Старт в гору

3.3.4 Умови для вправи старт у гору

Щоб навчитися стартувати в гору, потрібно витратити близько 40 хвилин роботи на схилі. Гірка повинна бути достатньою для того, щоб автомобіль починав самостійно котитися відразу ж після відпускання педалі гальма, але при цьому це не повинна бути занадто крута гірка (гадаю, градусів 10-15 цілком достатньо). Крім того, дорога на такому схилі повинна бути досить довгою і широкою (рис. 3.17), щоб вам ніхто не завадив (і, звісно, ви також нікому не повинні заважати).

На навчальних майданчиках є естакади, або так званий «клин» (рис. 3.18), на який потрібно заїхати, «відвиснути» і з’їхати. Звичайно ж, можна опановувати старт у гору і на таких спорудах, але вони не зовсім придатні, оскільки дуже короткі, а наше завдання не просто навчитися стартувати фактично, а, по-перше, саме тоді, коли треба; по-друге, з тим прискоренням, яке потрібно, і, по-третє, так, щоб будь-якої миті припинити цей старт, якщо раптом виявиться, що ситуація радикально змінилася.

Отже, ми з вами вирушаємо на якусь досить широку дорогу на затяжний гірці. В ідеалі, якщо на правому боці цієї дороги не заборонено паркування (немає автівок і можна зупинятися на будь-який час і без особливого ризику, в разі потреби скочуватися заднім ходом, нікому при цьому не заважаючи). Про те, як під’їхати до бордюру, поговоримо згодом, коли обговорюватимемо способи паркування автомобіля. Наразі ж у цьому вам допоможе ваш інструктор. Сантиметрів 20-30 від бордюру буде цілком достатньо для того, щоб компенсувати можливі похитування керма, що неминуче виникають при старті автомобіля в гору (зазвичай учні так зосереджуються, що готові відірвати кермо).
Що ж, власне, потрібно для старту в гору?
Оскільки часу на старт витрачається мало, а виконати потрібно багато дій, то ставитися до цієї вправи варто як до заучування скоромовки. Якщо ви колись вчили скоромовки, то знаєте, що спочатку їх потрібно промовляти повільно, потім трохи швидше, потім ще швидше і зрештою зовсім швидко. Якщо ж почати говорити скоромовку швидко відразу ж, то багато букв, а то й цілі слова будуть просто мінятися місцями й вийде повна нісенітниця. Так само з опановуванням старту в гору: спочатку ви повинні навчитися робити все повільно, а потім, поступово нарощуючи темп, довести швидкість виконання всього процесу до максимально можливої.

Оскільки всі дії лівою і правою ногами виконуються одночасно, скористаємося наступною таблицею для докладного опису процесу старту в гору (див. табл. нижче).

Увімкнена перша передача
	Ліва нога	Права нога
Вихідне положення для старту в гору	Педаль зчеплення в підлогу	Натиснута педаль гальма	Малюнок 3.19
Крок 1	Педаль зчеплення піднімається, проходячи вільний хід, і сповільнюється в точці «підхоплення» (початку спрацьовування зчеплення)	Педаль гальма КИНУТА, нога від разу ж переноситься на педаль газу, натискаючи її на 35 мм (приблизно 1500 об/хв)	Малюнок 3.20
Якщо на цьому етапі все зроблено правильно, автомобіль буде якусь мить легко стояти на місці навіть на ухилі
Крок 2	Щойно вухо почуло, що оберти двигуна почали збільшуватися, педаль зчеплення піднімається до рівня ПАУЗИ (до початку падіння обертів)	Педаль газу постійно утримується натиснутою на 35 мм (приблизно 1500 об/хв)	Малюнок 3.21
На цьому етапі обидві ноги завмирають! Автомобіль плавно і красиво починає рухатися вперед
Крок 3	Коли автомобіль легко попрямує (ПАУЗА може займати понад три секунди — все залежить від крутизни гірки й обертів двигуна), педаль зчеплення повністю відпускається	Педаль газу плавно дотискається (до 25003000 об/хв), автомобіль на першій передачі розганяється до 20~25 км/год	Малюнок 3.22

Ліва нога в три підходи відпускає зчеплення, а права нога, відпускаючи гальмо, в два підходи натискає газ. Отже, і ліва нога робить три дії, і права нога робить три дії. І все це відбувається СИНХРОННО!