4.5.3 Про тепловий зазор
Між стрижнем клапана і штовхачем або кінцем коромисла газорозподільного механізму має бути зазор (так званий тепловий зазор), необхідний для компенсації подовження стрижня клапана за його нагрівання без порушення щільності посадки клапана в гнізді. Іншими словами, якби не було зазора між кулачком розподільного вала і клапаном, то від нагрівання до високої температури довжина клапана збільшилася б, і він перестав би щільно прилягати до сідла в головці блока циліндрів.
Величина теплового зазора для двигунів різних марок встановлюється для впускних клапанів у холодному стані в межах 0,15-0,30 мм, а для випускних клапанів, що піддаються більшому нагріванню, — в межах 0,20-0,40 мм. Однак у деяких виробників розміри зазорів можуть відрізнятися від наведених вище.
Для регулювання величини цього зазора в механізмі передбачені регулювальні пристрої. Хоча слово «пристрій» занадто гучне для регулювального болта і стопорної гайки (малюнок 4.9) або шайб різної товщини (малюнок 4.10).
Малюнок 4.9 Регулювання теплового зазора за допомогою болта.
Малюнок 4.10 Регулювання теплового зазора за допомогою шайб:
А — головка блока циліндрів без розподільного вала;
Б — головка блока циліндрів з розподільним валом.
Нині дуже поширена конструкція з гідравлічними компенсаторами, які під тиском оливи підводять коромисло або штовхач до кулачка розподільного вала, запобігаючи тим самим негативним наслідкам теплового зазора — ударам кулачка об штовхач під час роботи. Але варто згадати, що встановлення гідрокомпенсаторів здорожчує конструкцію головки блок циліндрів і підвищує вимоги до якості використовуваної моторної оливи і до частоти її заміни, оскільки оливні канали компенсатора можуть забиватися продуктами зношування.
Примітка
Більш детально про гідрокомпенсатори буде сказано нижче.
2 мегабайти.