Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів

Посвідчення водія видається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340, «Про затвердження Положень про порядок видачі посвідчення водія і допуск громадян до керування транспортними засобами». Згідно з даним Положенням, відсутність відмітки у посвідченні водія про право керування транспортним засобом відповідної категорії забороняє водієві керувати транспортним засобом даної категорії, тому за таке порушення передбачена відповідальність, як за керування транспортним засобом без посвідчення водія (ст. 126 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), незалежно від його навичок водіння.
Особи, відповідальні за технічний стан і експлуатацію транспортних засобів, не повинні допускати до керування цими транспортними засобами осіб, що не мають при собі водійського посвідчення, яке дає право на керування цим видом транспортних засобів (винятком є тільки керування транспортним засобом особою, яка навчається водінню). Згідноз терміном «Водій» інструктор з водіння незважаючи на те, що він сидить на пасажирському сидінні, є водієм. Під час навчання водінню він зобов’язаний мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, а особа, яка навчається водінню, повинна мати при собі документ, що посвідчує її вік, знати та виконувати вимоги ПДР (розділ 24 ПДР), а також не мати медичних протипоказань щодо керування транспортним засобом.

Фізичні або юридичні особи - власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортний засіб, що їм належить, протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, тимчасового ввезення на територію України або виникнення обставин, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів (зміна кольору транспортного засобу, заміна агрегатів з ідентифікаційними номерами, зміна місця проживання власника тощо), незалежно від технічного стану транспортного засобу. Документ, що підтверджує реєстрацію чи перереєстрацію, видається відповідними органами МВС України разом з номерними знаками. У даному документі зазначаються особа, яка є власником транспортного засобу, її місце проживання, реєстраційний знак транспортного засобу, ідентифікаційний номер, марка, модель, тип, рік випуску, колір та інші технічні характеристики. Даний документ може отримати власник транспортного засобу, звернувшись з письмовою заявою до міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу органів МВС України з проханням про видачу реєстраційного талона тому, кому він довіряє управління своїм транспортним засобом.

Відповідно до постанови «Про впорядкування використання спеціальних світлових та звукових сигнальних пристроїв та номерних знаків транспортних засобів» застосування спеціальних світлових сигнальних пристроїв синього кольору та звукових сигнальних пристроїв дозволяється лише на ТЗ осіб, що охороняються державою, автомобілях МВС, Національної поліції, дорожніх підрозділів Військової служби правопорядку, Національної гвардії, податкової міліції, СБУ, НАБУ, ДБР, Управління держохорони, Держприкордонслужби, Держтрансбезпеки, «Швидкої допомоги» та низки інших підрозділів за наявності дозволу, виданого уповноваженим органом МВС. Спеціальні світлові сигнальні пристрої червоного та зеленого кольору використовуються виключно Національною поліцією та Управлінням державної охорони, які супроводжують осіб, що охороняються, а також на транспортних засобах, що застосовуються для переміщення цих осіб.

Відповідно до Закону України від 05.04.01 «Про автомобільний транспорт» № 2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати при собі і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

• для автомобільного перевізника - ліцензія, договір з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або їхній дозвіл, паспорт маршруту, документ, який підтверджує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий документ, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
• для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

• для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

• для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної (фізичної) особи, яка здійснює перевезення пасажирів на таксі:

• для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

• для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для автомобільного самостійного перевізника: ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.

Документи для фізичної особи, яка здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

• для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:

• для автомобільного перевізника - документ, який підтверджує використання автобуса на законних підставах, перелік пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника і печаткою, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, перелік пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для водія юридичної особи на перевезення пасажирів легковим автомобілем для власних потреб: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідної категорії, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для фізичних осіб, які здійснюють перевезення пасажирів легковими автомобілями в особистих цілях: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Під час використання транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).

Страховий поліс перевіряється особами при виконанні в таких випадках:

• у разі оформлення протоколів органами поліції про порушення Правил дорожнього руху;
• у разі оформлення органами поліції матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
• під час перехрещення транспортними засобами державного кордону України (орган, який здійснює контроль, — Державна прикордонна служба України).

Особи при виконанні підрозділів поліції, які мають право здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху, мають право перевіряти у водія документи, що підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з розпорядженням комісії з регулювання фінансових послуг України обов'язковий ліміт відповідальності Страховика:

• за шкоду, завдану майну потерпілих, у розмірі 130 000 грн. на одного потерпілого;
• за шкоду, завдану життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 260 000 грн. на одного потерпілого.

