3.6.2 «Рваний» ритм
Дуже часто людська здатність керувати автомобілем відповідає набагато меншим швидкостям, ніж може рухатися сам автомобіль за його технічними характеристиками. Більшість водіїв зазвичай рухаються містом, на невеликі відстані, з невисокими швидкостями, а то і взагалі «крадуться» в заторах. Коли ж такі водії виїжджають на простір траси, відбувається одна з двох крайнощів: або автомобіль рухається повільно, не перевищуючи 90 км/год (загалом дуже непогано: і правила не порушуються, і паливо економиться); або автомобіль мчить «на всіх вітрилах» — водій «витискає» з автомобіля все, на що він здатен. Цікаво, що на великих відстанях (наприклад, від Харкова до Сімферополя близько 700 кілометрів) різниця в тривалості поїздки у того, хто рухатиметься зі швидкістю близько 100 км/год (тобто в межах правил), і того, хто «топтатиме педаль газу» і рухатиметься зі швидкістю 130150 км/год, становитиме не більше півгодини! При цьому той, хто віддає перевагу більш швидкому руху, дорогою знайомитеметься з усіма співробітниками поліції, більше ризикуватиме й частіше зупинятиметься. Рух такого водія матиме «рваний» ритм: рухаючись трасою, ви можете помітити, що вас може кілька разів обігнати один і той самий автомобіль.
Здатність людини керувати автомобілем багато в чому залежить від практики водіння. У зв’язку з цим існує цікава особливість: тривала відсутність поїздок на високих швидкостях (наприклад, міжміськими трасами) призводить до зниження здатності сприймати швидкість, здебільшого при обгоні. Іншими словами, розраховуєш на одне, а вже наприкінці маневру розумієш, що зустрічні автомобілі, виявляється, набагато ближче, ніж хотілося б (рис. 3.87).
2 MB