4.4.2 Заїзд в гараж
Заїзд у «гараж» може бути виконаний чотирма різними способами. Залежно від території, яку ми маємо в своєму розпорядженні (скільки вільного місця є на в’їзді), можна припаркуватися переднім або заднім ходом (по два способи на кожен обраний напрямок). Потрібно розуміти, що під часу руху заднім ходом автомобіль більш маневрений, — він може повертати в тісніші місця. Отже, якщо кишеня або прилегла до гаража територія невелика, то найчастіше простіше заїхати заднім ходом.
Отже, пропоную розглянути кожний окремо взятий спосіб паркування типу «гараж». Зазвичай на навчальному майданчику я вибудовую з фішок досить компактний гараж — по півметра з кожного боку автомобіля. Якщо ви навчитеся «запихати» автівку у вужчий простір, симетрично виставляючи її по зазорах, то в реальній ситуації (наприклад, на стоянці між справжніми дорогими автомобілями), де розміри кишені будуть великими, все буде набагато простіше. Заїжджати в тісний простір у реальному житті немає сенсу, оскільки у вас потім просто не відчиняться двері.
Дуже часто мегаполіси із постійним дефіцитом простору диктують свої умови зберігання автомобілів. Один мій учень мав настільки тісний гараж, що, поставивши автомобіль, не міг відчинити дверей. Він так розв’язав цю ситуацію: заїхавши в гараж заднім ходом по середні стійки, він переконувався в тому, що автівка розташована паралельно до стінок гаража, потім глушив двигун, вмикав нейтральну передачу, відчиняв двері і виходив з автомобіля, після цього заштовхував його в гараж вручну й зачиняв ворота. Виїзд із гаража відбувався так само: автівка викочувалася з гаража за бампер, поки не з’являлася можливість відчинити водійські двері. Інші водії демонструють дива стрункості й гнучкості, примудряючись «просочуватися » між автівкою і стінкою гаража з найвужчими зазорами. Паркуючись біля супермаркета, не варто обирати місця, де між вашою і сусідніми автівками будуть мінімальні зазори: навіщо зайвий раз ризикувати пошкодити чийсь борт відчиненими дверима?
Різні інструктори можуть називати способи паркування по-різному. Нині в різних автошколах узагалі немає якоїсь єдиної термінології. Наприклад, нещодавно на одному з навчальних майданчиків я став свідком того, як інструктор однієї із сусідніх автошкіл називав проїзд по периметру прямокутника (прямо-поворот-прямо-поворот...) проїздом «вісімкою» — такий специфічний світогляд. Саме тому, мабуть, є сенс розшифровувати будь-який термін, щоб розуміти, що саме мається на увазі, а до назви цього терміна особливо не чіплятися: як назвали, так і назвали...
2 мегабайти.