Договір страхування буває двох типів:

1) внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
2) договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Крім стандартного набору з посвідчення водія та техпаспорта на транспортний засіб, якщо ним керує водій з інвалідністю, у такого водія повинен бути відповідний документ, що підтверджує групу інвалідності такого водія.

Кожний водій має пам’ятати, що транспортний засіб, який бере участь у дорожньому русі, є джерелом підвищеної небезпеки. Тому перед виїздом водій зобов’язаний:

• перевірити комплектність транспортного засобу: наявність аптечки, вогнегасника, знака (ліхтаря) аварійної зупинки;
• зовнішнім оглядом переконатися у справності гальмівного і рульового керування, цілісності шин, відсутності підтікань рідин з вузлів і агрегатів трансмісії (трансмісія — це сукупність агрегатів і механізмів автомобіля, що передають крутний момент двигуна ведучим колесам і змінюють крутний момент і обороти за величиною та напрямком);
• перевірити правильність закріплення і розміщення вантажу, що перевозиться.

Уважність та адекватне реагування на зміну дорожньої обстановки є основою забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки своєчасне виявлення небезпеки дозволяє водієві прийняти правильне рішення для об’їзду або зменшення швидкості до повної зупинки транспортного засобу.

Перед початком руху водій зобов'язаний відрегулювати підголовники, пристебнутися ременем безпеки, а також проконтролювати пасажирів, щоб вони правильно розмістилися в салоні автомобіля, пристебнулися ременями безпеки і не заважали водієві керувати транспортним засобом.

Дозволяється не пристібатися в населених пунктах - водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Мотошолом є одним із засобів пасивної безпеки. Мотошолом знижує ризик для водія і пасажира двоколісних транспортних засобів зазнати важких черепно-мозкових травм, тому водій і пасажири мопеда або мотоцикла зобов’язані бути в застебнутих мотошоломах.

Сміття, викинуте водієм із транспортного засобу, що рухається або зупинився, на узбіччя може стати причиною пожежі або будь-якої іншої події. Наприклад, через розбите скло сонячне світло сфокусується на папері, що лежить поруч, від чого він почне тліти, а спалахнувши за вітряної погоди вогонь може перекинутися на сміття, що лежить поруч, і суху траву. У результаті може вигоріти не один гектар лісу та полів.

У цьому пункті мається на увазі, що водій, як усвідомлено, так і несвідомо, не повинен вчиняти дій, які могли б створити аварійну ситуацію на дорозі.

Простий приклад для розуміння цього пункту ПДР. На гірській дорозі стався обвал. Водій під’їжджає до цього місця, зауважує, що дорога перекрита, розвертається та вирушає шукати об’їзд. Але йому обов’язково треба повідомити, що на дорозі стався обвал, хоча б у поліцію. Поліція повинна буде повідомити про обвал у дорожньо-експлуатаційну службу, відповідальну за цю ділянку дороги, щоб ця служба почала роботи з усунення проблем для відновлення руху. Якщо ж водій цього не зробить, то невідомо, коли на цій ділянці дороги почнуться роботи — адже про проблему можуть просто не знати відповідні служби. Якщо кожен, хто під’їхав до місця обвалу на дорозі, просто розвертатиметься і їхатиме, не повідомивши про проблему, вона не вирішуватиметься.

У цьому пункті йдеться про створення небезпечних ситуацій, наслідком яких може бути ДТП, зокрема з пошкодженням як дорожнього покриття, так і засобів регулювання дорожнього руху або навіть інших транспортних засобів.

Для виконання поліцейськими покладених на них обов'язків їм надається право відповідно до законодавства зупиняти і перевіряти у водіїв транспортних засобів документи, перелік яких наведено у пункті 2.1 Правил дорожнього руху України. Водій не зобов'язаний передавати свої документи поліцейським, достатньо їх пред'явити для ознайомлення, тобто співробітник повинен мати змогу роздивитися особисті дані водія і технічні дані транспортного засобу.

За невиконання водіями вимоги поліцейського про зупинку, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передбачено накладення штрафу від 9 до 11 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами строком від трьох до шести місяців.

Під час зупинки водій має дотримуватися всіх Правил дорожнього руху, що стосуються зупинок транспортних засобів у межах дороги, винятками можуть бути випадки зупинки на вимогу поліцейського, який може вказувати водіям місця для зупинки, на яких зазвичай зупинка та стоянка заборонені.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху та запобігання діям, пов’язаним із незаконним заволодінням транспортними засобами або створенням аварійної обстановки, співробітники поліції мають право оглядати транспортний засіб і звіряти номери його агрегатів і вузлів з даними, записаними в документах на транспортний засіб.

