It's very simple to prepare for a driving license test in Ukraine!

У разі виявлення у потерпілого масивної зовнішньої кровотечі з рани, локалізованої в основі шиї, насамперед необхідно негайно здійснити прямий тиск на рану пальцями або рукою через серветку (за наявності) для тимчасової зупинки кровотечі.

Чому це потрібно зробити насамперед?

Масивна кровотеча з ділянки шиї є одним із найнебезпечніших видів кровотеч, оскільки в цій анатомічній зоні проходять великі кровоносні судини, зокрема сонні артерії та яремні вени. Пошкодження цих судин може призвести до критичної крововтрати протягом кількох хвилин.

На відміну від кровотечі з кінцівок, у ділянці шиї не можна накладати джгут або турнікет навколо шиї, оскільки це призведе до перекриття дихальних шляхів та кровопостачання головного мозку, що створить безпосередню загрозу життю.

Тому найшвидшим і найефективнішим способом тимчасового контролю кровотечі є саме безпосередній тиск на джерело кровотечі.

Подальші дії після притиснення рани

Після первинного контролю кровотечі необхідно:

Викликати екстрену медичну допомогу або доручити це іншій особі.

За можливості використати гемостатичний бинт або гемостатичну серветку для тампонування рани.

Накласти тиснучу пов'язку, яка не повинна охоплювати всю шию по колу.

Постійно контролювати стан постраждалого, його свідомість і дихання.

Бути готовим до проведення серцево-легеневої реанімації у разі зупинки кровообігу.

Чому не можна використовувати турнікет?

Турнікети призначені виключно для зупинки масивних кровотеч на кінцівках. При пораненнях шиї їх застосування неможливе через анатомічні особливості. Спроба накласти джгут навколо шиї може призвести до:

перекриття дихальних шляхів;

порушення кровопостачання головного мозку;

втрати свідомості;

зупинки дихання та серця.

У сучасних алгоритмах домедичної допомоги критичні кровотечі усуваються в першу чергу. Для поранень у зоні так званих «переходів» (шия, пахвові ділянки, пах) стандартний турнікет не застосовується. Тому першою і найважливішою дією є негайний прямий тиск на рану, що дозволяє швидко зменшити або повністю припинити кровотечу до застосування інших засобів.

Висновок

Якщо у потерпілого в ДТП виявлено масивну зовнішню кровотечу з рани в основі шиї, насамперед необхідно негайно притиснути рану пальцями або рукою, створивши прямий тиск на джерело кровотечі. Це дозволяє швидко зменшити крововтрату та значно підвищує шанси на виживання постраждалого до прибуття медиків.

Часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покривів у проєкції перелому — це закритий перелом.

Що таке закритий перелом?

Закритий перелом — це травматичне ушкодження кістки, при якому відбувається її тріщина, надлом або повний перелом, але при цьому шкіра над місцем травми залишається неушкодженою. На відміну від відкритого перелому, при закритому відсутня рана, яка сполучається із зоною перелому.

Незважаючи на відсутність видимих пошкоджень шкіри, закритий перелом може бути досить серйозною травмою та супроводжуватися значним ушкодженням внутрішніх тканин.

Ознаки закритого перелому

До основних ознак належать:

сильний біль у місці травми;

набряк та припухлість;

синці або підшкірні крововиливи;

деформація кінцівки;

неприродне положення руки або ноги;

обмеження або повна відсутність рухів;

біль при спробі руху або навантаження;

інколи характерний хруст уламків кістки (крепітація).

Чому закритий перелом небезпечний?

Хоча при закритому переломі шкіра залишається цілою, уламки кістки можуть пошкоджувати:

кровоносні судини;

нервові стовбури;

м'язи;

сухожилки та зв'язки.

Крім того, сильний біль і внутрішня кровотеча можуть призвести до розвитку травматичного шоку, особливо при переломах великих кісток (стегнової, тазових кісток тощо).

Домедична допомога при закритому переломі

Основним завданням є запобігання зміщенню уламків кістки та додатковим ушкодженням.

Для цього необхідно:

Забезпечити постраждалому спокій.

Викликати екстрену медичну допомогу або організувати транспортування до медичного закладу.

Провести іммобілізацію (знерухомлення) ушкодженої кінцівки.

Фіксувати потрібно не лише місце перелому, а й суглоби вище та нижче нього.

Контролювати стан постраждалого до прибуття медиків.

Чого не можна робити?

самостійно вправляти уламки кістки;

випрямляти деформовану кінцівку;

перевіряти рухливість через біль;

змушувати постраждалого рухатися без необхідності.

У запитанні ключовою ознакою є відсутність пошкодження шкірних покривів у зоні перелому. Саме ця особливість є основною відмінністю закритого перелому від відкритого. Якщо кістка пошкоджена, але шкіра залишається цілою, такий перелом класифікується як закритий.

Висновок

Часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покривів у проєкції перелому називається закритим переломом. Незважаючи на відсутність відкритої рани, така травма потребує обов'язкової іммобілізації, медичного огляду та належного лікування для запобігання ускладненням.

