It's very simple to prepare for a driving license test in Ukraine!

Це питання справді сформульоване так, ніби від водія очікують дій парамедика. Але правильна відповідь має логіку, адже травма голови після ДТП може поєднуватися з ушкодженням шийного відділу хребта, а необережний рух голови або шиї здатен погіршити стан постраждалого. Тому до приїзду медиків потрібно насамперед обмежити рухи в ділянці шиї - підтримувати голову руками в її наявному положенні або по осі тіла, не змушуючи постраждалого випрямлятися через біль.

Тобто в питанні перевіряють не те, чи вміє водій накладати шийний комір, а чи розуміє головний принцип, що після ДТП потрібно не дозволяти постраждалому рухати головою та шиєю без необхідності. Шийний комір самостійно використовують лише за наявності відповідних навичок, адже він не гарантує повної фіксації.

Питання про два джгути хоча б перевіряє конкретну техніку при масивній кровотечі. А тут треба здогадатися, що під "травмою голови" укладач одразу має на увазі можливу травму шиї. Тож обурення цілком зрозуміле, адже правильна відповідь логічна, але саме формулювання справді може здивувати.

Так, у такому вигляді питання справді надто широке, адже словосполучення "рана на кінцівці" може охоплювати поверхневу чи глибоку рану, відкритий перелом, часткову або повну травматичну ампутацію, а алгоритми допомоги в цих ситуаціях не є однаковими.

Водночас сама правильна відповідь стосується насамперед масивної кровотечі з кінцівки, коли джгут накладено, але він не забезпечив її зупинку. У такому разі спочатку перевіряють, чи достатньо сильно його затягнуто, і, якщо це можливо, збільшують натяг. Якщо кровотеча триває, накладають другий джгут вище від першого, поруч із ним. Саме цей варіант має бути основною відповіддю для ситуації з кровотечею з кінцівки. Такий підхід передбачений алгоритмами домедичної допомоги при масивній зовнішній кровотечі.

Тампонування і прямий тиск є альтернативними або додатковими методами не для будь-якої рани, а передусім для глибоких ран у ділянках, де джгут неможливо накласти ефективно, а також коли рана доступна для щільного заповнення марлею чи кровоспинним засобом. Тампонують саме порожнину рани до джерела кровотечі, після чого здійснюють безперервний сильний тиск. Це не означає, що потрібно намагатися "заповнити" уламками кістки відкритий перелом або тиснути безпосередньо на виступаючу кістку.

При травматичній ампутації тампонування не застосовують як спосіб заповнення відсутньої частини кінцівки. У такій ситуації головним методом контролю кровотечі є правильно накладений турнікет або джгут на частину кінцівки, розташовану ближче до тулуба від збереженої ділянки. За його неефективності - корекція натягу чи накладання другого. Якщо технічно неможливо виконати ці дії самостійно, потрібно підтримувати доступний прямий тиск на ділянку кровотечі й максимально швидко передати постраждалого медикам Швидкої.

Тому коректніше було б сформулювати питання так: "Що слід зробити, якщо після накладання кровоспинного джгута на кінцівку кровотеча, що загрожує життю, не припинилася?" Правильна відповідь: "Перевірити та посилити натяг джгута, а якщо кровотеча триває - накласти другий джгут вище від першого. Якщо джгут накласти неможливо або кровотеча походить із ділянки, непридатної для його застосування, виконати прямий тиск і, за наявності глибокої доступної рани, її тампонування".

Отже, помилка тут не стільки в самій послідовності дій, скільки в тому, що в одному варіанті відповіді без уточнення об’єднано методи, які залежать від типу, локалізації та характеру ушкодження.