Pedestrians and road neighbors
3.7.2 Пішоходи
Спочатку наведу кілька досить поширених ситуацій, пов’язаних із поведінкою пішоходів.
Уявіть, що ви рухаєтеся дорогою й помічаєте попереду пішохідний перехід, яким у цей час зліва направо відносно вас рухаються двоє людей. Коли до переходу залишається метрів п’ятдесят, ви скидаєте швидкість, а пішоходи в цей час долають середину вулиці і досить бадьорим кроком дістаються краю проїзної частини (рис. 3.95, a). Загалом можна вже досить вільно рухатися далі, оскільки обидва пішоходи вже на бордюрному камені, але тут, немов за командою, вони різко розвертаються на 180 градусів і не менш бадьоро, не знижуючишвидкості, йдуть у зворотному напрямку — просто під колеса автомобіля (рис. 3.95, b). Звичайно ж, це стресова ситуація для будьякого водія, оскільки дії пішоходів у цьому випадку нелогічні. Таких пішоходів можна побачити рідко, проте можна!
Отже, можна дійти такого висновку. У правилах дорожнього руху йдеться, що об’їжджати пішоходів на переході можна зі спини, гарантуючи безпечний інтервал. Саме гарантування безпечного інтервалу, тобто відстані до пішоходів, у цьому випадку повинно контролюватися дуже чітко, оскільки може трапитися, що за всіма зовнішніми ознаками пішоходи вже мали б пройти дорогу, але з якоїсь причини цього не відбувається, і доводиться діяти відповідно до обставин, що несподівано виникли: різко гальмувати, йти в бік тощо. При цьому самі пішоходи можуть перебувати «на своїй хвилі», тому навіть не помітять ваших активних дій.
Краще дочекайтеся, поки пішохід, який перейшов дорогу, відійде від краю проїзної частини хоча б на дватри метри. У цьому випадку, навіть якщо він раптом передумає і вирішить піти назад, перш ніж він повернеться і дістанеться дороги, ви матимете достатньо часу, щоб відреагувати належним чином.
Окремо потрібно згадати пішоходів у каптурах. Це страшні люди! Уявіть бойового коня: шори на його очах знижують природне почуття самозбереження, тобто чим менше кінь бачить, тим менше боїться. Пішохід у каптурі мало того що нічого не бачить на всі боки, ще й нічого не чує... Корисно навчитися подумки розфарбовувати пішоходів у різні кольори (рис. 3.96): червоний (від таких пішоходів усього можна очікувати в будьякий момент) та зелений (пішоходи, чиї дії зрозумілі й прогнозовані).
Наступна поширена дорожня ситуація пов’язана з тим, що досить часто під час старту на перехресті в гору відбувається так, що автомобіль «підкрадається» до краю проїзної частини, а потім змушений поступитися дорогою автомобілям, що рухаються головним напрямком. Отже, «зебра», як правило, залишається позаду автомобіля, що стоїть на краю проїзної частини. При цьому пішоходи починають обходити автомобіль ззаду (рис. 3.97). У такій ситуації корисно пам’ятати, що допустити скочування назад під час старту можна не більше ніж на 10 сантиметрів. Можливо, ви помічали, що дуже часто пішоходи, обходячи автомобіль ззаду, майже одягом обтираються об нього, тобто проходять не за одинпівтора метра від автомобіля, а майже торкаються його. Отже, навіть трохи відкотившись назад, водій ризикує штовхнути людину, яка знаходиться позаду автівки. І хто знає, що можна почути на свою адресу: «добрі» побажання або бадьорий грюкіт по багажнику. Якщо за автомобілем буде літня людина, то вона може впасти просто під колеса автомобіля, який знаходиться за вами. Тому, навіть якщо ви вже проїхали пішохідний перехід, ще не привід розслабитися: варто пам’ятати, що пішоходи можуть проявити себе навіть у цьому випадку.