У Правилах дорожнього руху цей пункт звертає увагу на те, що співробітники поліції мають право оглядати транспортні засоби. Слід зважити, що огляд і обшук транспортного засобу — різні поняття. Обшук співробітники поліції зобов’язані проводити тільки в присутності як мінімум двох понятих, маючи на те законні підстави.

Пункти габаритно-вагового контролю можуть бути як стаціонарними, так і пересувними, але в кожному випадку вони позначаються знаками 5.96.1 «Зона габаритно-вагового контролю» та 5.96.2 «Кінець зони габаритно-вагового контролю». Водій транспортного засобу повинен зупинитися в цій зоні, передати посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних сил – технічний талон), у встановлених законодавством випадках — дорожній лист та документацію на вантаж, що перевозиться; на великовагових та великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, — документацію відповідно до вимог спеціальних правил, отримати вказівки від працівників цього пункту та забезпечити проїзд через ваги зі швидкістю згідно зі вказівками щодо проходження контролю.

У межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, тобто в місцях, позначених дорожніми знаками 5.84 та 5.87, водія може зупинити уповноважений Держприкордонслужби. Після зупинки водій зобов’язаний пред’явити для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних сил — технічний талон), у встановлених законодавством випадках дорожній лист та документацію на вантаж, що перевозиться; на великовагових та великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, які здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, — документацію відповідно до вимог спеціальних правил.

У межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, тобто в місцях, позначених дорожніми знаками 5.84 та 5.87, водія може зупинити уповноважений Держприкордонслужби. Після зупинки водій зобов’язаний надати можливість оглянути транспортний засіб та перевірити номери його агрегатів.

Турбота про постраждалих під час ДТП покладається передусім на водіїв, які є учасниками цієї ДТП (п. 2.9 ПДР). Однак і будь-який інший водій, незалежно від того, чи мав він будь-яке відношення до ДТП, зобов’язаний доправляти постраждалих, які потребують невідкладної медичної допомоги, до найближчого лікувального закладу і таким чином надавати допомогу поліції та медпрацівникам. Невиконання цього цивільного обов’язку в деяких випадках може бути кваліфіковане судом як правопорушення.

Для уникнення конфліктів, пов'язаних з виконанням цього підпункту Правил дорожнього руху України, водії мають право вимагати від поліцейських пред'явлення посвідчення та оформлення відповідної довідки або запису в дорожньому листі. Якщо посвідчення не пред'явлено або мета поїздки інша, водій має право відмовити поліцейському в наданні свого транспортного засобу.

Дане положення є реалізацією Закону України «Про поліцію», що стосується прав її співробітників, а додаткове їх закріплення в ПДР сприяє виконанню водіями їхнього обов’язку надавати транспортний засіб в обумовлених ПДР випадках, а саме: для переслідування правопорушників, а також для транспортування пошкоджених транспортних засобів. Щоб уникнути конфліктів, пов’язаних із виконанням вимог цього моменту, водій має право вимагати від працівників поліції пред’явлення посвідчення та оформлення відповідної довідки або запису у дорожньому листі. Якщо посвідчення не пред’явлено або мета поїздки інша, — водій має право відмовитися від надання транспортного засобу. При цьому згідно із Законом України «Про дорожній рух» водій транспортного засобу має право на відшкодування витрат відповідно до чинного законодавства.

Керувати транспортним засобом під впливом алкогольних напоїв або наркотичних речовин, а також деяких лікарських препаратів, що знижують реакцію і увагу водія, заборонено, тому передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами у такому стані у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом відповідної категорії строком від одного до двох років. У разі повторного порушення водій може бути позбавлений права керування на строк від двох до трьох років з можливим оплатним або безоплатним вилученням транспортного засобу за рішенням суду.

Кожен водій має розуміти, що керування транспортним засобом у хворобливому стані може призвести до виникнення ДТП, тому він зобов’язаний вжити всіх заходів, щоб цього не сталося. Якщо співробітник поліції виявить такий стан у водія, він має право тимчасово усунути його від керування транспортним засобом доти, доки водій не відпочине.

