1.1.1 Хто може бути водієм
Насамперед хотілося б подякувати всім своїм учням, з якими довелося працювати протягом понад 17 років. Кожен із них чогось мене навчив, з кожним мав порозумітися. Нині я маю чималий досвід і можу навчати водінню. Сподіваюся, що ці знання додадуть комусь упевненості під час навчання, щоб згодом стати вправним водієм, з яким буде комфортно і пасажирам, й іншим учасникам дорожнього руху; водієм, за якого не перейматимуться близькі, коли він вирушатиме в подорож.
Мене дуже часто запитують: «Чи є різниця між водіями-чоловіками та водіями-жінками?», «А чи зможу я стати водієм?», «Чи вийде у мене?» (останнім цікавляться дівчата, які починають навчання). Насправді, згідно з правилами дорожнього руху, водій, який сідає за кермо, несе відповідальність аж до кримінальної за всі свої дії. Тож не має значення за кермом дівчина чи хлопець, дідусь чи бабуся. Це має бути обізнана людина, яка керує автомобілем так само вправно, наче ложкою чи виделкою. Вона здатна розв’язувати будь-які дорожні ситуації. Чому я порівнюю саме з ложкою та виделкою? Коли людина сідає за стіл і починає їсти, вона одночасно може підтримувати бесіду, обмірковувати свої думки тощо. При цьому не промахується ложкою, оскільки все відбувається цілком природно. Дії, що багато разів повторювалися раніше, доведені до автоматизму.
"
Не має значення за кермом дівчина чи хлопець, дідусь чи бабуся. Це має бути обізнана людина
"
Що означає «вміти керувати автомобілем» і що саме варто опану- вати? Що взагалі означає бути водієм? На мою думку, вміти керувати автомобілем — це налаштовуватися на певну хвилю, перебувати в такому стані, коли все відбувається само собою, тобто автомобіль сам повертає, сам сповільнюється там, де це потрібно, сам підтримує певну швидкість руху, маневрує тощо. Якщо водій очима обрав місце призначення, то його руки і ноги самі скерують автомобіль туди, куди треба дістатися. Саме цього ми повинні досягти, оскільки розмірковувати за кермом — недозволена розкіш.
Один мудрець зауважив: «Усе найцінніше вимагає часу». Варто усвідомлювати, що потрібно провести за кермом певний час, щоб набути умінь і навичок водіння: вміти реагувати на дорожню ситуацію, вправно керувати автомобілем у певній ситуації. При цьому увага не повинна розпорошуватися на те, якою ногою — правою чи лівою — треба тиснути на педаль, якою рукою і як повертати кермо. Вся увага повинна бути зосереджена на розв’язанні питань, які виникають під час руху. Відповідно, керування автомобілем — це одноманітна дія, яка не потребує певного осмислення. Нічого складного немає — лише відпрацьовані й доведені до автоматизму прийоми, так звані «цеглинки», закладання фундаменту. Цих «цеглинок» водій-початківець має набути в автошколі. Автошкола — це лише перша сходинка на шляху до успіху. Надалі, залежно від індивідуальних якостей людини, її характеру, ставлення до життя та оточуючих, з таких «цеглинок» формуватиметься власний стиль водіння.
"
Розмірковувати за кермом — недозволена розкіш
"
Ще одне запитання, яке мені часто ставлять: «Чи можна розучитися керувати автівкою, якщо тривалий час людина не мала відповідної практики?» Якщо навичка набута самостійно — під час навчання інструктор не притримував педаль зчеплення, симулюючи «якісне» водіння учнем, не втручався в процес що три секунди, хапаючись за кермо, а давав можливість учню проявити себе — вона зберігається. Якщо людина тривалий час не сідала за кермо, спочатку почуватиметься невпевнено, доки не зрозуміє, що згодом усе вдасться. Так само й керування велосипедом: одного разу навчившись, ви не забудете цього ніколи.
Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що правильний вибір інструктора — запорука вашого успіху. Навіть обираючи автошколу, завжди пам’ятайте про те, що з вами працюватиме певний інструктор. Отже, якою б престижною не була автошкола, варто звертати увагу на те, хто саме вас навчатиме.
2 MB