Вступ

Історична довідка

На цьому фото міститься вся історія жезла - від дореволюційної тростини до звичної оку смугастої «палиці».

Коли на початку XX століття у містах почав зростати потік автомобілів, постала проблема організації руху. Вузькі вулиці, кінні екіпажі, перші трамваї та автомобілі створювали хаос, а звичайні поліцейські сигнали руками вже не завжди були помітними здалеку.

Перші спроби регулювання

Ще наприкінці XIX століття в Європі поліцейські почали використовувати руки в білих рукавичках, щоб їхні сигнали краще бачили водії. Але в темний час доби або за поганої погоди цього було недостатньо.

У деяких країнах з’явилися невеликі прапорці — ними регулювальники подавали умовні знаки. Проте прапорці швидко зношувалися і не були зручними.

Народження жезла

Пошук простого та зрозумілого інструмента призвів до створення короткої палиці зі світлими позначками, яку легко було тримати в руці. Так з’явився жезл регулювальника.

Він мав чорно-білу або біло-червону кольорову гаму, щоб бути контрастним і помітним за будь-яких умов.

Жезл став універсальним засобом: ним показували напрямок руху, зупинку, заборону чи дозволяли рух транспорту.

Європейські приклади

У 1920–1930-х роках у багатьох європейських містах (наприклад, у Берліні, Парижі, Варшаві, Лондоні) поліцейські вже користувалися спеціальними жезлами. У деяких випадках вони мали навіть вбудовані ліхтарики чи світловідбивні елементи.

В Італії та Франції жезл часто поєднували з круглим знаком («стоп» або «йти»), щоб його бачили і пішоходи, і водії.

Розвиток і стандартизація

З поширенням автомобілів у середині XX століття жезл регулювальника отримав більш-менш єдині стандарти:

  • - довжина близько 50 см;
  • - чергування білих і чорних смуг для кращої видимості;
  • - використання світлових сигналів у нічний час (спеціальні світлові жезли або підсвічені наконечники).

Значення у культурі дорожнього руху

Жезл став символом авторитету дорожнього регулювальника. Він не тільки полегшував передачу сигналів, а й підкреслював офіційний статус людини, яка керує рухом. У багатьох країнах жезл сприймався майже так само, як зброя чи поліцейський знак – без нього регулювальник виглядав «неповноцінним».

Comments •
user-photo
Loading