Тлумачний словник

Аквапланування — стан, при якому плівка води розділяє шину і поверхню дороги. Воно відбувається, коли тиск клина води, не витиснутої із зони контакту шини з дорогою, піднімає шину над дорогою. Схильність до аквапланування залежить від товщини водяної плівки на дорожній поверхні, швидкості руху автомобіля, форми малюнка протектора, його зносу і тиску, що чиниться шиною на дорогу.

Амортизація — процес гасіння ударних навантажень і коливань.

Ампер (А) — одиниця вимірювання сили струму.

Ампер-година (А·год) — одиниця вимірювання ємності акумуляторної батареї.

Антифриз — водний розчин спиртів, гліколей, гліцерину і деяких неорганічних солей, що не замерзає за низьких температур і дозволяє знизити температуру замерзання охолоджувальної рідини і підвищити її антикорозійні властивості.

Барабанне гальмо — тип гальмівного механізму, основними частинами якого є гальмівний барабан і гальмівні колодки з гальмівними накладками. Барабанні гальма виконуються у вигляді внутрішнього колодкового гальма, колодки якого за допомогою поршнів у колісному циліндрі притискаються до внутрішньої поверхні гальмівних барабанів, що обертаються з колесами. Таким чином, автомобіль загальмовується.

Биття — величина радіального або осьового відхилення при обертанні тіла, наприклад, гальмівного диска.

Бічний зазор — величина ходу (максимальна відстань) між двома елементами механізму, з яких один обов’язково нерухомий.

Вал — елемент механізму у вигляді стрижня, призначений для передачі крутного моменту.

Ватт (Вт) — одиниця потужності.

Верхня мертва точка (ВМТ) — положення поршня в циліндрі, що відповідає максимальній відстані між будь-якою точкою поршня і віссю обертання колінчастого вала (умовно початкове положення колінчастого вала, нуль градусів повороту кривошипу).

Воблінг — див. «Шимі»

Водяний насос — пристрій із механічним приводом, призначений для примусової циркуляції охолоджувальної рідини в системі охолодження двигуна.

Вольт (В) — одиниця виміру електричної напруги.

Впорскування палива — подача палива, дозована електронікою, у впускний колектор двигуна (центральне або одноточкове впорскування) або безпосередньо в циліндр (розподілене впорскування).

Всесезонне мастило (Multigrade oil)  — моторне мастило, яке відповідає вимогам більш ніж одного рівня в’язкості за класифікацією SAE (Товариство автомобільних інженерів) (дивись рівні в’язкості по SAE), і, отже, може бути придатним для використання в ширшому діапазоні температур, ніж мастило з одним рівнем в’язкості.

Втулка — циліндрична деталь з металу або іншого матеріалу між двома рухомими деталями.

Випрямляч електричного струму — механічний, електровакуумний, напівпровідниковий або інший пристрій, призначений для перетворення змінного вхідного електричного струму на постійний вихідний електричний струм.

Висота відкриття клапана — максимальна відстань, на яку клапан піднімається над посадковим сідлом під час відкриття.

В'язкість — властивість мінливих тіл (рідин і газів) чинити опір переміщенню однієї частини щодо іншої

Генератор — пристрій, призначений для перетворення механічної енергії обертання двигуна внутрішнього згоряння в електричну енергію для підзарядки акумулятора і живлення електричного кола автомобіля.

Герметик — полімерна речовина від рідинної до пастоподібної, що має здатність герметизувати різні з’єднання, шви, стики.

Гігроскопічність — властивість деяких речовин поглинати водяну пару з повітря. Наприклад, таку властивість мають гальмівні рідини, тому для того, щоб зберегти якості, необхідні для нормального функціонування гальмівної системи, потрібно дотримуватися герметичності посуду для зберігання, а також елементів гальмівної системи.

Гільза циліндра — циліндрична деталь із легованої високовуглецевої сталі, що вставляється в блок циліндрів.

Гіпоїдна передача (скорочене від «гіперболоїдна») — особливий вид гвинтової зубчастої передачі, здійснюваної конічними колесами з перехресними осями. Колеса гіпоїдної передачі можуть мати косі або криволінійні зуби; кут перехрещування осей зазвичай дорівнює 90 °.

