6.1.9 Підвіска на двох поперечних важелях
Щоб позбутися «клювків», поліпшити керованість і підвищити енергоємність, застосовують одну з найстаріших конструкцій підвіски, яка до наших часів дійшла зі значними перетвореннями — підвіску на двох поперечних важелях (приклад якої наведено на малюнку 6.6).
Малюнок 6.6 Передня підвіска на двох поперечних важелях з амортизаторною стійкою.
У цій конструкції є опорний (нижній) і направляючий (верхній) важелі, які кріпляться до поворотного кулака. На опорний важіль встановлена нижня частина амортизаторної стійки або ж окремо пружина і окремо амортизатор. Верхній важіль виконує функцію скеровування руху колеса у вертикальній площині, мінімізуючи його відхилення від вертикалі. Те, як встановлено важелі один щодо одного, має безпосередній вплив на поведінку автомобіля під час його руху. Зверніть увагу на малюнок 6.6.
Тут верхній важіль максимально відведений від нижнього важеля вгору. Щоб зменшити вплив зусиль на кузов автомобіля при роботі підвіски, довелося подовжити поворотний кулак. До того ж цей важіль встановлений під певним кутом до горизонтальної осі автомобіля, щоб уникнути горезвісних «клювків». Суть залишається та ж, а зовнішній вигляд, геометричні та кінематичні параметри змінюються.
Примітка
Попри всі переваги, один украй суттєвий недолік у цій конструкції таки є — це відхилення колеса від вертикальної осі при роботі підвіски. Рішення начебто є — подовження важелів, однак це добре, якщо автомобіль рамний, а ось якщо кузов несучий, то подовжувати нікуди — далі моторний відсік.
Ось і підходять до вирішення нестандартно: нижній важіль намагаються зробити якомога довшим, а верхній — встановити якомога далі від нижнього.
Слід відзначити той факт, що, якщо пружина і амортизатор або амортизаторна стійка своїм нижнім кінцем кріпляться до верхнього важеля (як у випадку, зображеному на малюнку 6.7), то опорним стає саме верхній важіль, нижній у такому разі переходить до розряду напрямних.
Малюнок 6.7 Схема підвіски автомобіля Ford Mustang 1968 року випуску.
2 мегабайти.