3.4.9 Куди дивитися
Дуже часто під час руху в потоці можна спостерігати ситуацію, коли водій того чи іншого автомобіля спеціально піднімає своє крісло таким чином, щоб бачити свій капот: вважається, що так можна краще контролювати відстань між своїм автомобілем і тим, що рухається попереду. Насправді це зовсім безглузде заняття, оскільки, наприклад, при русі зі швидкістю 60 км/год автомобіль за секунду проходить понад 16 метрів, тобто потрібно лише дивитися на ці самі 16 метрів уперед. А ще краще, якщо у вас існує план дій щонайменше на найближчі 3~5 секунд (в ідеалі — до 10 секунд). У цьому випадку, найімовірніше, несподіванок для вас не буде. Як дізнатися, куди саме потрібно дивитися, щоб у запасі ви мали певний час? Насправді все досить просто. Ви можете помітити якусь значну точку на певній відстані попереду (наприклад, рекламний білборд) і порахувати секунди, за які дістанетеся цієї точки. Якщо ви досягли наміченої точки за десять секунд, то відстань, на якій перебувала ця точка на початку лічби, відповідає тій дальності погляду, яка повинна бути за цієї швидкості руху. Коли ви дивитиметеся вдалину саме туди, куди потрібно, у вас автоматично задіюється периферійний зір, а значить, ви будете бачити не тільки перед собою, а й праворуч і ліворуч від дороги (рис. 3.40). Якщо ж дивитися просто перед собою, то ніякого периферійного зору не буде, тобто, наприклад, вчасно помітити пішохода, який наближається до дороги, вже не вдасться.
Дивлячись на достатньо велику відстань уперед, ви вчасно помітите світлофор. Звичайно, якщо далеко вже досить довго горить зелений, то, поки автомобіль дістанеться світлофора, там уже буде червоний, а значить, доречно зменшити швидкість і рухатися повільніше. Не намагайтеся встигнути десь проїхати швидше, так би мовити «проскочити ». Взагалі, «проскочити» — погане слово, яке не узгоджується з адекватним і прогнозованим водінням. Завжди потрібно намагатися зберігати якісь «відхідні шляхи»: не можна «спалювати за собою мости » і діяти за принципом «або пан, або пропав». На дорозі такого бути не може, завжди має бути запасна дія.
Дуже серйозна навичка не шукати небезпек там, де їх немає, а реально бачити їх там, де вони є. Як цього досягти? Навчіться правильно спрямовувати свій погляд. Багато інструкторів рекомендують дивитися по центру дороги на 100-150 метрів уперед, і я поділяю цю думку, оскільки в запасі у водія буде близько десяти секунд для планування власних дій. Але тут варто дещо пояснити, як саме потрібно дивитися. Річ у тому, що погляди повинні бути швидкими і короткими — велика кількість уважних і «гострих», як голочки, поглядів, спрямованих уперед (для генерального напрямку), ліворуч, знову вперед, праворуч, у бічні дзеркала заднього виду, в центральне дзеркало, знову вперед тощо. Найголовніший секрет такого огляду полягає в тому, щоб довго не фіксувати погляд на чомусь одному, а постійно переміщати його з однієї точки в іншу. Це ніби сфотографувати багато картинок, а потім, сидячи за столом, перегортати їх і намагатися побачити всю картину. Тобто, «сфотографувавши» зображення в дзеркалі заднього виду, потрібно знову перевести погляд уперед, щоб контролювати головний напрямок і при цьому почати пригадувати, що ж було в дзеркалі. Якщо згадати не вдається — «сфотографувати» ще раз, подивившись туди ж, і знову перевести погляд на дорогу.
Подібний спосіб огляду дуже корисний при перестроюванні праворуч або ліворуч. Дивлячись у дзеркала по кілька разів, ви зможете дійти висновку, з якою швидкістю рухається автомобіль сусідньою смугою. Якщо він наздоганяє вас, то всі «сфотографовані » поглядом картинки в дзеркалі будуть різними. Якщо ж автомобіль рухається з тією ж швидкістю, що і ви, то всі картинки будуть однаковими.
Ще один важливий момент, про який варто згадати: куди саме потрібно дивитися, коли ви спрямовуєте погляд на той чи інший автомобіль. Дуже часто і пішоходи, і водії дивляться саме на автомобіль, через що вони просто не здатні передбачити подальших дій. Набагато вигідніше дивитися в обличчя водієві: нехай ви не побачите кольору його очей, а вираз обличчя буде розмито, але принаймні ви хоча б будете в курсі того, в який бік повернута голова водія. Отже, вже можна припустити, бачить він узагалі вас у цей момент чи ні. Наприклад, ви рухаєтеся головною дорогою, а праворуч виїжджає автомобіль, який хоче влитися в потік, що рухається в той же бік, але при цьому водій дивиться не на вас, а зовсім в інший бік. Запитайте себе: чи можна продовжувати рух, сподіваючись, що цей водій дасть вам дорогу? Мабуть, ні. Тому потрібно щонайменше скинути газ і занести праву ногу над педаллю гальма, щоб проїхати небезпечну ділянку. І лише переконавшись в тому, що вам гарантовано поступилися дорогою, можна знову натиснути на газ і прямувати далі в попередньому темпі.
Або інший приклад: ви рухаєтеся містом, а праворуч стоїть автобус або тролейбус. Дуже часто їхні водії, ще завантажуючи пасажирів, уже вмикають лівий поворот. Чи відомо вам, що згідно з правилами дорожнього руху ви зобов’язані дати дорогу громадському транспорту, що стартує із зупинної кишені. І як же визначити, чи виїжджає він зараз? Усе дуже просто: подивіться в дзеркало цього автобуса або тролейбуса. Якщо ви побачите, що водій дивиться в бік пасажирів (рис. 3.42), тобто двері він ще не зачинив, то, напевно, очікувати старту поки ще рано. Але при цьому перед автобусом може вийти людина (хоча всім відомо, що автобус потрібно обходити ззаду, але відбувається це далеко не завжди). Якщо ж водій дивиться у ваш бік, то, найімовірніше, він уже намагається стартувати, а значить, йому потрібно дати дорогу. Або ж, якщо ширина дороги достатня, щоб проїхати повз, а автобус/тролейбус вже рушив, значить, перед ним уже навряд чи хтось вискочить (адже водій щось бачить перед собою), тобто можна спокійно рухатися далі.
Завжди шукайте очима обличчя водія! Так ви зможете отримати багато корисної інформації.
2 MB