Головна передача — зубчастий механізм трансмісії автомобілів, що служить для передачі і зміни напрямку крутного моменту від карданного вала (коробки передач) до ведучих коліс, а також для зміни тягового зусилля.

Подвійні косозубі шестерні (шевронні шестерні) — зістиковані дві косозубі шестерні із зустрічним розташуванням зубів (у вигляді букви V). Осьові моменти обох половин такого колеса взаємно компенсуються, тому відпадає необхідність в установці осей і валів у спеціальні підшипники.

Детонація — надзвуковий комплекс, що складається з ударної хвилі й екзотермічної хімічної реакції за нею. Двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням при детонації швидко руйнуються, тому що розраховані на повільне горіння паливоповітряної суміші. Швидке детонаційне згоряння різко підвищує тиск у камері згоряння, що призводить до швидкого виходу двигуна з ладу. При сильній детонації — менше ніж за хвилину. Що вище октанове число палива, то краще те протистоїть детонації.

Діафрагма — пружна мембрана, що виконує роль перегородки між двома камерами зі змінною величиною тиску.

Діафрагмова пружина — пружний елемент у вигляді діафрагми, що забезпечує рівномірне притискне зусилля по колу.

Діод — напівпровідниковий пристрій, що містить один pn-перехід, завдяки чому забезпечується рух електричного струму тільки в одному напрямку.

Дискові гальма — гальмівний механізм, в якому на відміну від барабанного гальма гальмівні колодки притискаються до гальмівного диску.

Довжина у вільному стані — довжина елемента, виміряна в ненавантаженому стані.

Рідкокристалічний дисплей - плоский дисплей на основі рідких кристалів, а також монітор на основі такого дисплея.

Задир — утворення в результаті схоплювання метала, помітне неозброєним оком, утворення борозни з витісненням матеріалу як в боки, так і за напрямком ковзання.

Зазор — відстань між двома деталями (наприклад, між поршнем і циліндром, між підшипником і валом).

Затягування на кут — спосіб затягування нарізного з’єднання шляхом повороту болта або гайки на певний кут. Для затягування на кут використовується спеціальний кутовий вороток.

Зубчастий приводний ремінь — ремінь, призначений для передачі крутного моменту між валами без пробуксовки (наприклад, для приводу газорозподільного механізму).

Голчастий підшипник — вид підшипника кочення, в якому елементом кочення є ролики малого діаметра (голки), розміщені між двома кільцями (внутрішнім і зовнішнім) із високовуглецевої сталі.

Індикатор зносу шини — індикатор у вигляді поперечних смуг, який стає видимим при досягненні протектора шини граничного зносу, вказує на необхідність заміни шини новою.

Індикатор годинникового типу — вимірювальний прилад зі стрілочним індикатором, призначений для вимірювання величин люфту рухомих елементів механізмів.

Калильне запалювання — передчасне самозаймання паливо-повітряної суміші від розжареної речовини, наприклад нагару, що утворився в камері згоряння, або від перегрітих (понад 700–800 °C) деталей — свічок запалювання, головки, випускних клапанів тощо. Калильне запалювання порушує процес нормального згоряння бензину, має безпосередній зв’язок із розвитком або виникненням детонації. Згоряння при калильному запаленні за своєю фізичною суттю схоже на нормальне згоряння, але починається раніше, виникає на більшій площі і відбувається швидше. Передчасне займання — процес, що розвивається самостійно, тому момент самозаймання настає все раніше і раніше. Сильно зростає тиск і температура в камері згоряння, максимуми яких можуть бути досягнуті ще до приходу поршня в ВМТ. Все це викликає зростання навантажень на деталі циліндро-поршневої групи і колінчастий вал, збільшення гучності роботи двигуна, включно зі стуками глухого тону, які досить складно виділити з ряду звуків мотора. Але головне — калильне запалювання призводить до значного зростання теплових навантажень на поверхні, що утворюють камеру згоряння. Як правило, відбувається оплавлення і / або прогоряння поршня і оплавлення електродів свічки запалювання.

Камбер — див. «Розвал».