Даний пункт Правил дорожнього руху є спрощеним варіантом ст. 37 Закону України «Про дорожній рух». Водієві забороняється керувати транспортним засобом, якщо він не зареєстрований (не перереєстрований), ідентифікаційні номери складових частин якого не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які прикріплені у непризначених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, перевернуті або не освітлені, а також транспортними засобами, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством; без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Власнику транспортного засобу слід пам'ятати, що за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних речовин або лікарських препаратів, він несе адміністративну відповідальність, таку ж, як і водій, який перебуває під впливом зазначених вище речовин або препаратів.

Цей пункт Правил дорожнього руху України стосується власників (водіїв) як індивідуальних транспортних засобів, так і транспортних засобів іншої форми власності, за винятком випадків навчання водінню у присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за наявності достатніх навичок водіння у того, хто навчається.

Оскільки під час користування засобами зв’язку за кермом, тримаючи їх у руці, водій відвертає свою увагу від керування транспортним засобом і не зможе оперативно відреагувати на зміну дорожньої обстановки з огляду на те, що одна рука буде зайнята, Правила дорожнього руху забороняють користуватися засобами зв’язку, тримаючи їх у руці. Використання пристроїв hands free не заборонене, оскільки водій має можливість керувати транспортним засобом, використовуючи обидві руки

Природно, вважатиметься порушенням використання транспортного засобу з розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», коли за кермом цього транспортного засобу буде звичайний водій без інвалідності. Для використання транспортного засобу в такому разі слід прибрати з нього відповідний розпізнавальний знак.

Причетні до дорожньо-транспортної пригоди особи зобов'язані залишатися на місці пригоди. За залишення місця дорожньо-транспортної пригоди винні у ньому притягуються до адміністративної відповідальності, а якщо дорожньо-транспортна пригода призвела до травмування учасників дорожнього руху, то винні у ДТП притягуються до кримінальної відповідальності за ст. 136 Кримінального кодексу України.

У разі виникнення дорожньо-транспортної пригоди перше, що має зробити водій, - це увімкнути аварійну світлову сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки: в населеному пункті - на відстані від місця ДТП не ближче 20 м від транспортного засобу, за межами населеного пункту - на відстані від місця ДТП не ближче 40 м.

Під час з'ясування причин виникнення дорожньо-транспортної пригоди важливою обставиною є розташування транспортних засобів і предметів на місці ДТП. Тому, для того щоб об'єктивно виявити винних у виникненні ДТП, правилами дорожнього руху забороняється переміщення транспортних засобів і предметів, а також зміна їх розташування в межах транспортного засобу або місця ДТП.

Постраждалі у ДТП є об'єктами підвищеної уваги, тому, після того як водій увімкне аварійну світлову сигналізацію і встановить знак аварійної зупинки, він зобов'язаний викликати швидку допомогу і надати першу медичну допомогу постраждалим, якщо він володіє відповідними знаннями.

У зв'язку з тим, що в деяких випадках необхідно надати невідкладну медичну допомогу учасникам ДТП далеко від автомобільних доріг і медичних закладів, як виняток, дозволяється залишати місце події водію з метою доставки постраждалих до найближчого медичного закладу. У таких установах водій зобов'язаний надати повні відомості про себе і свій транспортний засіб, після чого зобов'язаний повернутися на місце ДТП і скласти разом з працівниками поліції протокол про причини виникнення ДТП.

Будь-яка особа, яка знає будь-що про дорожньо-транспортну пригоду, зобов'язана повідомити поліцейським про виникнення ДТП і залишатися на місці ДТП до їх прибуття.

Цей пункт Правил дорожнього руху зобов’язує учасників дорожнього руху зберегти сліди на місці ДТП до моменту прибуття співробітників поліції, оскільки саме ці сліди допоможуть об’єктивно визначити причини виникнення ДТП і винних у ній.

З метою об'єктивності розгляду причин ДТП водії повинні утриматися від прийому будь-яких лікарських засобів або алкогольних напоїв, оскільки водії - учасники ДТП підлягають обов'язковому медичному огляду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.08 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду».

Положенням цього пункту Правил дорожнього руху підкреслюється, що власник має право передавати свій транспортний засіб будь-якій особі на законних підставах, при цьому власник несе повну адміністративну відповідальність, як і особа, яка керує цим транспортним засобом.

Відповідно до Закону України «Про поліцію» співробітник поліції, який виконує свої обов’язки в межах наданих повноважень та закону, не несе відповідальності за завдану шкоду. Такі збитки відшкодовуються за рахунок держави, згідно із Законом України «Про дорожній рух» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 288 Кримінального кодексу України, порушення правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення дорожнього руху, здійснене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило отримання потерпілим ушкоджень середньої тяжкості, тяжких тілесних ушкоджень або смерть, карається штрафом у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами строком до двох років, або обмеженням волі до п'яти років, або позбавленням волі до п'яти років.