Якщо після накладання кровоспинного джгута (турнікета) кровотеча з рани не припинилася, необхідно негайно накласти другий джгут вище першого (ближче до тулуба) та перевірити ефективність зупинки кровотечі. Продовження кровотечі після накладання турнікета свідчить про те, що він накладений недостатньо туго, розташований неправильно або не забезпечує повного перекриття кровотоку в ушкодженій кінцівці.

Чому це необхідно зробити?

Метою накладання джгута є повне припинення кровотечі шляхом здавлення артерій та вен кінцівки. Якщо кров продовжує витікати, постраждалий і далі втрачає кров, а отже, залишається під загрозою розвитку геморагічного шоку та смерті від крововтрати.

В алгоритмах домедичної допомоги вважається, що турнікет накладений правильно лише тоді, коли кровотеча повністю зупинилася. Частковий контроль кровотечі при масивній крововтраті є недостатнім.

Причини неефективності джгута

Кровотеча може тривати через:

недостатнє затягування турнікета;

неправильне місце накладання;

накладання на товстий одяг або предмети в кишенях;

значний об'єм м'язової тканини кінцівки;

важке ушкодження великих судин.

Правильний алгоритм дій

Переконатися, що турнікет затягнутий максимально ефективно.

Оцінити, чи припинилася кровотеча.

Якщо кровотеча триває:

накласти другий турнікет вище першого, максимально близько до тулуба;

затягнути його до повного припинення кровотечі.

Повторно перевірити рану.

Контролювати стан постраждалого та ознаки шоку.

Зафіксувати час накладання кожного турнікета.

Чому не можна просто послабити або зняти перший джгут?

Послаблення або зняття джгута може призвести до відновлення масивної кровотечі та стрімкої втрати крові. Якщо перший турнікет неефективний, його не знімають, а підсилюють контроль кровотечі накладанням другого турнікета.

Ознаки ефективного турнікета

Після правильного накладання:

кровотеча повністю припиняється;

нижче місця накладання не визначається пульс;

кінцівка стає блідою;

нова кров не просочується через пов'язку.

Масивна кровотеча є однією з найчастіших причин смерті постраждалих у перші хвилини після травми. Якщо після накладання турнікета кровотеча триває, це означає, що загроза життю не усунута. Тому першочерговим завданням є досягнення повного контролю кровотечі шляхом додаткового накладання другого джгута вище першого.

Висновок

Якщо після накладання кровоспинного джгута кровотеча не спинилася, необхідно накласти другий джгут вище першого (ближче до тулуба) та затягнути його до повного припинення кровотечі. Лише повна зупинка кровотечі свідчить про ефективність наданої допомоги та значно підвищує шанси на виживання постраждалого.

Часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірного покриву в проєкції перелому — це відкритий перелом.

Що таке відкритий перелом?

Відкритий перелом — це травма, при якій відбувається порушення цілісності кістки та одночасно утворюється рана, що сполучається із зоною перелому. При цьому уламки кістки можуть пошкоджувати м'які тканини та шкіру зсередини або рана може виникнути внаслідок зовнішньої травмуючої дії.

На відміну від закритого перелому, при відкритому переломі порушується природний захисний бар'єр організму — шкірний покрив, що значно підвищує ризик розвитку ускладнень.

Ознаки відкритого перелому

До характерних ознак належать:

наявність рани в ділянці перелому;

кровотеча різної інтенсивності;

сильний біль у місці травми;

деформація кінцівки;

неприродне положення руки або ноги;

набряк та крововиливи;

іноді видимі кісткові уламки в рані;

порушення функції ушкодженої кінцівки.

Чому відкритий перелом є особливо небезпечним?

Відкриті переломи належать до тяжких травм, оскільки поєднують одразу кілька небезпечних факторів:

1. Значна кровотеча. Уламки кістки можуть пошкоджувати великі кровоносні судини, що призводить до масивної крововтрати та розвитку шоку.

2. Високий ризик інфікування. Через відкриту рану в тканини можуть потрапляти бактерії, бруд, частинки ґрунту та інші забруднення, що може спричинити нагноєння, остеомієліт або навіть зараження крові.

3. Додаткове пошкодження тканин. Гострі краї уламків можуть травмувати нерви, м'язи, сухожилки та судини.

Домедична допомога при відкритому переломі

При наданні допомоги необхідно:

Забезпечити безпеку місця події.

Викликати екстрену медичну допомогу.

Зупинити небезпечну кровотечу.

Накласти на рану стерильну пов'язку.

Провести іммобілізацію ушкодженої кінцівки.

Не вправляти кісткові уламки та не намагатися повернути кінцівку в правильне положення.

Захистити постраждалого від переохолодження та контролювати його стан до прибуття медиків.

Ключовою ознакою, зазначеною в запитанні, є одночасне пошкодження кістки та шкірного покриву в зоні перелому. Саме наявність рани в проєкції перелому відрізняє відкритий перелом від закритого. Якщо цілісність шкіри порушена, такий перелом завжди розцінюється як відкритий і потребує особливої уваги через ризик кровотечі та інфекційних ускладнень.

Висновок

Часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірного покриву в проєкції перелому називається відкритим переломом. Це одна з найнебезпечніших травм опорно-рухового апарату, яка потребує негайного надання домедичної допомоги та якнайшвидшого медичного втручання.