Камера згоряння — об`єм, утворений сукупністю деталей двигуна, в якому відбувається спалювання паливо-повітряної суміші. Конструкція камери згоряння визначається умовами роботи і компонуванням клапанної групи.

Карданний вал — пристрій для передачі крутного моменту між агрегатами, відносне положення яких в просторі не постійне: наприклад, від коробки передач (роздавальної коробки) до ведучих мостів у разі класичного або повноприводного компонування. Також використовується в травмобезпечній рульовій колонці для з’єднання рульового вала і рульового виконавчого механізму (рульового редуктора або рульової рейки).

Кастер (кастр або кастор, від англ. Caster angle) — кут між вертикаллю і проєкцією осі повороту колеса на поздовжню площину автомобіля. Поздовжній нахил забезпечує самовирівнювання рульових коліс за рахунок швидкості автомобіля.

Каталітичний нейтралізатор — елемент, що здійснює очищення відпрацьованих газів двигуна внутрішнього згоряння шляхом перетворення токсичних компонентів на більш нешкідливі з’єднання.

Кисневий датчик — датчик кисню у випускному колекторі двигуна. Дозволяє оцінювати кількість залишку вільного кисню у вихлопних газах.

Клапан — пристрій, що встановлюється на трубопроводі або ємності і призначений для відкриття або закриття за певних умов (підвищення тиску, зміна напрямку струму середовища в трубопроводі). Клапани мають велику кількість конструктивних різновидів. Клапани можуть бути односідельними і двохсідельними. Останні застосовуються зазвичай тільки як розподільні і регулювальні. Залежно від напрямку потоку через арматуру клапани поділяються на прохідні, прямоточні й кутові. У прохідних клапанах робоче середовище на виході з корпусу має той же напрямок, що і на вході. Прямоточні клапани — прохідні з випрямленою лінією руху потоку. Вони мають менший гідравлічний опір порівняно з прохідними. У кутових клапанах напрямок потоку середовища на виході перпендикулярний до напрямку потоку на вході.

Клапанний зазор — зазор між стрижнем клапана і штовхачем (розподільним валом), призначений для компенсації теплового розширення під час роботи двигуна внутрішнього згоряння.

Колісна база — відстань між осями передніх і задніх коліс автомобіля.

Компресія — силовий вплив на газоподібне тіло, що приводить до зменшення займаного ним обсягу, а також до підвищення тиску і температури. Компресія здійснюється в компресорах, а також при роботі двигуна внутрішнього згоряння та інших пристроїв.

Конічні шестерні — використовуються для зміни напрямку крутного моменту на кут 90 °.

Контргайка (стопорна гайка) — гайка, що використовується для фіксації регулювальної гайки або інших різьбових елементів в одному положенні.

Корінна (опорна) шийка — посадкова поверхня колінчастого або розподільного вала.

Корінні вкладиші — біметалеві підшипники ковзання, що встановлюються на корінних опорах колінчастого або розподільного валів.

Коробка передач (КП); коробка зміни передач, коробка перемикання передач (КПП) — застарілі терміни, в даний час в технічній термінології не вживаються) — механізм, що використовується в трансмісії транспортних засобів із двигунами внутрішнього згоряння, призначений для зміни крутного моменту двигуна за величиною і напрямком, а також тривалого відключення силового агрегату від рушія (коліс або гусениць). За типом керування розрізняють механічні та автоматичні коробки передач.

Коротке замикання — електричне з’єднання двох точок електричного кола з різними значеннями потенціалу, що не передбачене конструкцією пристрою і порушує його нормальну роботу. Коротке замикання може виникати при порушенні ізоляції струмопровідних елементів або внаслідок механічного зіткнення елементів, що працюють без ізоляції. Також коротким замиканням називають стан, коли опір навантаження менший внутрішнього опору джерела живлення.

Косозуба шестерня — шестерня, зуби якої розташовуються під кутом до осі обертання, що забезпечує більш плавне, а тому менш гучне зачеплення зубів шестерень. Недоліком косозубих шестерень є виникнення в процесі роботи механічного моменту (спрямованого уздовж осі обертання шестерні, що вимагає застосування упорних підшипників), а також підвищене теплоутворення, як наслідок збільшення поверхонь тертя зубів. Цих проблем позбавлені подвійні косозубі (шевронні) шестерні (див. «Подвійні косозубі шестерні»).

