами, повинні їхати один за одним. Колона велосипедистів повинна бути розділена на групи з дистанцією руху між групами 80-100 м. (п. 6.3. )

Вимога до руху велосипедистів один за одним заснована на тому, що таким чином водіям інших транспортних засобів буде простіше виконувати їх випередження, зберігаючи при цьому безпечний інтервал. У випадку, коли велосипедисти рухатимуться поряд один з одним, вони займатимуть більше місця на проїзній частині, змушуючи тим самим далі виїжджати і водіїв, які виконуватимуть їх обгін або випередження, що в свою чергу може стати причиною попутного зіткнення через неможливість самих велосипедистів дотримуватися безпечного інтервалу один з одним.

Така велика відстань між групами велосипедистів (яких має бути не більше 10 осіб у групі) обґрунтовується з одного боку тим, що хтось з велосипедистів в одній із груп може впасти, а інші велосипедисти наїдуть на нього ж, що спричинить їхнє групове падіння. А велика відстань до наступної групи дозволить їй вчасно знизити швидкість і не допустити наїзд на групу велосипедистів, що вже впала. З іншого боку, така велика відстань дозволяє безпечно виконувати обгін кожної з груп окремо, а не намагатися обігнати всю групу за один захід.

4) велосипедист може перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху. (п. 6.4. )

Перевезення вантажів на велосипеді дозволено, але за умови, що цей вантаж не заважатиме самому велосипедисту, а також іншим учасникам руху. Наприклад, якщо це велика металева скринька, то перебуваючи на багажнику велосипеда, вона буде порушувати стійкість велосипеда під час руху дорогою, і як наслідок, велосипедист може через це впасти. Або, наприклад, довгі бруски, розміщені вздовж рами велосипеда, можуть на поворотах мати великий винос убік, що може призвести до того, що такий велосипедист може когось або щось зачепити при виконання маневрів на дорозі.

5) якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі. Велосипедисти повинні переїжджати проїзну частину по велосипедному переїзді, а у разі його відсутності – відповідно до вимог ПДР. У місцях, де рух регулюється, велосипедисти повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора. (п. 6.5. )

У випадку, коли велосипедна доріжка перетинає проїзну частину, в такому місці, на велосипедному переїзді, велосипедисти повинні пропускати транспортні засоби. Деякі думають, що в даному випадку можна буде діяти за аналогією з нерегульованими пішохідними переходами, коли пішоходи мають перевагу при переході проїзної частини. Але це не так. Це пов'язано з тим, що автомобілі є більшими і швидко рухомими транспортними засобами, ніж велосипеди, і мають більшу масу і швидкість, більш довгий гальмівний шлях, який якраз залежить від зазначених параметрів. що може становити небезпеку для велосипедистів у разі зіткнення.

Тим більше, що за велосипедистами часто помічено, що вони не люблять пропускати транспортні засоби навіть коли перетинають проїзну частину на пішохідних переходах, з'являючись на таких ділянках дороги раптово. Тому на велосипедних переїздах ПДР чітко визначають, що велосипедист має дати дорогу, а не навпаки.

Як згадувалося, як варіант, велосипедисти можуть перетинати проїзну частину на пішохідних переходах, але тільки зійшовши з велосипеда та ставши пішоходом, що багато хто з них не робить, через що і потрапляє у ДТП. Їм просто ліньки зупинятися, злазити з велосипеда, переводити його в руках, а потім знову сідати на велосипеда. Але в результаті ця лінь стає причиною наїзду на велосипедиста.

Ну і звичайно, що на дорозі велосипедист буде таким самим учасником дорожнього руху, як і водій, і відповідно, повинен дотримуватися ПДР, особливо при проїзді перехресть та інших небезпечних ділянок доріг.

6) велосипедисту забороняється:

а) керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості – з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів. (п. 6.6. [а] )

Гальмова система велосипеда, як і будь-якого іншого транспортного засобу, дозволяє знизити швидкість, аж до зупинки. Відповідно, якщо вона несправна, то і зниження швидкості на велосипеді буде неможливим, що у свою чергу загрожує створенням аварійної ситуації, аж до ДТП.

Звуковий сигнал, як зазначено у п. 6.2. , має бути обов'язково встановлений на велосипеді. А в даному пункті йдеться, що він має бути встановлений не просто для краси, а повинен бути ще й у робочому стані, щоб у потрібний момент велосипедист з його допомогою міг привернути до себе увагу, чого може не статися, якщо він не працює, і в результаті спричинить ДТП.