Наступну ситуацію поясню на прикладі події, свідком якої я став днями. Ми з ученицею, яка була за кермом, рухалися вулицею, коли попереду з двору виїхав мікроавтобус. Варто пояснити, що серед учнів, які не так давно сіли за кермо, є такі, які «рвуться в бій», щосили «топчучи» педаль газу, тому доводиться дещо стримувати їхній запал. Утім, є й невпевнені люди, їхня мета — просто всюди пробиратися поповзом із думкою «що повільніше я їду, то краще». Біда в тому, що в останньому випадку автомобіль, який рухається занадто повільно, змушує водіїв автомобілів, що виїжджають попереду з прилеглих доріг, думати, що вони встигнуть «прошмигнути». Саме так і відбулося цього разу: водій мікроавтобуса недостатньо тверезо оцінив обстановку і вискочив із двору, затуливши половину дороги. Нам довелося дуже різко гальмувати, а водій мікроавтобуса, помітивши, що дівчина за кермом розгубилася, вирішив виправити ситуацію, ввімкнувши зад ній хід і від’їхавши назад у двір. Але в цей момент мікроавтобус ззаду вже обходив дідусь (рис. 3.98), якому довелося згадати молодість і з невластивою для віку спритністю відскочити вбік. Якби він обходив мікроавтобус десь на півсекунди пізніше, то просто потрапив би під колеса.
Висновок такий: якщо навіть ви з якоїсь причини «вилізли» на дорогу більше, ніж це потрібно, то намагайтеся не метушитися і не діяти поспішно. Якщо ситуація вже не напружена (як у наведеному прикладі, оскільки ми пригальмували), рухайтеся далі і, моргнувши «аварійкою », ніби вибачтеся перед іншими. Здебільшого це краще, ніж намагатися відмотати події в зворотному напрямку, просто увімкнувши задній хід і намагаючись зайняти вихідну позицію. У цей час там вже можуть бути пішоходи або інший автомобіль, який «підтягнувся» ближче до краю проїзної частини слідом за вами.
Іноді доводиться рухатися дорогою, вздовж якої з обох боків ряд припаркованих автомобілів, розміщених настільки щільно, що це ускладнює огляд перспективи дороги. Дуже корисно навчитися споглядати голови пішоходів поверх автівок (як правило, доросла людина вище середньостатистичного легкового авто мобіля). Вчасно помітивши голову пішохода, який виходить на дорогу (рис. 3.99), можна уникнути неприємних несподіванок.
3.7.4 Увага - діти
Звичайно ж, крім дорослих людей існують ще й діти, які вирізняються підвищеною рухливістю. Вони здатні прошмигнути між автомобілями непоміченими і в будьякий момент вискочити просто перед вашим автомобілем. Саме тому у дворах багатоповерхівок, де вздовж тротуарів припарковано чимало автомобілів, потрібно бути пильними. Крім того, починаючи рух на автомобілі десь у дворі, не стартуйте різко. Може трапитися, що дитина, яка ще дві хвилини тому безтурботно бігала десь у полі вашого зору, за час, коли ви влаштовувалися за кермом, встигла підібратися дуже близько до вашої автівки (наприклад, побігла за м’ячем, що покотився) і тепер знаходиться просто перед або за нею (рис. 3.101). Навіть якщо якась ситуація здається вам узагалі фантастичною і неможливою, це не означає, що вона не може відбутися. Якщо переглянути статистику дорожньотранспортних пригод (рис. 3.102), стане зрозуміло, що найнеймовірніші ситуації відбуваються набагато частіше, ніж цього хотілося б: у більшості випадків учасники цих подій навіть не припускали, що таке взагалі могло статися з ними.
3.7.5 Ситуації, пов'язані з поведінкою пішоходів
Ситуацій, пов’язаних із поведінкою пішоходів, можна приводити безліч. Це й пасажири, які вибігають із автобуса; і люди, що упускають сумки з продуктами посеред проїзної частини; і громадяни, які, помітивши трамвай, що наближається, забули про все на світі, аби встигнути добігти до зупинки; і просто особистості, які переходять через багатосмугову дорогу в невідповідному місці (зазвичай цим грішать люди похилого віку, які ніколи не підуть на пішохідний перехід, розташований у п’ятдесяти метрах поодаль). Ба більше, в місцях, де спеціально встановлені світлофори, що вмикають червоне світло для автомобілів на вимогу пішоходів, людям просто ліньки пройти зайві півтора метра до омріяної кнопки. До речі, найчастіше кнопку натискають мами з колясками.
