10.11.6 Принцип дії системи кондиціонування
Отже, вам стало спекотно, на панелі керування в салоні ви натиснули на відповідну кнопку, при цьому муфта підключила шків до вала компресора і він запрацював. Компресор стискає газоподібний фреон (холодоагент), від чого той сильно нагрівається, і перекачує його трубопроводом в конденсор (ще одна назва — конденсатор), де стислий фреон охолоджується. На допомогу конденсатору приходить додатковий електровентилятор. Охолодившись, стислий фреон конденсується і надходить із конденсора вже в рідкому вигляді. Після цього рідкий фреон проходить через ресивер-осушувач. Тут відбувається фільтрація холодоагенту від води і продуктів зносу компресора.
Примітка
Ресивер-осушувач має ще одну важливу функцію — гасіння пульсацій холодоагенту.
Після очищення і вирівнювання тиску фреон тече у бік салону автомобіля, де знаходиться розширювальний клапан. Проходячи через розширювальний клапан і потрапляючи у випарник, фреон переходить в газоподібний стан (кипить), при цьому сильно охолоджуючись. Холодний фреон охолоджує випарник, а вентилятор здуває з випарника холод у салон автомобіля. Пройшовши через випарник, все ще достатньо холодний фреон потрапляє знову в компресор. Коло замикається.
Примітка
Та частина патрубків, яка знаходиться між компресором і розширювальним клапаном, називається напірною, або магістраллю високого тиску. Її завжди можна визначити за гарячими металевими тонкими трубками. Частина від випарника до компресора називається зворотною магістраллю, або магістраллю низького тиску. Вона виготовляється з товстих трубок і на дотик холодна. Якщо в напірній магістралі під час роботи компресора тиск коливається від 7 до 15 атм (в аварійних випадках і до 30), то в зворотній магістралі тиск не перевищує 1—2 атм. Коли кондиціонер вимкнений, тиск в обох магістралях зрівнюється і становить близько 5 атм.
2 мегабайти.