4.4.6 Заїзд в гараж переднім ходом «2×45»
Щоб попередній спосіб заїзду в гараж в обмежених умовах був безпечнішим, його можна розділити на два етапи — це і буде другим способом заїзду в гараж переднім ходом «2×45». Такий спосіб схожий на вправу «Розворот у габаритному дворику». Під’їжджаючи до гаража, потрібно не «притискатися » до його боку, а, навпаки, триматися на деякій відстані. Коли автівка порівняється середньою стійкою із серединою гаража (все це досить умовно і приблизно: до кожної конкретної ситуації потрібно «пристрілюватись» індивідуально), варто почати повертати, прямуючи, так би мовити, в гараж до сусіда (рис. 4.39).
Коли передня частина автомобіля під’їде до сусіднього гаража, його задня частина займе положення десь на лінії потрібного нам гаража, тобто автівка повернеться приблизно під 45 градусів до попереднього напрямку руху (рис. 4.40) — зробить замах для наступного повороту. У цей момент потрібно увімкнути задній хід і на перших же сантиметрах руху почати повертати кермо до упору в зворотний бік.
Оскільки задня вісь автівки залишається майже на рівні нашого гаража, а передня поступово зміщується до середини гаража, автомобіль у певний момент досягає кута 90 градусів від свого первісного напрямку, тобто він зорієнтований для в’їзду в гараж (рис. 4.41). Залишається тільки повернути кермо в центральне положення і на прямих колесах просто в’їхати в гараж.
Загальну схема руху для заїзду в гараж переднім ходом «2 × 45» зображено на рисунку 4.42. Такий спосіб заїзду цілком виправданий. Якщо ви відчуваєте, що під час заходження з першого разу є ризик зачепитися, краще не випробовувати долю, а здати назад, підрівнявши автівку до потрібної паралельності зі стінками гаража, і після цього спокійно заїхати в гараж на прямих колесах.
В’їзд у гараж на прямих колесах кращий ще й тим, що маневрувати безпосередньо в гаражі не лише складно, а подекуди й небезпечно. Зазвичай кожен гараж на в’їзді має приступок (рис. 4.43). Саме цей приступок став причиною багатьох обдертих бортів автомобілів. Зазвичай автомобіль, намагаючись заїхати на приступок, впирається і зупиняється. Недостатньо досвідчений водій не залишає спроб заїхати, але при цьому йому ще потрібно обертати кермо, щоб спрямувати автомобіль туди, куди треба. Отже, якоїсь миті автомобіль зривається, немов із натягнутої рогатки, і просто влітає в гараж — водій ледь устигає вчасно натиснути на гальмо, щоб автомобіль не доїхав до дальньої стінки. Якщо ж при цьому колеса автівки були повернені, то виникають неприємності. Тому дуже важливо вирівняти автомобіль ще до в’їзду в гараж і не менш важливо вміти виконувати старт у гору, про який ішлося в одному з попередніх розділів.
Якщо вам потрібно заїхати на приступок, або, наприклад, на бордюр (іноді така необхідність теж виникає), у жодному разі не потрібно впиратися в нього, а після цього намагатися проштовхнути автомобіль далі. Якщо ви вже притиснулися колесами до приступка або бордюру, відкотіться трохи назад (якщо на автомобілі автоматична коробка — ввімкніть задній хід і здайте назад десь на 1015 см). Після цього досить швидко потрібно «штовхнути» автівку щосили, але недовго, надати автомобілю імпульс, щоб відразу проскочити перешкоду. Отже, спочатку за штовхуються передні колеса, і водій переконується, що автівка в’їжджає в гараж паралельно до його стінок. Потім, коли під’їжджають задні колеса, водій знову що сили, але недовго «підштовхує» автівку, після чого вона за інерцією в’їжджає на перешкоду і задніми колесами. Водієві залишається тільки завести автомобіль у гараж на певну глибину.
Багато водіїв, щоб випадково не впертися в дальню стінку гаража бампером, ставлять покришки. Але, на мою думку, краще поперек гаража прокласти дерев’яний брус товщиною близько п’яти сантиметрів (рис. 4.44): бампер його точно не зачепить, а коли в нього впруться колеса, автомобіль котитися далі просто не захоче (якщо ви, звичайно, не влітаєте в гараж на всіх вітрилах — у цьому випадку не допоможуть жодні покришки). Деякі вважають, що краще вішати на стіни гаража різні плакати, і орієнтуються при в’їзді за ними. А мій знайомий вертольотчик, якого я вже згадував, повісив на стелі гаража ластик на мотузочці, причому розрахував усе так, щоб, коли автомобіль заїжджає на певну відстань, ластик стукав у центр вітрового скла. Отже, існує чимало орієнтирів, якими можна й потрібно користуватися, оскільки гараж — це досить серйозне місце з точки зору керування автомобілем.
2 мегабайти.