Відповідно до ст. 22 і ст. 23 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано шкоду, має право на відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди.

У цьому випадку мається на увазі, що, наприклад, при русі через незнайомий населений пункт водій, заблукавши в хитросплетіннях вуличок, може не знайти необхідне йому місце призначення. У такому разі він може сміливо звертатися до співробітників поліції по допомогу, а ті, у свою чергу, зобов’язані надати йому необхідну інформацію.

Віковий ценз для керування транспортними засобами запроваджений на території України згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Згідно з вимогами пункту 5 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, водіям транспортних  засобів категорій В, С1, С, D1 і D дозволяється керувати такими засобами  також з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує  750 кілограмів. При цьому водіям транспортних засобів категорії В  дозволяється керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна  маса якого перевищує 750 кілограмів, але не перевищує маси автомобіля  без навантаження, і загальна дозволена максимальна маса такого  транспортного засобу і причепа не перевищує 3500 кілограмів.

Перелічені в пункті права водія транспортного засобу, передбачені Законом України «Про дорожній рух», одночасно є обов’язками для інших учасників дорожнього руху. Їхня реалізація можлива лише за умови знання цих прав усіма причетними до дорожнього руху.

При зупинці співробітником поліції водій має повне право знати, з якої причини його було зупинено, якщо проводитиметься перевірка/огляд транспортного засобу — знов-таки, з якої причини, а також, звісно, прізвище перевіряючого та яку посаду він обіймає.

Водій має повне право вимагати від співробітника поліції, який зупинив його ТЗ, пред’явити посвідчення особи. Але саме пред’явити, тобто показати. Передавати до рук водія своє службове посвідчення співробітнику поліції не дозволяється.

У цьому випадку мається на увазі, що, наприклад, при русі через незнайомий населений пункт водій, заблукавши в хитросплетіннях вуличок, може не знайти необхідне йому місце призначення. У такому разі він може сміливо звертатися до співробітників поліції за допомогою, а ті, у свою чергу, зобов’язані надати йому необхідну інформацію. Або ж у разі руху через той самий незнайомий населений пункт водій натрапляє на шляху на перекриту через дорожні роботи ділянку. У такому разі водій може попросити працівників дорожніх служб, щоб вони розповіли йому, як проїхати до потрібного місця. Також цей пункт передбачає, що водій може звернутися до співробітників поліції за необхідності буксирування його транспортного засобу, що зламався, і вони зобов’язані йому допомогти.

Після отримання Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (її також називають «Постановою про накладення штрафу») протягом 10-денного терміну водій має право на її опротестування. У разі пропуску зазначеного терміну з поважних причин (якщо вони документально підтверджені) можна подати заяву про поновлення теміну до органу, уповноваженого розглядати спір.

Перш ніж складати позовну заяву про відміну Постанови, необхідно уважно вивчити протокол про адміністративне правопорушення та звернути увагу на докази, якими співробітник поліції, що притягнув вас до відповідальності, обґрунтовує Постанову. Грамотний підбір контраргументів може значно полегшити доведення невинності.

При оскарженні Постанови можна вибрати один із варіантів: подання скарги до вищого органу поліції або подання адміністративного позову до суду. І в тому, і в іншому випадку оскаржується рішення, ухвалене співробітником поліції.

Цей пункт передбачає для водія можливість порушити певні пункти ПДР, якщо виникла ситуація, наслідком якої може бути травмування чи смерть самого водія або його пасажирів. Це так званий форс-мажор. Форс-мажор (від франц. Force majeure — вища сила, у юридичних документах зустрічається спірний термін «непереборна сила») — непередбачувана подія (наприклад, стихійне лихо чи епідемія), яка не залежить від волі сторін, що беруть участь в угоді, але призводить до неможливості виконання договірних зобов’язань. Формально у цивільно-правових системах форс-мажор визначається як обставина, яка звільняє сторони, що уклали договір, від відповідальності.

Цим пунктом ПДР дозволяють водіям таксі, які працюють від служб таксі, рух смугами для маршрутних транспортних засобів, позначеними дорожніми знаками 5.8 або 5.11.

Цей пункт ПДР дозволяє водіям таксі, які працюють від служб таксі, виконувати посадку або висадку пасажирів у межах смуги для руху маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожніми  знаками 5.8 або 5.11, якщо посадка або висадка здійснюватиметься біля правого краю проїжджої частини (якнайправіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).