Ну і як уже згадувалося в п. 6.2. , на велосипеді мають бути встановлені світлоповертачі, а в темний час доби ще й фара чи ліхтар, які також мають бути у робочому стані. Адже немає сенсу рухатися в темний час доби з несправною фарою. Такого велосипедиста не видно іншим учасникам руху, і самому велосипедисту може бути не видно дороги. Це досить важливий момент, що стосується безпеки велосипедиста, і тому на ньому так загострюють увагу у ПДР,
б) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд облаштовано велосипедну доріжку. (п. 6.6. [б] )

Рух автомагістралями і дорогами для автомобілів на велосипедах може здійснюватися тільки велосипедними доріжками, які будуть осторонь проїзної частини таких швидкісних доріг. Швидкість руху на автомагістралях зазвичай значно вища, ніж на звичайних дорогах, і наявність велосипедистів на таких трасах може створювати небезпеку як для них самих, так і водіїв автомобілів. А також велосипедисти можуть бути менш видимими для водіїв автомобілів, які рухаються високою швидкістю, що може спричинити ДТП.

Власне, на те вона і велосипедна доріжка, щоб велосипедисти рухалися саме нею, а не проїзною частиною. Це насамперед впливає на безпеку пересування самих велосипедистів. Але іноді знаходяться велосипедисти, які рухаються краєм проїзної частини, за наявності поруч розташованої велосипедної доріжки, і при цьому ще й обурюються, що водії автомобілів зневажливо до них ставляться.
в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років під наглядом дорослих). (п. 6.6. [в] )

Тротуар, згідно з його описом у термінах, призначений для руху лише пішоходів. Відповідно, велосипедистам рухатися ним вже буде заборонено. Так само і з пішохідними доріжками, вони призначені лише для руху пішоходів. Винятком буде випадок руху дитини на дитячому велосипеді, коли ця дитина не старша 7 років, і при цьому за нею наглядає дорослий.
г) під час руху триматися за інший транспортний засіб. (п. 6.6. [г] )

Велосипеди розраховані на рух із значно меншою швидкістю, ніж ті ж автомобілі, крім того, їх конструкція не забезпечує достатньої стійкості у випадку, якщо велосипедист однією рукою триматиметься за інший транспортний засіб. За такого руху дуже велика небезпека для життя та здоров'я самого велосипедиста.

Адже якщо транспортний засіб, за який він тримається, почне різко гальмувати, то не факт, що велосипедист так само зможе швидко знизити швидкість. Або у разі в'їзду в яму на дорозі, або наїзду на якусь іншу перешкоду, з автомобілем може нічого не трапитися, а от велосипедист, який за нього тримається, може втратити керування після наїзду на таку перешкоду, та впасти під колеса наступного транспортного засобу. Саме тому такий рух категорично забороняється.
д) їздити, не тримаючись за руль, та знімати ноги з педалей (підніжок). (п. 6.6. [ґ] )

Педалі велосипеда конструктивно виконують функцію гальма, а кермо є активним засобом управління та забезпечення стійкості та безпеки руху, тому рух зі знятими з керма руками, і з педалей ногами стає причиною небезпеки втратити контроль над керуванням велосипедом, що може призвести до падіння та травмування велосипедиста або до ДТП.
е) перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7 років, які перевозяться на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками). (п. 6.6. [д] )

Велосипед є транспортним засобом індивідуального користування, він не пристосований для перевезення пасажирів, хоч на кермі, хоч на рамі, хоч на багажнику, оскільки внаслідок додаткового навантаження значно порушується його стійкість під час руху та утруднюється керування ним. Як виняток дозволяється перевозити дітей до 7-літнього віку на додатковому сидінні, обладнаному на рамі або багажнику велосипеда, з надійно закріпленими підніжками, щоб ноги дитини не потрапили під час руху в колесо велосипеда.
є) буксирувати велосипеди. (п. 6.6. [е] )

Заборона на буксирування велосипедів обумовлена їх низькою стійкістю, особливо під час руху з низькою швидкістю, а також може бути неузгодженість дій велосипедистів, що буксирує і буксирується, що може спричинити падіння і травмування велосипедиста. Тому це заняття просто безглуздо. У разі несправності велосипеда його простіше вести в руках.
ж) буксирувати причіп, не передбачений для експлуатації з велосипедом. (п. 6.6. [є] )

Ефективність гальмівної системи велосипеда забезпечує безпечну зупинку лише самого велосипеда, а буксирування причепа значно збільшує гальмівний шлях і можливість втрати рівноваги, тому за допомогою велосипедів дозволяється буксирувати лише причепи промислового виготовлення, призначені для цих транспортних засобів.

І в жодному разі не намагатися буксирувати ручний або садовий візок, які будуть прикріплені до велосипеда кустарним способом. Вони будуть нестійкі під час руху та маневрування велосипеда, що може призвести до падіння велосипедиста.