31. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання

Сучасне гальмове керування транспортних засобів може складатися з декількох гальмових систем. Згідно з ДСТУ UN/ECE R13-09: 2002 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів категорій М, N і О стосовно гальмування», будь-який транспортний засіб, що бере участь у дорожньому русі, обов’язково має бути обладнаний трьома гальмовими системами: робочою, запасною (аварійною) і стоянковою.

У якості додаткових гальмових систем можуть використовуватися: допоміжна, зупинкова і гальмова система керування гальмами причепа.

Робоча гальмова система призначена для регулювання швидкості руху транспортного засобу, а також зниження швидкості до повної зупинки транспортного засобу в будь-яких дорожніх умовах.

Запасна гальмова система призначена для зупинки транспортного засобу із втратою ефективності у разі виходу з ладу робочої гальмової системи.

Стоянкова гальмова система призначена для утримання транспортного засобу в нерухомому стані відносно дороги незалежно від наявності ухилу на ній.

Допоміжною гальмовою системою мають обладнуватися транспортні засоби, рух яких здійснюється в гірській місцевості (гальма-сповільнювачі та ретардери).

Зупинковою гальмовою системою обладнуються автобуси, які здійснюють масове перевезення людей. Зупинкова гальмова система не дозволяє починати рух водієві автобуса від зупинки з відчиненими дверима.

Гальмова система керування гальмами причепа встановлюється на транспортних засобах, допущених до експлуатації у складі з причепом, напівпричепом або причепом-розпуском.

Процес гальмування транспортного засобу займає деякий час, а шлях, який проїде транспортний засіб під час гальмування, значною мірою залежить від його початкової швидкості гальмування. Якщо на проїзній частині залишилися сліди гальмування транспортного засобу, то досить точно гальмовий шлях транспортного засобу може бути описаний залежністю:

де S_T- відстань, яку проїде транспортний засіб, м;

V_H і V_k- відповідно швидкість на початку гальмування і наприкінці гальмування, км/год;

Ф_БЛ- коефіцієнт зчеплення дороги, визначається під час протягування заблокованого колеса дорогою:

де P_T - сила, з якою тягнеться колесо, Н;

G – вага, з якою колесо притискається до дороги, Н.

Відомо, що зупинний шлях (S_OCT) транспортного засобу набагато більший за гальмовий, тому для його визначення необхідно врахувати час реакції водія і час зростання уповільнення, тобто інтенсивність спрацьовування гальмової системи:

де t_P- час реакції водія, с;

t₃- час зростання уповільнення, с.

Якщо в процесі гальмування буде забезпечений рух транспортного засобу без блокування його коліс, то зупинний гальмовий шлях може бути визначений за допомогою залежності:

де J_CP^max- середнє досягнуте уповільнення (м/с₂) транспортного засобу в процесі гальмування без блокування його коліс, яке можна визначити за залежністю:

де f₁ і f₂- відповідно безрозмірні реалізовані зчеплення передньої і задньої осей транспортного засобу, величина яких залежить від його початкової швидкості гальмування, навантаження, що припадає на відповідні колеса, жорсткості шин і кута закрутки шин на дорозі з відповідним коефіцієнтом зчеплення;

a, b і h_q- відповідно координати розташування центру мас транспортного засобу до передньої осі, до задньої осі і висота над рівнем дороги, м;

L - колісна база транспортного засобу.

Більшість сучасних транспортних засобів обладнується антиблокувальними системами, які не допускають блокування коліс транспортного засобу, для того щоб зберегти його керованість, тобто дати можливість водієві змінити траєкторію руху транспортного засобу в разі виникнення небезпеки для подальшого руху. У цьому випадку зупинний гальмовий шлях транспортного засобу можна визначити за допомогою залежності:

где ε - безрозмірний коефіцієнт використання сили зчеплення антиблокувальною системою;

j_cp^max - середнє досягнуте уповільнення (м/с²) транспортного засобу у відповідних дорожніх умовах без антиблокувальної системи за максимальних реалізованих зчеплень передньої і задньої осей транспортного засобу (можна визначити за допомогою залежності 31.5). Коефіцієнт ε визначається експериментальним шляхом для кожної серії транспортних засобів, обладнаної антиблокувальною системою, на сертифікаційних полігонах згідно з міжнародними вимогами, яким відповідає стандарт ДСТУ UN/ECE R13-09:2002 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів категорій М, N і О стосовно гальмування».

Транспортні засоби з антиблокувальними системами допускаються до експлуатації, якщо коефіцієнт використання сили зчеплення антиблокувальною системою знаходиться в діапазоні 0,75 ÷ 1 для будь-яких погодно-кліматичних умов експлуатації.