Будь-який інструктор може розповісти безліч історій зі свого особистого досвіду. Намагайтеся робити з будь-якого подібного прикладу якісь висновки для себе і якимось чином систематизуйте в своїй пам’яті всі випадки, що виникають на практиці, — це той досвід, який дозволить підвищити рівень безпеки. Як кажуть, хто попереджений, той озброєний.
Загальний висновок, який можна зробити щодо пішоходів: усе, що ми плануємо, і все, що, як нам здається, вже минуло, може в будь- який момент змінитися. Саме тому потрібно дотримуватися певних заходів. Не створюйте ситуацій, у яких вам доведеться залежати ще від когось.
Пам’ятайте: сівши за кермо автомобіля, ви автоматично стаєте пастухом, який несе повну відповідальність за ввірене йому стадо милих пухнастих баранчиків-пішоходів (з усією моєю повагою до людей), які, на жаль, часто поводяться не зовсім адекватно. Саме тому не потрібно очікувати знань і дотримання Правил дорожнього руху від пересічного пішохода: найімовірніше, виявиться навпаки.
3.7.6 Сусіди по дорозі
Сусіди по дорозі — це, як ви розумієте, всі учасники дорожнього руху (велосипедисти, мотоциклісти, водії легкових і вантажних автомобілів), з якими доводиться стикатися під час руху на автомобілі. Як і з пішоходами, основний принцип побудови взаємин з усіма сусідами по дорозі — намагатися не допускати ситуацій, у яких вам доведеться від когось залежати і сподіватися на випадок.
Велосипедисти й водії скутерів узагалі «поза конкуренцією»! Мало того, що найчастіше вони не вважають за потрібне знати Правила дорожнього руху і в багатьох випадках самі провокують дорожньо-транспортну пригоду, а й багато водіїв просто не сприймають їх як повноправних учасників руху, думку яких варто поважати. Водії-початківці зазвичай кажуть: «Мені і так важко, а тут ще вони...» Випадок, що стався з однією з моїх учениць, тому підтвердження. Їй потрібно було повернути на перехресті ліворуч, тому, дочекавшись зеленого сигналу, вона терпляче пропускала зустрічні автомобілі. Останнім у потоці автівок рухався скутер, причому з увімкненою передньою фарою, щоб зайвий раз привернути до себе увагу сусідів по дорозі. Однак учениця за кермом, пропустивши всі автомобілі і дивлячись на цей самий скутер, почала виконувати поворот. Тобто вона прекрасно бачила мопед, але абсолютно не сприймала його як транспортний засіб, якому теж потрібно дати дорогу. Звісно, мені довелося втрутитися і зупинити наш автомобіль.
Запам’ятайте, що велосипеди і мопеди — це такі самі транспортні засоби, як автомобілі та автобуси, а значить, їхні водії мають ті ж переваги, як і всі інші (звичайно ж, за винятком особливо зазначених пунктів Правил дорожнього руху). Бойові льотчикивинищувачі старанно вивчають контури обрису літаків противника, щоб при зоровому контакті вміти відрізнити своїх від чужих. Так і ви тримайте в пам’яті образи всіх учасників дорожнього руху — помічати їх стане простіше (рис. 3.103).
Уявіть сонячний день. Сухим асфальтом не поспішаючи рухається щойно вимита білосніжна автівка. На деякій відстані за цією автівкою рухається ще одна, причому трохи швидше, ніж перша. Попереду з лівого боку дороги видніється величезна калюжа, не помітити яку абсолютно неможливо. У той момент, коли білосніжна автівка проїжджає повз цю калюжу, її раптово обганяє інша автівка, за кермом якої надто поспішний водій (рис. 3.104). Звісно, сяючу чистотою автівку обливає брудною водою, немов з відра. Виникає питання: як діяти в такій ситуації? Хто правий, хто винний? Ситуація абсолютно банальна, але вкрай неприємна. Перша реакція — звісно ж, наздогнати цього «супергонщика», витягти з автомобіля і кілька разів стукнути головою об асфальт. Але ж зрозуміло, що всіх з автомобілів не витягнеш і по голові не настукаєш.
