Перший виїзд на дорогу

3.1.3  Перший виїзд в місто

Яким же має бути перший виїзд в місто? Уявіть автомобіль таксі: за кермом водій, а поруч з ним пасажир (рис. 3.1). Зараз я маю на увазі досвідченого водія таксиста, який не хоче вас вражати гоночною їздою чи каскадерськими маневрами, тобто не йдеться про таксиста, під час руху з яким у людей виникає одне бажання — швидше зупинитися, оскільки відчувають, що доїхати живими навряд чи вдасться...

Отже, досвідчений водій, що сидить за кермом, розв’язує чимало завдань, пов’язаних із керуванням автомобілем, забезпеченням безпеки, дотриманням правил дорожнього руху, вибором оптимального маршруту, дотриманням запобіжних заходів, пов’язаних із можливими погодними умовами, зрештою, створенням будь яких розваг для свого пасажира — чи то поставити музику, чи то просто поговорити про погоду або обговорити якусь кінострічку. У цей час пасажир узагалі нічого не робить, виконуючи роль валізи, яку перевозять з одного місця на інше. Звісно, всю відповідальність за поїздку при цьому несе водій, а не пасажир.

На відміну від таксі, в навчальному автомобілі ситуація змінюється кардинально. Тут за кермом сидить водійпочатківець, а поруч із ним-якесь диво, що зветься інструктором. На відміну від пасажира таксі, інструктор має педалі гальма і зчеплення, тож він також може впливати на автомобіль. І в цьому випадку саме інструктор розв’язує величезний спектр завдань, пов’язаних із керуванням цим автомобілем, забезпеченням безпеки себе самого, учня й оточуючих, з вибором маршруту тощо. Тобто саме на ньому лежить уся відповідальність за те, що відбувається, ніби це він сидить за кермом. При цьому водій-початківець, незважаючи на те, що сидить за кермом і натискає на педалі, взагалі то мало чим відрізняється від того пасажира таксі-він також ні за що не відповідає (рис. 3.2). Дуже багато учнів не погоджуються зі мною, мовляв, якщо я за кермом, відповідно, на мені вся відповідальність ...
Насправді це буде згодом, коли ви вже будете повноцінно керувати автомобілем, коли ви на будете навичок і поруч з вами не сидітиме інструктор. З тієї простої причини, що коли вже інструктор сів поруч із вами в автівку і бере за це гроші, то саме в цьому і полягає його робота — забезпечити вашу безпеку, взяти на себе відповідальність і свідомо піти на певний ризик. Якщо ж інструктор, у якого ви навчаєтеся, дотримується іншої точки зору і перед виїздом в місто намагається навіяти вам протилежне, знайте — це неправда. У разі будь-якої дорожньо-транспортної пригоди, коли за кермом знаходиться учень, усі «шишки» посипляться саме на інструктора. Заявляю з усією відповідальністю: як учень, ви можете повноцінно користуватися цим, принаймні на перших етапах навчання. Звичайно ж, це не означає, що потрібно ловити ґав і байдикувати, випробовуючи свого наставника. Просто ви повинні виконувати лише ті завдання, які на цей момент вам до снаги. Наприклад, як мінімум ви вже вмієте стартувати, перемикати передачі, рухатися прямою і якось повертати. Першочергове завдання під час першого виїзду в місто полягає в тому, щоб просто подивитися на потік автомобілів, що рухаються в реальних умовах, ні з пасажирського місця, а саме з місця водія.

Коли я запитую, на чому ж конкретно потрібно зосереджувати увагу при першому виїзді, зазвичай відповідають так: «Потрібно бачити знаки », або «Потрібно бачити пішоходів», або «Треба триматися в потоці автівок». Отже, виникає наступне запитання: «А чи вдасться вам це зробити?» Найчастіше відповідають, що навряд чи...

Саме тому першочергове завдання водія-початківця за кермом під час першого виїзду на міську дорогу — просто розслабитися і, як то кажуть, отримувати задоволення. Лише в стані розслаблення і за відсутності емоцій ви будете більше чути, більше помічати і краще реагувати на команди інструктора. Відповідно, процес навчання відбудеться набагато швидше. Дуже часто людина, сівши за кермо, перетворюється на такого собі равлика, який ховається в своєму будиночку, повністю ігноруючи будь-які рекомендації або команди інструктора. Іншими словами, надмірна зосередженність на якому-небудь одному завданні зашкодить решті.

Отже, ще раз наголошую, що під час першого виїзду в місто все, що вам потрібно, — це просто навчитися розслаблятися. Коли ви розслабитеся за кермом, звідкись із глибин підсвідомості почнуть спливати якісь речі, які ви, виявляється, вмієте робити: рушати, перемикати передачі, повертати тощо. Парадоксально, але факт: лише завдяки адекватній байдужості до подій ви почнете помічати або опрацьовувати більше інформації.