Крутний момент (момент сили) — фізична величина, що характеризує обертальну дію сили на тверде тіло.

Кузов — частина автомобіля, призначена для розміщення пасажирів і вантажу. Кузов кріпиться до рами автомобіля. Бувають також безрамні кузова, що виконують одночасно функцію рами — до них кріпляться всі інші вузли й агрегати автомобіля.

Лямбда-зонд (λ-зонд) — див. «Кисневий датчик».

Манометр — прилад, призначений для вимірювання тиску.

«Маса» — замикання електричного кола в автомобілі до акумулятора через кузов.

Мікрометр — особливо точний вимірювальний прилад, призначений для вимірювання зовнішніх діаметрів.

Мультиметр — вимірювальний прилад, призначений для вимірювання напруги, сили струму й опору електричного кола.

Нижня мертва точка (НМТ) — положення поршня в циліндрі, що відповідає мінімальній відстані між будь-якою точкою поршня і віссю обертання колінчастого вала (умовно початкове положення колінчастого вала, нуль градусів повороту кривошипа).

Нутромір — вимірювальний прилад, призначений для вимірювання внутрішнього діаметра отвору.

Ньютон — одиниця виміру сили.

Ньютонметр (Н·м) — одиниця вимірювання крутного моменту.

Обгонна муфта (муфта вільного ходу) — деталь механічної трансмісії, яка запобігає передачі крутного моменту від веденого вала назад до ведучого в разі, якщо з якої-небудь причини ведений починає обертатися швидше. Найбільш відоме застосування обгонної муфти — у велосипедному приводі. У момент, коли їздець перестає обертати педалі і велосипед продовжує рухатися за інерцією, спрацьовує обгонна муфта, відключаючи колесо від педалей, щоб вони не били по ногах. Іноді обгонні муфти застосовуються в автомобілях з двотактними двигунами, для яких режим «гальмування двигуном» неможливий через особливості конструкції (точніше, принцип змащування), що може вивести їх з ладу. Ще одним масовим застосуванням обгонної муфти є її використання в стартерах ДВЗ для запобігання руйнування стартера запущеним двигуном.

Овальність — різниця діаметрів отвору, виміряних у взаємоперпендикулярних напрямках.

Октанове число — величина, що характеризує опір палива до детонації.

Випередження запалювання — запалення робочої суміші в циліндрі двигуна до досягнення поршнем ВМТ.

Осьовий зазор (осьовий люфт) — люфт елемента в осьовому напрямку.

Вісь — елемент механізму у вигляді стрижня, який, на відміну від вала, не передає крутний момент, а призначений виключно для позиціонування деталей, що обертаються.

Охолоджувальна рідина — робоча рідина системи охолодження двигуна, яка складається з води, антифризу, спеціальних присадок, що убезпечують систему охолодження двигуна внутрішнього згоряння від корозійних процесів і саму рідину від термохімічного руйнування. У даний час застосовуються, в основному, охолоджувальні рідини на основі етиленгліколю. Усі етиленгліколеві охолоджувальні рідини за якістю відрізняються одна від одної лише набором (або відсутністю) необхідних присадок і ступенем розведення водою. Охолоджувальні рідини на основі гліколю не є небезпечними для людини. Вони отруйні лише при прийомі всередину.

Передавальне число — відношення кількості зубів ведучої до числа зубів веденої шестерні в зубчастій передачі, кількості зубів черв’ячного колеса до кількості заходів черв’яка в черв’ячній передачі, кількості зубів великої зірочки до кількості зубів малої в ланцюговій передачі, а також діаметра великого шківа (або катка) до діаметра меншого в пасовій або фрикційній передачі.

Змінний струм — електричний струм, періодично змінюваний за величиною і напрямком (як правило, синусоїдально). Так тип струму має властивості, сприятливими для передачі електроенергії на відстань, оскільки дозволяє легко трансформувати напруга в трансформаторах. В автомобілях широке застосування отримали трифазні генератори змінного струму завдяки більш компактним розмірам, в порівнянні з генераторами постійного струму.

Плаский щуп — смужка певної товщини з високолегованої сталі, призначена для вимірювання зазорів між деталями.

