Slalom

2.9.1 Слалом - загальний опис

Наразі, коли вже опановано попередній матеріал і ви багато чого навчилися, пропоную поговорити про те, як поєднати всі набуті раніше навички і які ще вправи можна виконати, щоб підвищити майстерність і підготуватися до руху в реальних умовах, аби вміти реагувати на зміни дорожньої ситуації й узагалі бути універсальним водієм.

Як ви гадаєте, чи заманливо бути водієм, який здатний на ходу розв’язувати будь-яке завдання, що виникає? Навіть дуже заманливо.

Уявіть, що ви маєте взуттєву крамницю. Звісно, як продавець ви зацікавлені продавати якомога більше взуття, тому ви завезли дуже великий асортимент на всі сезони — від босоніжок і туфель до чобіт і валянків. Утім, так уже сталося, що взуття одного розміру, наприклад, 43-го... Звичайно ж, якщо розмір будь-якого взуття лише один, то всі люди, які мають інший розмір, пройдуть повз ваш магазин, згодні? Так само і з водінням: навіть уміючи ідеально виконувати змійку переднім і заднім ходом, ви маєте лише базові навички. Дуже добре, що маєте, але їх потрібно розвивати.

Отже, що потрібно для цього? Скажімо, ми продумали певну траєкторію проходження повороту, а цей поворот через якісь причини виявився не зовсім таким, як ми розраховували (наприклад, на шляху відкритий люк), або через помилку іншого водія прокладену нами подумки дугу потрібно змінити під час руху. Саме на такі випадки потрібна вправа, яка б дозволила дуже швидко переключатися і не діяти за якимись базовими шаблонами. Кажуть, що джаз — це мистецтво імпровізації. Водіння в цьому випадку нічим йому не поступається, оскільки при керуванні автомобілем також треба вміти імпровізувати. Переважна більшість водіїв, які потрапили в ДТП, зазвичай просто стали заручниками власних навичок. Ще в автошколі їм кажуть, що потрібно добре керувати автомобілем, акуратно гальмувати, плавно повертати, рухатися нешвидко тощо. Однак при цьому дуже часто забувають уточнити, що це стосується лише звичайних штатних ситуацій водіння, коли немає небезпеки. Якщо ж раптом щось відбувається нестандартно, то і міркувати потрібно нестандартно, і діяти потрібно нестандартно. Отже, варто відходити від наміченої траєкторії і під час руху вибудовувати іншу. Слалом є саме тією вправою, яка надає можливість імпровізувати.

Що ж таке слалом? Фактично, це «розтягнута» по краях і «стиснута» посередині змійка.

Ми з вами звикли, що лінійка для виконання змійки має постійну відстань між фішками: між першою і другою, другою і третьою тощо. Отже, щоразу, під час проходження цієї змійки, кермо повертається на один і той же кут, а після кількох повторювань ви навчилися чітко і не розмірковуючи повертати кермо в потрібному напрямку. Потім ми поміняли відстань між фішками. Скажімо, якщо раніше було десять кроків, то тепер стало, наприклад, дванадцять або вісім. Після цього, звісно, кут повороту керма також зменшився або збільшився.

Слалом добрий тим, що відстань між усіма фішками різна: спочатку вона зменшується від краю до центру, а потім, навпаки, збільшується. Крайні фішки розташовані одна від одної на досить великій відстані, а що ближче до середини, то відстань між фішками менша. Наприклад, між першою і другою фішками відстань становить 14 м, між другою і третьою — 12 м, далі — 10 м, потім — 8 м і 6 м, після чого знову 6 м і далі знову за зростаючою: 8 м, 10 м, 12 м і 14 м (рис. 2.99). Для цього, звісно, знадобиться більше фішок, ніж для звичайної змійки (десь 10-12 фішок), а відстань, необхідна для слалому, становитиме метрів сто, тобто майданчик повинен бути доволі довгим і бажано широким і не мати жодних перешкод з усіх боків.

2.9.2 Сенс слалому

Сенс слалому полягає в тому, що автомобіль стартує і заходить в першу «кишеню», наприклад, лівим поворотом, після чого проходить усю змійку і зупиняється за останньою фішкою так, немов є ще одна фішка, щоб, рухаючись заднім ходом цією ж змійкою, останню фішку об’їхати вже з іншого боку (рис. 2.100).

