Вступ

Психофізіологія водія


    Безпека і правильність виконання зупинки, стоянки чи взагалі руху автомобіля залежить не тільки від знань правил дорожнього руху чи практичних навичок. Слід звернути увагу ще на психофізіологічні якості водія.
   Психофізіологічні якості водія характеризують його спроможність сприймати дорожню інформацію, осмислювати її, приймати рішення і своєчасно виконувати дії з керування транспортним засобом. 

                                                                 

    Відчуття – це відображення у свідомості людини предметів і явищ матеріального світу, що виникає в результаті їхньої дії на органи відчуттів. Розрізняють відчуття: зорові, слухові, нюхові, рухові, вібраційні й ін. 
   У процесі керування автомобілем зоровий аналізатор є основним джерелом інформації (85–95%). Водій має змогу оцінити дорожню обстановку (наявність знаків, розмітки, розташування транспортних засобів та відстаней до них), контролювати траєкторію рух транспортного засобу та інше.
За допомогою слуху водій оцінює роботу агрегатів автомобіля, реагує на звукові сигнали інших водіїв, сигнали внутрішньої сигналізації.
Зміна швидкості та напрямку руху сприймається вестибулярним апаратом водія (вібраційні, рухові відчуття).
    Увага – ця якість є характеристикою психічної діяльності й виражається в зосередженості та спрямованості свідомості на визначений об’єкт. Однак у процесі руху й керування автомобілем водій не повинен зосереджувати свою увагу тільки на одному чи на декількох заздалегідь визначених об’єктах через постійно мінливу шляхово-транспортну ситуацію. Навіть якщо в сформованій ситуації тільки одна лінія інформації складає інтерес, не завжди безпечно концентрувати на ній увагу до такого рівня, що інші події, які потенційно можуть виявитися більш важливими, пройдуть непоміченими. Отже, водію необхідно володіти здатністю стежити навіть за тими подіями, що в сформованій ситуації не є визначальними, і переключати увага при виникненні яких-небудь інших істотних подій.
    Найважливішими якостями уваги, необхідними водію автомобіля, є стійкість, концентрація, обсяг, розподіл і переключення.
Стійкість уваги – це здатність утримувати об’єкт сприйняття у свідомості протягом визначеного часу, причому часовий інтервал стійкості може коливатися від часток секунди до декількох годин. Як показали дослідження, стійкість інтенсивної уваги може зберігатися протягом 40 хв. без помітного ослаблення. Зі стійкістю уваги тісно зв’язана така його якість, як концентрація – зосередження уваги на одному тільки об’єкті з одночасним відволіканням від всього іншого. У водія автомобіля така концентрація уваги може виявлятися протягом незначних проміжків часу, наприклад, при проїзді пішохідних переходів, зупинок громадського транспорту, залізничних переїздів, при зустрічному роз’їзді, проїзді "вузьких" місць і т. п.
    Обсяг уваги характеризується кількістю об’єктів, що можуть бути сприйняті одночасно. Людина може одночасно охопити 4...6 різних об’єктів, якщо умови сприйняття не занадто складні. У досвідчених водіїв обсяг уваги більший.
    В умовах критичної ситуації, вимоги до розподілу уваги водія підвищуються. Водій повинен одночасно сприймати, думати й діяти. Єдність і злагодженість цих сторін спрямованості уваги забезпечують правильні дії водія в складній обстановці.
    Швидкість переключення уваги допомагає водію сприймати ті об’єкти, що при розподілі уваги він не може охопить одночасно.
   Психомоторна реакція - швидкість і точність реакції водія в критичних ситуаціях, чітка психомоторна координація;
    Оперативне мислення - швидкість оцінки дорожньої обстановки та прийняття рішень, здатність до швидкого професійного прогнозування, гарна оперативна пам'ять і її готовність;
    Особистісні фактори - активність і спрямованість особистості, ініціативність, кмітливість, дисциплінованість. Мається на увазі етичне ставлення до інших учасників дорожнього руху.
 Недостатній розвиток одних психофізіологічних якостей водія може компенсуватися розвитком інших і проявлятися лише в складних дорожніх умовах, коли запобігання аварії й розрядка гострої дорожньої ситуації залежать від швидкості оцінки ситуації, уміння застосувати навички керування автомобілем, від швидкості і від точності реакції, самовладання, рішучості й наполегливості .
    Ніхто не застрахований від помилок і водій не є винятком. Проведені дослідження дозволяють виділити три групи помилок водіїв: 

  • помилки в проведенні ситуаційного аналізу (наприклад, водій не враховує габарити свого транспортного засобу);
  • неправильне прийняття рішення (спосіб постановки автомобіля);
  • неправильні дії (при паркуванні водій помилково натискає замість педалі гальма на педаль подачі пального, або недостатньо повертає кермо).
Слід зазначити, що ці групи помилок можуть виникати внаслідок психічного стану водія в конкретний момент, тому під час керування автомобілем необхідно зберігати оптимальний психічний стан.
    Залишайте поганий настрій за межами автомобіля і все у Вас буде добре!


Comments •
user-photo
Loading