3.4.11 Увага водія
Наразі ж поговоримо про увагу водія. У правилах дорожнього руху записано, що водій зобов’язаний бути уважним. Також там записано, що водій має право очікувати від інших дотримання правил дорожнього руху. Зауважте, там не сказано, що інші неодмінно будуть виконувати ці самі правила, — водій лише має право на це розраховувати. Саме тому існує чудове неписане правило, відоме як «правило трьох Д», або «ДДД». Залежно від настрою і ставлення до життя «ДДД» розшифровується як «Дай Дорогу Дурневі» або «Дай Дорогу Добровільно». Дуже часто доводиться чути про те, що «я рухався за правилами, а він, гад такий, виїхав на червоний (не звільнив, проїхав не в свою чергу тощо)». Річ у тому, що будь-яку ДТП можна розглядати під різними кутами, але зазвичай винні в ДТП обидва: один помилився, а інший недогледів або пішов на принцип (я нічого не порушую, тому рухатимуся, як рухався). Дорога це не місце для з’ясування стосунків, вона не для того, щоб комусь щось доводити. Необхідно просто розуміти, що людського фактору ніхто не скасовував. Отже, якщо сьогодні хтось «встав не з тієї ноги», а ми в більш адекватному стані, то наше завдання полягає в тому, щоб забезпечити насамперед власну безпеку.
Дуже часто, коли ситуація починає розвиватись якось несприятливо (хтось починає діяти якось не так, як потрібно, — рис. 3.45), перша думка водія така: «А що це він витворяє?» або «Як він міг? Як наважився?» Насправді це неправильні запитання. Правильне запитання повинне бути приблизно таким: «Що потрібно зробити просто зараз, щоб забезпечити власну безпеку?» Якщо при кожному розвитку подій ви ставитимете собі правильні запитання, то, найімовірніше, зможете розв’язати будьяке завдання, що виникло. Якщо ж ви просто заспокоюватимете себе тим, що нічого не порушуєте, просто решта це не ваші проблеми, то наслідки можуть бути дуже сумними.
Серед водіїв існує дві крайності: одні вважають, що завжди потрібно діяти суто за правилами, і тоді все буде добре; інші, навпаки, дотримуються думки, мовляв, «навіщо взагалі щось учити, якщо все одно ніхто нічого не дотримується». Звісно ж, правила дорожнього руху варто знати «назубок» і завжди і скрізь ПРАГНУТИ діяти згідно з цими правилами, але ухвалювати остаточне рішення потрібно виходячи з конкретної ситуації. Наприклад, якщо на перехресті вам загоряється зелений, але при цьому слизькою дорогою хтось намагається безуспішно зупинитися і «летить» на червоний, то їхати не варто: навіщо підставлятися під удар? Хоча частогусто доводиться спостерігати, як, щойно спалахує зелений, водії, які, незважаючи ні на що, просто починають рухатися лише тому, що вони «мають на це право». Це свідчить лише про те, що такий водій перекладає відповідальність за своє життя на когось іншого.
Водіямпочатківцям властива така поведінка: коли вони бачать, що інший водій щось робить, то чомусь вважають, що він досвідченіший, а значить, напевно, робить усе правильно. Іноді цим вони самі створюють для себе незручні ситуації. Потрібно мати власну думку, підкріплену знанням правил дорожнього руху, про те, як має все відбуватися. Пам’ятайте: кожен несе персональну відповідальність за свої дії, і в жодному разі дії інших водіїв не повинні вводити вас в оману з приводу того, що ви чогось не знаєте або не розумієте. Отже, рекомендую вам на час навчання, а також перші півроку-рік життя за кермом зробити Правила дорожнього руху своєю настільною книгою. Якщо сьогодні на дорозі з вами трапився якийсь незрозумілий казус, потрібно звертатися за роз’ясненнями не до сусіда дяді Васі, а відкрити Правила дорожнього руху і спробувати розібратися з усім докладніше. Або, як варіант, зателефонувати своєму інструкторові: навіть якщо сплинув час, це та людина, яка знає, розуміє вас і зможе стисло та змістовно відповісти на всі ваші запитання.
Діючи відповідно до простих базових принципів, ви рухатиметеся безпечно і добре, довго і щасливо. При цьому ніхто не каже, що ви рухатиметеся повільно, — зовсім ні. Адже головне не швидкість, а бачення розвитку тієї чи іншої дорожньої ситуації: якщо все безпечно, то можна їхати далі, якщо існує небезпека, то ризикувати не варто.
Якщо з вами або з кимось із ваших знайомих (на чужих помилках вчитися особливо корисно) трапився якийсь дорожній випадок, який вас пригнітив, приїхавши додому, в спокійній обстановці ще раз подумки «прокрутіть» події, що відбулися. Також подумки «відредагуйте» те, що трапилося: викиньте те, що було неправильно, і «прокрутіть» так, як повинно було бути з точки зору Правил дорожнього руху, безпеки і просто здорового глузду. Обміркуйте правильний розвиток подій ще кілька разів, щоб це відклалося у вашій пам’яті. Найімовірніше, якщо подібна ситуація повториться (а вона, повірте, обов’язково повториться — не сьогодні, так завтра), ви вже діятимете за написаним сценарієм. На дорозі не буває експромтів: усе вже давно відрепетирували і пройшли. Якщо у вас в голові на кожен випадок є заздалегідь спланований порядок дій, то ви діятимете холоднокровно, впевнено, спокійно і прогнозовано для інших, а значить, дістанетеся з точки А в точку В гарантовано без пригод.
Колись потрапила в руки книжка «П’ятнадцять прийомів екстремального маневрування» з автографом одного з успішних автогонщиків: «Екстрено не маневруй, сиди в потоці й не випендрюйся!» Цими словами і хотілося б завершити цей розділ.
2 MB