Переваги та недоліки електротяги.

До очевидних плюсів електромобіля відносяться, звичайно ж, відносна простота конструкції, про яку вже було сказано вище, і термін служби самого електродвигуна - він, найчастіше, визначається довговічністю підшипників і щіток (якщо такі конструкцією передбачені).

Крім того, утримання такої машини набагато дешевше - вартість зарядки батареї не йде ні в яке порівняння з вартістю заправки бензином, дизпаливом або навіть зрідженим газом. Плюс періодичне ТО - заміна фільтрів, олії і т.д., якого електрокар не потребує.

Ну, і, звичайно ж, охорона навколишнього середовища - електромобілі абсолютно нешкідливі для повітря наших міст. Правда, для вироблення електроенергії теж необхідно спалювати вугілля, газ або мазут, але це не йде ні в яке порівняння з тими викидами, від яких стійкий смог став звичайним для будь-якого мегаполісу.

Але не буває бочки меду без традиційної ложки дьогтю, електромобілі мають і низку недоліків.

Головний мінус - ресурс батареї. Необхідність частих підзарядок АКБ дуже обмежує їх автономність. І, хоча конструктори запевняють, що пробіг в 600 і навіть в 1000 км на одній зарядці вже далеко не фантастика, поки 1000 км відносяться до чисто теоретичних розрахунків, ну, а 600 км ... - такими успіхами можуть похвалитися тільки окремі екземпляри далеко не бюджетного класу. Але прогрес не стоїть на місці і можна сподіватися, що в доступному для огляду майбутньому проблема автономності буде вирішена. Якщо вийде створити батарею, здатну гарантовано забезпечити хоча б 500 км пробігу середньостатистичному електромобілю економ-класу, це буде серйозним аргументом на користь електрики. Поки ж, за свідченнями власників електромобілів, реальний пробіг без «дозаправки», в залежності від моделі, складає близько 150 км влітку і не більше 100 км взимку. І це в світлий час доби, коли немає необхідності їхати з постійно увімкненими світловими приладами. Але навіть з такими результатами електрокари здатні задовольнити багатьох власників, у яких левова частка поїздок відбувається за маршрутом «дім - робота», їм однієї зарядки вистачає на кілька днів.

Другий істотний мінус - час зарядки. Повна «заправка» електромобіля електрикою займає від 6 до 12 годин. Очевидно, що такий варіант може влаштувати лише тих, хто живе у власному будинку або за місцем роботи має можливість підключитися до розетки, перебуваючи цілий день на робочому місці. Існують чотири способи зарядки АКБ електромобіля, коротко зупинимося на кожному:

Варіант 1: зарядка від звичайної побутової розетки 220В - найпоширеніший і простий спосіб. Однак, струм зарядки при цьому буде досягати значень до 16 Ампер - є небезпека теплового перевантаження і короткого замикання, якщо не використовувати додаткові захисні пристрої. Ну, і час для повного заряду батареї ємністю 30 - 35 кВт * год буде не менше 10 годин.

Варіант 2: та ж зарядка по 1 варіанту, але з використанням зарядного кабелю зі спеціальним блоком захисту, який знаходиться на самому кабелі. Тут потрібно враховувати один момент - автомобілі з США йдуть із зарядним кабелем на 110/120 В, в наших умовах його потрібно поміняти на європейський кабель 220 / 230В.

Варіант 3: зарядка змінним струмом високої потужності. Саме цей варіант застосовується на парковках біля супермаркетів, заправках і інших місцях загального користування. Для такої зарядки встановлюється спеціальна зарядна станція, здатна видавати струм потужністю від 7 до 43 кВт (залежно від підключення - одно- або трифазного), чого неможливо домогтися в «домашніх» умовах. Час зарядки від такої станції коливається в межах від 0,5 години до 4 годин, що теж далеко не ідеально для нашого темпу життя.

Варіант 4: найшвидша зарядка - постійним струмом. Кожен електрокар має власний «випрямляч», що перетворює змінний струм з мережі в постійний для батареї. При цьому способі зарядка йде безпосередньо, постійним струмом великої потужності. Батарея заряджається приблизно за 30 хвилин, але є одне АЛЕ - потрібен спеціальний роз'єм (найпопулярніший - стандарту CHAdeMO) і, як наслідок, спеціальна зарядна станція. Таких станцій поки дуже мало, в основному через їх високу вартість. І ще один нюанс - при такому способі зарядки швидко досягається заряд в 80%, решту, 20%, батарея набирає дуже повільно, тобто, якщо часу обмаль, доведеться задовольнятися батареєю зарядженої на 80%.

Таким чином, ми бачимо, що питання зарядки батареї поки є найслабшою ланкою електрокарів - навіть 30 хвилин досить довго, в порівнянні з заправкою традиційним паливом на АЗС.

Але це ще не всі недоліки електромобілів. Ще один істотний мінус - обігрів салону. Це особливо важливо для місцевості з холодним кліматом або яскраво вираженим осінньо-зимовим сезоном. Якщо в звичайних авто з ДВЗ обігрівач салону (пічка) використовує в якості теплоносія охолоджуючу рідину, температура якої близько 90 градусів, то в автомобілях з електродвигуном такої субстанції просто немає і гріти повітря, що подається в салон, нічим. Доводиться використовувати електричний обігрів, що, звичайно ж, скорочує пробіг на одній зарядці. 

Крім усього сказаного вище, до негативних сторін електрокарів можна віднести і те, що батарея має вельми обмежений термін служби - за різними даними від 3-х до 8-10 років. 10 років, звичайно, вже непогано, до такого віку багато власників вже змінюють автомобіль на новий, але де гарантія, що батарея прослужить саме 10 років, а не 3 роки? А це, як вже було сказано, найдорожча частина електрокара.

Але, не дивлячись на всі недоліки, електромобіль вже відвоював собі місце в нашому житті і процес цей незворотній. Технічні нюанси, можна сподіватися, будуть вирішені найближчим часом і не за горами той час, коли ДВЗ назавжди піде в минуле і автомобілі з такими моторами ми будемо бачити тільки на виставках раритетів.