Щільність електроліту — величина, що характеризує стан електроліту акумуляторної батареї.

Підвіска — сукупність деталей, вузлів і механізмів, що пов’язують корпус машини з опорними елементами (колесами, катками, лижами тощо). Підвіска призначена для зниження динамічних навантажень і забезпечення рівномірного розподілу їх на опорні елементи під час руху, також служить для підвищення тягових якостей машини.

Підшипник — механічний елемент, що використовується для зниження тертя і пов’язаних із цим процесів зносу і теплоутворення між двома робочими поверхнями, що контактують одна з одною. В автомобілі найчастіше зустрічаються кулькові, роликові, голчасті, конічні підшипники і підшипники ковзання (біметалеві вкладиші).

Підшипники ковзання — опора або напрямна механізму або машини, в якій тертя відбувається при ковзанні зв’язаних поверхонь. Підшипник ковзання — це фактично корпус, що має циліндричний отвір, в який вставляється вкладиш або втулка з антифрикційного матеріалу і змащувальний пристрій. Між валом і отвором втулки підшипника є зазор, заповнений мастильним матеріалом, який дозволяє вільно обертатися валу.

Повний привод — конструкція трансмісії автомобіля, коли крутний момент, створюваний двигуном, передається на всі колеса. Слід розрізняти позначення повного приводу AWD (All Wheel Drive) і 4WD, оскільки, всупереч поширеній думці, це не одне і те ж: AWD передбачає постійний повний привод або повний привод, що автоматично підключається, а 4WD — повний привод, що підключається і відключається вручну.

Напіввісь — вал, призначений для передачі крутного моменту від головної передачі до коліс автомобіля.

Поршневий палець — стрижень, призначений для з’єднання поршня з верхньою головкою шатуна.

Порядок запалювання — порядок займання паливо-повітряної суміші в циліндрах двигуна внутрішнього згоряння.

Постійний струм — спрямований рух електричних зарядів, що не змінюється за величиною і напрямком.

Гранично допустиме значення — значення геометричного або фізичного показника деталі, після досягнення якого подальша експлуатація деталі неможлива або небезпечна. Деталь необхідно замінити новою.

Запобіжник — пристрій, що розриває електричне коло при перевищенні сили струму і таким чином запобігає пошкодженню елементів електричного кола.

Приводний вал — будь-який вал, який використовується для передачі крутного моменту.

Пробій підвіски — ситуація, при якій пружина підвіски внаслідок наїзду на перешкоду стискається до межі й удар передається на гумові упори, а через них — на елементи кузова. Найчастіше підвіска не витримує таких перевантажень і руйнується.

Провідність кола — величина, зворотна опору в електричному колі. Характеризує замкнутий стан кола.

Прокачування повітря з гідравлічної системи — процес видалення повітря з елементів гідравлічної системи (гальм, зчеплення, охолодження, підсилювача рульового колеса тощо) через спеціально призначені штуцери або вентилі.

Прокладка — будь-який матеріал ущільнювача між двома металевими деталями, призначений для щільного прилягання поверхонь.

Протизадирна присадка — покриття, що зменшує ризик виникнення задирів металу в різьбових з’єднаннях, схильних до впливу високих температур (наприклад, болти випускних трубопроводів автомобіля).

Радіальний люфт — люфт деталі в радіальному напрямку щодо осі обертання.

Радіатор — пристрій для розсіювання тепла, теплообмінник. У системі охолодження двигуна радіатор призначений для передачі тепла від охолоджувальної рідини в атмосферу.

Розвал (Камбер, від англ. Camber angle) — кут між вертикаллю і площиною обертання колеса. Розвал вважається негативним, якщо колеса спрямовані верхньою стороною всередину, і позитивним, якщо верхньою стороною назовні.

Роздавальна коробка — агрегат для розподілу крутного моменту від двигуна на кілька приводних механізмів, переважно також збільшує кількість передач в трансмісії.

Розточування отвору циліндра — збільшення внутрішнього діаметра отвору циліндра шляхом механічної обробки до ремонтного розміру.

Розшліфовка — процес оновлення посадкових поверхонь клапанів і їхніх сідел в головці блока циліндрів.

