Швидкість руху

Вибір водієм безпечної швидкості руху транспортного засобу є основою створення безпечних умов руху цього транспортного засобу. Під час вибору безпечної швидкості руху на водія покладається відповідальність, яка зобов’язує його контролювати дорожню обстановку, особливості перевезення вантажів і пасажирів, а також справність транспортного засобу. Слід пам’ятати, що існує кілька видів обмеження швидкісного режиму руху транспортних засобів: встановлені максимальні швидкості руху та додаткові обмеження у швидкості під час руху.

Так, перший вид встановлює максимально допустимі швидкості руху на певних ділянках доріг або на територіях (населений пункт, дорога для автомобілів, автомагістраль тощо), а також для окремих категорій транспортних засобів (наведених у пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7 даних Правил), рух з більшою швидкістю, ніж та, що встановлена, може спровокувати виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Такий рух контролюється поліцейськими, які в разі, якщо водій перевищив встановлену швидкість руху менш ніж на 20 км/год, можуть провести з ним бесіду про можливі наслідки, пов’язані з таким перевищенням, або у випадках, якщо водій перевищив швидкість більше ніж на 20 км/год (див. ст. 122 ч. 1 КУпАП), а також більше ніж на 50 км/год (див. ст. 122 ч. 3 КУпАП), можуть скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Другий вид обмеження пов’язаний з небезпекою руху на окремих ділянках проїзної частини і найчастіше позначається спеціальними дорожніми знаками: 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» і 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості». Перевищувати швидкості, зазначені на знаках, категорично заборонено Правилами дорожнього руху, тому тим самим Кодексом про адміністративні правопорушення (ст. 122 ч. 1) передбачені штрафні санкції за порушення вимог дорожніх знаків і дорожньої розмітки.

3.29

3.31

У темний час доби та в умовах недостатньої видимості водії та інші учасники дорожнього руху, перебуваючи на проїжджій частині, можуть потрапити в ДТП, тому для них передбачено низку заходів, яких вони зобов’язані дотримуватись, щоб уникнути ймовірності його виникнення.

Так, водії зобов’язані, рухаючись якомога ближче до правого краю проїжджої частини, підтримувати таку швидкість руху, за якої вони здатні зупинити свій транспортний засіб без зіткнення з перешкодою, що раптово виникла перед транспортним засобом.

Під час руху дорогою ситуація повсякчас змінюється — перед транспортним засобом можуть виникати небезпеки або перешкоди, на які водій повинен реагувати зменшенням швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечним маневруванням.

Зменшення швидкості та повна зупинка транспортного засобу гарантують попередження ДТП у разі виникнення небезпеки для руху, але якщо дорожня ситуація, ширина проїжджої частини, відсутність транспортних засобів на сусідніх смугах руху дозволяють об’їхати перешкоду, не застосовуючи гальмування, водій може так вчинити, хоча це бажано робити лише за наявності резерву часу, якщо перешкода нерухома чи коли гальмування вже не може попередити ДТП. В умовах раптової появи небезпеки та неможливості передбачати розвиток ситуації рекомендується застосовувати гальмування транспортного засобу. Не допускається збільшення швидкості автомобіля з метою проскочити повз або перед рухомим об’єктом, що створив перешкоду або небезпеку для руху.

Загальне обмеження швидкості 50 км/год стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту». Дія цього обмеження скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту». На окремих ділянках вулично-дорожньої мережі цих населених пунктів можуть запроваджуватися локальні обмеження швидкості за допомогою знаків 3.29, 3.31 із символами (цифрами), що відрізняються від 50 км/год. Загальне обмеження швидкості скасовується лише в зонах дії знаків, які вводять локальні обмеження.

У населеному пункті, позначеному знаком 5.47 «Початок населеного пункту» (на синьому фоні), дорогою, на якій встановлено цей знак, дозволяється рух зі швидкістю, з якою було дозволено рух до знака. У разі з’їзду з цієї дороги на іншу вулицю або дорогу населеного пункту слід рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год, якщо немає інших обмежень, введених дорожніми знаками.

5.49

5.50

5.51

Даний пункт Правил дорожнього руху спрямований на забезпечення безпеки руху в місцях, де перевагу в русі мають пішоходи, тому для транспортних засобів у житлових зонах, на дворових територіях і у пішохідних зонах (позначених знаком 5.36 «Пішохідна зона») встановлена максимальна швидкість руху в 20 км/год.

Рухаючись такими зонами, водії зобов’язані бути більш уважними, оскільки в таких місцях не виключена поява дітей дошкільного та шкільного віку, які часто не усвідомлюють того, що своїми діями вони можуть спровокувати виникнення аварійної обстановки. Порядок руху житловою та пішохідною зонами визначений окремим пунктом Правил дорожнього руху (див. п. 26 цих Правил).

5.34

5.36

Поза межами населених пунктів на дорогах для руху транспортних засобів встановлені інші максимальні швидкості руху, тому водії під час вибору безпечної швидкості руху зобов’язані враховувати низку факторів (масу транспортного засобу, його технічний стан, стан малюнка протектора шин, режими і умови руху), які безпосередньо впливають на дорожньо-транспортну обстановку.

Обираючи швидкість руху при буксируванні механічних транспортних засобів та причепів вантажними автомобілями та тракторами, треба враховувати, що гальмівний шлях зчеплених транспортних засобів збільшується за рахунок збільшення його маси (при буксируванні на жорсткому зчіпленні або методом часткового навантаження).

Під час буксирування на гнучкому зчепленні водій транспортного засобу, що буксирується, повинен постійно бути готовим загальмувати й не допустити зіткнення з буксируючим транспортним засобом. Тому такий рух транспортних засобів накладає відповідальність на обох водіїв.

Враховуючи ту обставину, що на автомагістралі та дорозі для автомобілів буксирування не заборонено, слід вважати, що на таких дорогах може здійснюватися буксирування одного транспортного засобу іншим зі швидкістю не менше 40 і не більше 50 км/год.

Підвищення межі максимально дозволеної швидкості більше за рівень, визначений пп. 12.4, 12.6, встановлюється дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» та скасовується знаком 3.30 «Кінець обмеження максимальної швидкості» або встановленням знака 3.29 з іншим значенням максимально допустимої швидкості. За допомогою табличок ці обмеження можуть поширюватись на певні транспортні засоби (7.5.1–7.5.6), дні та години (7.4.1–7.4.7) або окремі смуги руху ( 7.9).

Підвищення межі максимально дозволеної швидкості руху не поширюється на транспортні засоби, які зазначено в п. 12.6 ПДР.

У випадку, якщо на проїжджій частині встановлені знаки 3.29 або 3.31, разом із ними має бути встановлений відповідний знак, який попереджує про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об’єкта. Тобто це буде або попереджувальний, або інформаційно-вказівний знак, що уточнює причину введення цього обмеження швидкості. У випадку, коли дорожній знак 3.29 або знак 3.31 обмеження швидкості встановлено з порушенням визначених ПДР вимог щодо їх введення (наприклад, відсутній попереджувальний знак, що пояснює причину швидкісного обмеження), порушенням вимог національних стандартів (дорожній знак вигорів або пошкоджений) або їх залишено після усунення обставин, за яких було встановлені (тобто дорожні роботи, через які вводилося дане обмеження швидкості, завершені, а знаки не були вчасно демонтовані), то водія не можуть покарати за перевищення обмежень швидкості руху на такій ділянці дороги.