Згодом, виконуючи низку простих дій, ви поступово навчитеся розв’язувати чимало завдань: спочатку одне, потім два, згодом три тощо (рис. 3.3). Отже, відбудеться поступове «перетягування ковдри» на себе, тобто спочатку інструктор підстраховуватиме вас, скажімо, в 90% завдань, потім — у 80-50%, згодом — у 4030%. Інструктор є своє рідним демпфером, який виправляє всі помилки і неточності, що виникають у водіяпочатківця під час руху. Найголовніше завдання інструктора — створити комфортні умови для учня. Якщо ви відчуваєте, що сьогодні ваш інструктор, можливо, не в доброму гуморі, або бачите, що він якийсь нервовий або надто емоційно повідомляє якусь інформацію, то варто запитати, чи не доцільно перенести виїзд на будьякий інший день. Інструктори — теж люди, тому цілком імовірно, що саме цього дня у нього трапилися якісь неприємності. Можливо, він узагалі не вміє робити того, що повинен, тому, як я вже наголошував раніше, варто замислитися над тим, щоб просто змінити інструктора.

Якщо в момент виїзду на проїзну частину ви не перебуваєте в стані повного спокою і розслаблення, то, напевно, вам буде дуже складно далі розвиватися як водієві. Прикметно, що в тому стані, в якому ви навчаєтеся керувати автівкою, ви рухатиметеся й далі. Дуже часто на пропозицію розслабитися учень відповідає: «Ні, спочатку я навчуся, а потім уже розслаблюся і буду спокійно рухатися». Насправді це велика помилка, оскільки щойно людина набуває певних навичок водіння, вони настільки міцно вкарбовуються в пам’ять, що перевчитися потім дуже складно.

Саме для того, щоб повністю розслабитися і заспокоїтися, ви повинні довіритися інструкторові й усю відповідальність за те, що відбувається, перекласти на нього. Тут як з доктором: якщо ваш стоматолог наказав вам відкрити рота і сидіти спокійно, то ви або довіряєте йому і підкоряєтеся, або не довіряєте і, попрощавшись, звертаєтеся до іншого лікаря.

Уявіть, що ви в абсолютно незнайомому місці. Що робити, куди бігти і за що хапатися — голова йде обертом, а ваш інструктор, як поводир, наказуючи, подбає про вас і підкаже, що саме потрібно робити. Отже, ваше завдання полягає в тому, щоб просто виконувати команди інструктора.

Інструктор, наказуючи, зазвичай добре усвідомлює те, що відбувається навколо, і краще за вас знає, як потрібно діяти. Не замислюйтеся над тим, що правильно, а що — ні. Просто підкоріться і виконайте те, що від вас вимагають цієї миті. Найчастіше учень на початковому етапі навчання просто не бачить усієї картини дорожньої ситуації і через це не завжди розуміє, чому потрібно діяти саме так, а не інакше. Оскільки інструктор — це ваш наставник і друг, то, виконуючи команду, ви робите якийсь фізичний вплив на автомобіль (натискаєте на педалі, повертаєте кермо) і, як наслідок, у лобовому склі бачите, що сталося завдяки вашому фізичному впливу на автомобіль.

Варто розуміти, що йдеться саме про перші виїзди на проїзну частину. Так відбуватиметься не завжди — через якийсь час, рано чи пізно, вам доведеться самостійно ухвалювати рішення і відповідати за них. Але спочатку багаторазово механічно виконуючи подібні команди інструктора, ви бачите винятково ПРАВИЛЬНІ «картинки» розвитку подій для конкретних дорожніх ситуацій. Іншими словами, коли інструктор вчасно подав команду, а ви беззаперечно її виконали, ви побачите в лобовому склі саме те, що ПОВИННО статися в конкретній дорожній ситуації. Коли задум інструктора виконується правильно і багаторазово, у вас формується звичка щодо черговості дій (рис. 3.4). Команда інструктора поступово відходить на другий план, а ви, побачивши знайому «картинку » в лобовому склі, згадуєте, що таке вже було, і в тій ситуації ми діяли такто і такто. Відповідно, побачивши певну «картинку» дорожньої ситуації, ви починаєте подавати собі команди вже краще, ніж це робив інструктор, і, виконуючи черговість дій, змушуєте автомобіль здійснювати той чи інший маневр (наприклад, проїхати перехрестя, зробити зупинку біля світлофора або переміститися в заторі — йдеться про прості елементи дорожнього руху).