Регулювальні шайби — шайби певної товщини, призначені для регулювання геометричних параметрів механізму (зазорів, биття тощо).

Регулятор напруги (стабілізатор напруги) — електричний пристрій, що отримує живлення від зовнішнього джерела живлення і видає на своєму виході напругу, що не залежить від напруги живлення (за умови, що напруга живлення не виходить за допустимі межі).

Реле — електричний прилад, призначений для замикання і розмикання електроланок з високою силою струму, керований струмами малої величини.

Ремонтний розмір — стандартизований розмір, збільшений щодо номінального, застосовуваний при капітальному ремонті того чи іншого агрегату (наприклад, системи поршень-гільза циліндра). Залежно від ступеня збільшення розміру щодо номінального розрізняють перший, другий, третій і т. д. Ремонтні розміри з певним кроком (наприклад, 0,5 мм).

Світлодіод — напівпровідниковий прилад, що випромінює світло при пропущенні крізь нього електричного струму.

Свічка запалювання — пристрій для запалювання паливо-повітряної суміші в найрізноманітніших теплових двигунах. У бензинових двигунах внутрішнього згоряння використовуються іскрові свічки. Підпал паливо-повітряної суміші виробляється електричним розрядом напругою в кілька тисяч або десятків тисяч вольт, що виникають між електродами свічки. Свічка спрацьовує на кожному циклі, в певний момент роботи двигуна.

Вільний хід — величина ходу до початку дії, обумовлена ослабленням з'єднань тяг або інших елементів механізму. Наприклад, вільний хід педалі гальма - відстань, яке проходить педаль гальма до початку спрацьовування гальмівних механізмів.

Сезонне мастило (Monograde Oil) — моторне мастило, яке відповідає вимогам понад одного рівня в’язкості за класифікацією SAE (Товариство автомобільних інженерів) (дивись рівні в’язкості за SAE), може використовуватися в більш обмеженому діапазоні температур, ніж мастило з двома рівнями в’язкості.

Система зарядки — система, призначена для зарядки акумуляторної батареї автомобіля.

Система пуску — система, призначена для пуску двигуна внутрішнього згоряння шляхом примусового обертання колінчастого вала електромотором (стартером).

Система уловлювання парів палива — система, призначена для уловлювання парів палива з системи живлення і запобігання їх потраплянню в атмосферу.

Система керування двигуном — електронна система, призначена для керування процесами впуску паливо-повітряної суміші, запалювання і випуску відпрацьованих газів в двигуні внутрішнього згоряння.

Опір — величина, що характеризує властивості провідника.

Стартер (в двигуні внутрішнього згоряння) — пристрій, що розкручує колінчастий вал для запуску двигуна.

Ступінь стиснення — відношення обсягу надпоршневого простору циліндра при положенні поршня в нижній мертвій точці (НМТ) до обсягу надпоршневого простору циліндра при положенні поршня у верхній мертвій точці (ВМТ), тобто до обсягу камери згоряння. Поняття ступеня стиснення не слід плутати з поняттям компресія, яке позначає (при певному конструктивно обумовленому ступеню стиснення) максимальний тиск, що створюється в циліндрі при русі поршня від нижньої мертвої точки (НМТ) до верхньої мертвої точки (ВМТ) (наприклад: ступінь стиснення — 10:1, компресія — 14 атм).

Стопорна шайба — шайба, що підкладається під гайку або головку болта і запобігає їх мимовільному відкручуванню.

Стопорне кільце — пружне кільце, яке використовується для запобігання переміщення деталей циліндричної форми і валів. Внутрішнє стопорне кільце встановлюється в канавку в корпусі; зовнішнє стопорне кільце — в канавку в зовнішній циліндричній поверхні осі.

Сходження — кут між напрямком руху і площиною обертання колеса. Дуже часто говорять про сумарне сходження двох коліс на одній осі. У деяких автомобілях можна регулювати сходження як передніх, так і задніх коліс.

Паливо-повітряна суміш — заряд, що складається з суміші палива з повітрям, який подається в циліндр двигуна внутрішнього згоряння.

