4.12.3.b Впускний клапан
Проте на шляху до остаточної оптимізації роботи двигуна внутрішнього згоряння все ж стояв впускний клапан — додатковий опір на шляху паливо-повітряної суміші. Щоб отримати бажані характеристики ДВЗ, упорскувати паливо вирішили безпосередньо в циліндр. Перед конструкторами постало гостре питання: як це реалізувати, оскільки пальне, що впорскувалося на клапани за розподіленого впорскування, встигало ретельно перемішатися з повітрям, чого не відбувалося за безпосереднього впорскування.
Вихід зі становища знайшли у складній формі поршня, а точніше його днища. На перших порах нічого доброго не виходило. Проте в останні роки розробники двигунів досягли значних успіхів у конструюванні бензинових двигунів із безпосереднім упорскуванням пального. Їм удалося домогтися низьких витрат пального, високої потужності й стабільно великого крутного моменту, але водночас підвищилися і вимоги до якості пального. Останній момент став стримувальним чинником для розвитку цієї технології у країнах СНД.
У системі безпосереднього впорскування пального використовуються ті самі датчики, що й у системі розподіленого впорскування. Відмінність полягає в паливних форсунках, які мають витримувати більш високі робочі температури, тиск і ударні навантаження. Точність дозування пального у цих форсунках мало не на порядок вища, ніж в інжекторах розподіленого впорскування.
Примітка
Варто згадати, що спроби створення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального робилися не раз. Найяскравішим володарем такого двигуна в історії є Mercedes 500 SL 1954 року випуску. Система безпосереднього впорскування забезпечувала чудові характеристики потужності й крутного моменту за прийнятних витрат пального. Проте упорскування було механічним, усі деталі доводилося прецизійно обробляти, внаслідок чого вони були дуже дорогими, зважаючи на рівень розвитку технологій 60 років тому.
2 мегабайти.