Як же захистити себе від подібних витівок не зовсім адекватних водіїв? Адже наведений мною приклад із калюжею, мабуть, один із нешкідливих. Набагато частіше водії, які поспішають, зустрічаються на перехрестях, коли одні автомобілі ще завершують маневр, інші їм поступаються, а надто нетерплячі, намагаючись вирватися вперед, але погано розуміючи дорожню ситуацію, стають причиною зіткнень (рис. 3.105). Зазвичай уся «квапливість» надто нетерплячих водіїв має локальний характер: вони з пробуксовкою проїжджають кілька десятків метрів, після чого «повзуть» далі, оскільки «випустили пару», і ніби полегшало...
Насправді всі подібні історії підкоряються одному і тому ж закону. Якщо водій автомобіля створює ситуацію, у якій його безпека залежить від інших (від їхніх умінь, їхньої адекватності та шанобливого ставлення до людей), то винен у цьому сам водій! Щоб не підставлятися під удар і не бути заручником водія-сусіда, потрібно просто не створювати ситуацій, у яких доводиться залежати ще від когось, крім самого себе.
Розберемо приклад, коли автівку облили водою. Все, що потрібно було зробити її водієві, — це вчасно додати газу, адже другий автомобіль не виник з повітря, а якийсь час уже рухався слідом.
Те саме стосується випадків із квапливими водіями на світлофорах. Отже, не сподівайтеся на те, що хтось буде діяти так, як це повинно бути за правилами або просто з точки зору здорового глузду, тоді й не буде несподіванок і образ на інших.
Нерідкі історії, коли водій, покладаючись на випадок, потрапляє в ДТП тому, що дивиться не туди, куди рухається, а вбік. Зазвичай такі ситуації виникають при виїзді з другорядної дороги на головну, що її перетинає. Як приклад розповім дві історії з реального життя.
Уявіть виїзд із другорядної дороги, на якій один за одним стоять два автомобілі. Як і належить, водій першого автомобіля дивиться ліворуч, очікуючи, коли в дорожньому потоці головної дороги виникне просвіт і можна буде продовжити рух. Коли в потоці автомобілів нарешті утворюється просвіт, водій першого автомобіля починає рух, а водій другої автівки також рушає і сам починає дивитися ліворуч (рис. 3.106). Але раптом з якоїсь причини перший водій знову зупиняється (можливо, помічає автомобіль, що наближається, якого не було видно раніше, а можливо, з якоїсь іншої причини — неважливо). Оскільки другий водій у цей момент продовжує дивитися ліворуч, а не вперед, відбувається зіткнення: автомобіль, що рухається позаду, «наздоганяє» той, що попереду.
Інша історія: водій, якому потрібно повернути праворуч зпід знака «Дати дорогу», дивиться ліворуч, чекаючи, коли проїдуть автівки. У цей же час на тротуарі, дещо правіше від автомобіля, що повертає, стоїть пішохід і також дивиться ліворуч, чекаючи можливості перейти дорогу. Коли всі автомобілі проїжджають, пішохід починає переходити дорогу, а водій одночасно з цим повертає, як і раніше дивлячись ліворуч (рис. 3.107). Добре, якщо пощастить і все обійдеться, як, наприклад, сталося в цій історії: як «розвідник», пішохід штовхав перед собою візок: хрускіт візок справив гучний, але, на жаль, останній...
Висновок, який можна зробити з обох наведених прикладів, такий: на дорозі ніколи не розраховуйте на те, що якщо хтось почав виконувати якусь дію, то він неодмінно завершить її. Поводьтеся так, щоб будьяка зміна дій інших жодним чином не вплинула на вашу безпеку. Навіть якщо вам конче потрібно відстежувати ситуацію десь збоку, ніколи не забувайте переводити погляд туди, куди в цей час рухається ваш автомобіль! Пам’ятайте про те, що не можна довго дивитися в одну точку, і не забувайте робити «контрольні» погляди для оцінки обстановки з усіх боків автомобіля. Якщо ви раз і назавжди засвоїте для себе це просте правило, то ніколи не помилитеся.