Турбокомпресор ( газотурбінний нагнітач) — пристрій, який використовує енергію вихлопних газів для нагнітання повітря або паливо-повітряної суміші в двигун внутрішнього згоряння. Для двигунів малої потужності (автомобільних) застосовують турбокомпресори з доцентровою турбіною, а на двигунах великої потужності (тракторні, тепловозні, суднові) — з осьовою турбіною. Компресор завжди відцентровий, оскільки осьовий компресор має більш складну конструкцію і схильність до помпажу.

Кут відкриття клапана — положення колінчастого вала, при якому відбувається відкриття клапана (впускного або випускного).

Кут поперечного нахилу шворня — кут між вертикаллю і проекцією осі рульового механізму на поперечну площину автомобіля. Цей кут забезпечує самовирівнювання рульових коліс за рахунок ваги автомобіля.

Вугільний фільтр — головний компонент системи уловлювання парів палива, складається з гранул активованого вугілля, призначених для уловлювання парів палива з системи живлення, запобігає їхньому потраплянню до атмосфери.

Ущільнювальне кільце — ущільнювальний елемент у вигляді кільця, виготовлений із пружного матеріалу (наприклад, гуми).

Упорна шайба — шайба, що встановлюється між двома компонентами, розташованими на осі (вала) для забезпечення необхідної величини осьового зазора.

Хонінгування — вид абразивної обробки матеріалів із застосуванням хонінгувальних головок (хонів). Переважно застосовується для обробки внутрішніх циліндричних отворів (від 2 мм) шляхом поєднання обертального і поступально-зворотного руху хона із закріпленими на ньому розсувними абразивними брусками з рясним зрошенням оброблюваної поверхні мастильно-охолоджувальною рідиною. Один із видів чистових і обробних заходів різання. Дозволяє отримати отвір із відхиленням від циліндричності до 5 мкм і шорсткістю поверхні Ra = 0.63 / 0.04.

Ланцюг приводу газорозподільного механізму — ланцюг, призначений для синхронної передачі обертання від колінчастого вала до розподільного(-них) вала(-лів) двигуна.

Цетанове число — характеристика займистості дизельних палив, що визначає період затримки займання суміші (проміжок часу від упорскування палива в циліндр до початку його горіння). Що вище цетанове число, то менша затримка і то спокійніше і плавніше горить паливо-повітряна суміш.

Циліндрична пружина (гвинтова, спіральна) — циліндрична спіраль із пружного дроту різного розміру, призначена для накопичення і поглинання механічної енергії. Широко застосовується в конструкції автомобіля.

Частота обертання — величина, що характеризує швидкість обертання тіла (вала). Вимірюється в кількості обертів за одиницю часу.

Кульковий підшипник — підшипник, що складається з двох кілець (внутрішнього і зовнішнього) із загартованої сталі і комплекту кульок між ними.

Шатун — елемент кривошипно-шатунного механізму, призначений для передачі механічної енергії від поршня до кривошипа (колінчастого вала).

Шатунні вкладиші — біметалеві вкладиші, підшипники ковзання, що встановлюються в нижню головку шатуна для зниження тертя між шатуном і колінчастим валом.

Шимі (воблінг) — ефект биття переднього колеса мотоцикла або автомобіля, що виникає на швидкості. Викликає биття керма і «виляння» транспортного засобу з одного боку в інший. Шимі небезпечний тим, що виникає не на малих, а тільки на великих швидкостях руху. Вимагає негайних рішень з боку водія, але навіть вони не гарантують успіху.

ШРКШ (шарнір рівних кутових швидкостей) — механічний пристрій, що забезпечує передачу великого крутного моменту при кутах повороту до 70 градусів щодо осі. Використовується в системах приводу коліс легкових автомобілів із незалежною підвіскою на півосях передніх і, рідше, задніх коліс.

Штангенциркуль — високоточний вимірювальний прилад, призначений для вимірювання внутрішніх і зовнішніх діаметрів.

Електроліт — розчин або розплав, який проводить електричний струм. В автомобільній справі — розчин сірчаної кислоти, що застосовується в акумуляторній батареї для хімічної реакції, енергія якої перетворюється в електричну енергію.

Електронний блок керування — пристрій, що керує електронними компонентами тієї чи іншої системи (наприклад, запалюванням двигуна).