Слалом добрий тим, що на першому вході (наприклад, при повороті ліворуч) ми виконуємо поворот, не відриваючи рук від керма, — це одна траєкторія; на другому вході ми виконуємо вже не третю частину повороту керма, а обертаємо його, скажімо, на 90-120 градусів, щоразу збільшуючи кут повороту керма. Після середини цей кут потрібно, навпаки, зменшувати, намагаючись, як і при виконанні звичайної змійки, рухатися якомога довше прямою і не віддалятися занадто далеко від фішок. Під час руху заднім ходом у зворотному напрямку потрібно переслідувати ту саму мету — триматися якомога щільніше до фішок. У цьому випадку виникає цікавий нюанс: коли відстань між фішками досить велика, а автомобіль рухається з доволі високою швидкістю (7-10 км/год заднім ходом), зазвичай гостроти рулювання не вистачає, і на «коротких» фішках, коли автівка рухається нешвидко і кермо обертається з великою амплітудою, ми ще якось проїжджаємо, а ось на під’їзді до останньої фішки, де відстань збільшується, автомобіль продовжує «трясти» дуже сильно. Кілька разів попрактикувавшись на слаломі, ви виявите дуже багато таких моментів, які дозволять вам оцінити ваші навички водіння й усвідомити свої слабкі місця. Ця вправа, немов під мікроскопом, допоможе виявити різні недоліки.

Звісно, добре щоразу змінювати напрямок входу в сла- лом, тобто якщо в перший раз ви входили в першу «кишеню» ліворуч, то вдруге краще зробити вхід праворуч, щоб позбутися звички. Найкраща звичка водія — це не мати жодних звичок, а діяти винятково за ситуацією.

2.9.3 «Поспішати потрібно повільно»

Зазвичай слалом виконується на час. Тобто вмикаємо секундомір (рис. 2.101) і стартуємо. Після цього відбувається цікава річ: навіть якщо учень уже «пристрілявся» до звичайного проїзду змійки і досить красиво проїжджає всі фішки, після увімкнення секундоміра людина в стані стресу, бажаючи зробити все якомога краще і швидше, припускається таких помилок, про які вона навіть і не підозрювала. Іншими словами, коли доводиться діяти в обмеженому за часом режимі, людина починає квапитися. Втім, як то кажуть, поспіх потрібен лише при ловлі бліх. Англійський варіант цього висловлювання буквально звучить як «поспішати треба повільно», тобто потрібно діяти вправно, швидко, але при цьому без надмірного поспіху. Зазвичай увімкнений секундомір виявляє всі проблеми, які, можливо, раніше не були якимось чином враховані. Виявляється, що при увімкненому секундомірі слалом виконується за півтори-дві хвилини, при цьому збиваються фішки і відбуваються подібні речі. Зазвичай після кількох таких спроб я пропоную виконати цю ж вправу поки без урахування часу і демонстративно відкладаю секундомір. Коли ж учень виїжджає на старт, я, нічого не кажучи, просто непомітно вмикаю секундомір, і зазвичай на проїзд слалому вистачає хвилини.

Про що це свідчить? Коли людина розуміє, що потрібно щось виконувати швидко, включаються емоції і виникають помилки. Тому саме виконання вправи на час формує той самий імунітет до стресу, коли доводиться діяти в обмежених обставинах. Іншими словами, ця вправа дозволяє підготуватися до стресових ситуацій ще до виїзду в місто.

2.9.4 «Покатушки»

2.9.5 Помилки при виконанні слалому

Поговорімо про помилки, яких можна припуститися, коли виконуєте слалом. Зазвичай до середини дистанції автомобіль починає збивати фішки (рис. 2.102), а ближче до виходу зі змійки траєкторія стає більш розмашистою. Це пов’язано, звичайно ж, з короткою відстанню між фішками посередині дистанції, а також з тим, що, хоча згодом відстань між фішками збільшується і можна «притискатися» до них і зменшувати кут повороту керма, зазвичай люди до кінця доріжки збільшують амплітуду, об’їжджаючи фішки занадто далеко.

На мою думку, слалом — це не просто новий рівень складності, а нове усвідомлення автомобіля.

Для виконання слалому висота фішок вже не має значення. Якщо ви добре опанували проходження змійки заднім і переднім ходом, то вже розумієте, де і що знаходиться, і вмієте правильно вибудовувати траєкторію навіть при низьких фішках. До того ж критерієм правильного виконання слалому є час проходження: якщо ви виконуєте цю вправу протягом 40-50 секунд, тоді все було зроблено правильно; якщо довше — десь припустилися помилок.