3.7.7 Водії фур
Оскільки чимало легкових автомобілів потрапляє в ДТП за участю великих тягачів із причепами (так званих фур), хотілося б зосередитися й на цьому питанні. Досить поширена думка, що «водіям фур просто начхати на інших» (мовляв, що більша автівка, то менше можна дивитися навсібіч). Насправді все інакше: водіїдалекобійники здебільшого професіонали екстракласу і як ніхто інший уважні за кермом, тому той факт, що зпід їхніх причепів час від часу доводиться діставати легковика, пояснюється не презирством до «дрібних» автівок. Річ у тім, що фури розраховані насамперед на рух прямими міжміськими трасами, а не в умовах щільного міського трафіка з безліччю поворотів. Через великі розміри автопоїздів їхні водії просто не бачать 75% простору навколо автомобіля і причепа (переважно це стосується простору з правого боку автопоїзда — рис. 3.108). Тому запам’ятайте раз і назавжди: ніколи не намагайтеся обійти фуру праворуч. Це абсолютно безнадійна справа, яка в більшості випадків закінчується наїздом вантажівки на легковик.
Інший тип дорожньотранспортних пригод за участю фур пов’язаний з особливістю повертання автопоїзда. Отже, щоб вписатися в поворот, водієві фури доводиться робити попередній «замах» в протилежний бік, що дуже часто неправильно тлумачиться водіями, які самі «пірнають» під бік причепа. Коли автопоїзд усетаки повертає туди, куди й намагався, легковий автомобіль виявляється затиснутий між ним і бордюрним каменем (рис. 3.109). Висновок: якщо ви бачите, що на причепі почали блимати, наприклад, ліві покажчики повороту, а при цьому вся фура повертає праворуч, це не обов’язково пов’язано з неуважністю водія. Не поспішайте, і все буде добре.
3.7.8 Армійські вантажівки
Окремої уваги на дорозі заслуговують армійські вантажівки та інша колісна військова техніка. Їхня небезпека полягає в тому, що з великою ймовірністю за кермом знаходиться молодий солдат, який отримав права буквально вчора. Якщо взяти до уваги той факт, що армійська техніка взагалі не відрізняється підвищеною керованістю й оглядовістю, а хронічно невиспаний солдат взагаліто розуміє, що з нього попит невеликий, то висновок очевидний: намагайтеся уникати подібного сусідства на дорозі.
3.7.9 Дорога - це не місце для з'ясування стосунків
Отже, підсумовуючи, повторю ще раз те, що хотілося б донести до вашої свідомості. Не створюйте ситуацій, коли ви стаєте заручниками чиїхось вправних або невмілих дій. Створюйте ситуацію так, щоб не залежати ні від кого (звичайно, наскільки це можливо). Все, що потрібно для цього, — зробити дистанцію трохи більшою, більше залишити собі часу для маневру, можливо, зайвий раз перестрахуватися і дещо тверезіше оцінити події, що розгортаються.
На завершення розповіді про сусідів на дорозі хочу ще раз нагадати про те, що дорога це не місце для з’ясовування стосунків. Навіть якщо хтось повівся щодо вас некоректно (підрізав, виїхав вам назустріч через подвійну суцільну, випередив ваш автомобіль по узбіччю тощо), але все обійшлося, не намагайтеся помститися, сповнюючись праведним гнівом. Зазвичай будь-яка така «помста» в результаті закінчується дорожньо-транспортною пригодою, причому доводи на кшталт «він перший почав» не враховуються. Краще згадайте правило «ДДД» і спокійно прямуйте далі. Повірте, набагато краще витратити зайві гроші не на ремонт автомобіля (зокрема не свого), а на щось більш приємне.
Our test questions are 100% compliant with the official ones, for which theoretical exams are taken in the service centers of Ukraine.
All other resources that claim that their test items are official, mislead you. The illustrations are modified and irrelevant text is placed in them. Preparing with the help of such resources, you can get confused on the official exam and simply do not pass it.