Спочатку схем взаємного розташування агрегатів було небагато. Якщо згадати найперші саморушні візки Даймлера й Бенца, то слід зазначити, що в них двигун був розташований позаду, над задньою віссю. Однак із розвитком автомобільної індустрії конструктори й інженери почали вирішувати проблеми, пов’язані з більш раціональним використанням простору кузова.
Те, у якому місці розташовані двигун, коробка передач і головна передача, впливає на розподіл ваги автомобіля (так звану розваговку), а від неї у свою чергу безпосередньо залежить керованість автомобіля.
Розваговка автомобіля — розподіл ваги автомобіля на передню і задню осі, виражений у відсотках. Простіше кажучи, коли автомобіль стоїть на поверхні, він тисне на неї з певною силою, що відповідає його вазі. Розподіл ваги по осях залежить від конструкції транспортного засобу.
Примітка
Розваговка вказується у відсотках, причому перше число відображає вагу, що припадає на передню вісь, а друге — вагу, що припадає на задню. Наприклад: «60 % на 40 %» або «50 % на 50 %».
Розташування основних агрегатів — двигуна, коробки передач і головної передачі — одне щодо одного в межах кузова називають компонувальною схемою автомобіля.
1. Перша й одна з найпоширеніших донедавна схем — класична.
Під класичним компонуванням мається на увазі установка двигуна попереду подовжньо (тобто вздовж осі автомобіля) над передньою віссю з приводом на задні колеса (схема зображена на малюнку 3.5).
Малюнок 3.5 Класична компонувальна схема автомобіля.
При цьому коробка передач може бути приєднана до двигуна, а може бути розташована поруч із головною передачею, а в окремих випадках навіть мати спільний із головною передачею корпус (тоді говорять, що «коробка передач у блоці з головною передачею»). Щодо взаємного розташування елементів шасі й двигуна — усе доволі просто, але є недолік: тунель у днищі кузова, усередині якого проходить карданний вал, що передає обертання від двигуна до коліс. Він «з’їдає» простір для ніг пасажирів заднього сидіння.
2. Подовжньо розташований двигун із приводом на передні колеса ( показаний на малюнку 3.6). Така компоновка характерна для автомобілів марки Audi. Завдяки цій схемі розташування основних агрегатів конструктори практично позбулися центрального тунелю в днищі кузова, принаймні в задній частині салону.
Малюнок 3.6 Подовжнє розташування двигуна з приводом на передні колеса.
3. Поперечно розташований двигун із приводом на передні колеса (показаний на малюнку 3.7.). Коробка передач приєднана до двигуна й має спільний із головною передачею корпус. Позитивним аспектом цього конструктивного рішення є компактність усього силового агрегату й можливість раціонального й повного використання всього простору всередині салону автомобіля (відсутній центральний тунель і тунель під коробку передач).
Малюнок 3.7 Поперечне розташування двигуна з приводом на передні колеса.
4. Подовжнє розташування двигуна за задньою віссю з приводом на задні колеса (ще називають «заднім розташуванням двигуна») (показано на малюнку 3.8.). Така компоновка нині рідкість і застосовується переважно фірмою Porsche.
Малюнок 3.8 Подовжнє розташуванн я двигуна за задньою віссю з приводом на задні колеса.
5. Подовжнє розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса (показано на малюнку 3.9.). Коробка передач при цьому знаходиться за двигуном.
Малюнок 3.9 Подовжнє розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса.
Про таке розташування іноді кажуть: «двигун у базі», маючи на увазі, що геометрично двигун знаходиться в межах колісної бази автомобіля (дивіться «Основні технічні характеристики автомобіля»).
Примітка
До речі, є варіанти, коли для отримання кращої розваговки по осях двигун, розташований попереду подовжньо, зміщують далеко за передню вісь, поміщаючи його в межах колісної бази (така компоновка показана на малюнку 3.10.).
Малюнок 3.10 Подовжнє розташуванн я двигуна за передньою віссю з приводом на задні колеса.
6. Поперечне розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса (малюнок 3.11.).
Малюнок 3.11 Поперечне розташування двигуна перед задньою віссю з приводом на задні колеса.
Варто відзначити, що майже за будь-якого розташування двигуна можливий привід на всі колеса (докладніше про це — в розділі «Трансмісія»).
Розрізняють два основні варіанти повного приводу:
Для отримання сертифіката, збереження прогресу та подальшого навчання на нашому ресурсі рекомендуємо ввійти або зареєструватися.
2 мегабайт.