Змійка переднім ходом

2.4.7 Що ж впливає на траєкторію?

Що ж впливає на траєкторію?

По-перше, швидкість обертання керма.

По-друге, глибина обертання керма — можна повернути кермо на півоберта, а можна на півтора-два.

По-третє, час перебування керма в повороті. Якщо ведмідь в цирку рухається на мотоциклі або автомобілі з постійно поверненим кермом, то він просто кружляється ареною цирку. На дорозі прикладом може бути кільцевий рух — повернувши кермо на певний кут і утримуючи в такому положенні, можна досить довго рухатися по колу, не виробляючи додаткових рухів тіла.

Четвертий фактор, що впливає на траєкторію, — це швидкість руху самого автомобіля.

Як же це все взаємопов’язано і впливає одне на одне?

Ми можемо повертати кермо повільно, тоді доведеться обертати його довго і майже до упору. Відповідно, кермо буде довго перебувати в повороті, і, як наслідок, траєкторія руху буде розмашистою, тож, автомобіль просто не зможе їхати швидко (тобто ті самі 10-15 км/год на другій передачі на змійці з відстанню між фішками в десять кроків).

Ми можемо обертати кермо активніше, тож зможемо обійтися меншою глибиною рулювання. Зрозуміло, кермо буде знаходитися в повороті менше часу, тобто автомобіль більше рухатиметься прямою лінією. Отже, ми матимемо можливість рухатися або швидше, або з тією ж швидкістю, але значно безпечніше.

Уміння вибудовувати правильну траєкторію може стати в пригоді майже будь-якої миті. Уявіть яму посеред дороги. Її можна об’їхати праворуч або ліворуч, а можна, дещо змінивши траєкторію руху, пропустити між коліс автомобіля (рис. 2.69). Вигідніше маневрувати так, щоб траєкторія руху змінювалася мінімально. Чим довше автомобіль рухається прямою, тим менше шансів посковзнутися і тим менше доводиться перенапружувати автомобіль.

Змійка переднім ходом розвиває головну навичку — руки і ноги водія починають працювати так, щоб автівка прямувала саме туди, куди дивляться очі водія, причому все це робиться без осмислення водієм всіх дій.

Тепер, ґрунтовно опанувавши теоретичну частину, можете переходити до практичних занять. Починайте з руху на першій передачі (це може бути рух при відпущеній педалі газу — навіть на холостому ходу на першій передачі автомобіль буде переміщатися, хіба що під час глибокого повороту керма автівку почне смикати). Починаючи з мінімальної швидкості і поступово нарощуючи темп, доведіть швидкість проїзду змійки до тих самих 10-15 км/год на другій передачі. А це можливо лише тоді, коли учень рухається настільки швидко, що ледь впорується з керуванням автомобілем (але все ж впорується). Якщо ви рухатиметеся весь час повільно і не напружуючись, відповідно, нічого не навчитеся. Як я вже наголошував, під час виконання вправи «старт-зупинка» дуже корисно втомлюватися в процесі навчання — завдяки цьому всі рухи стануть лаконічними і вивіреними, а навички водіння формуватимуться на рівні м’язової пам’яті.

Люди, які намагалися прямувати містом і вважають, що це вдається їм поки не дуже добре, після якісного проходження змійки, знову виїхавши в місто, відразу почуватимуться як вареник у маслі — все у них виходить дуже легко й весело.