3.4.10 4 секунди
Інститут безпеки дорожнього руху Франції ще в 60-ті роки минулого століття дійшов висновку, що для водіїв-початківців дистанція між автомобілями повинна становити не менш ніж 4 секунди. Саме в секундах. Згодом я поясню, чому. Річ у тому, що, коли починає відбуватися щось нестандартне (наприклад, попереду різко гальмує автомобіль), людина спочатку бачить небезпеку і лякається, потім вона приходить до тями і розмірковує, що робити. Потім вона починає діяти, спрацьовують системи автомобіля, і лише після всього цього автомобіль реагує, і ситуація починає якимось чином виправлятися. Іншими словами, на це піде якийсь час. Якщо ж вимірювати дистанцію, як це робить переважна більшість водіїв, метрами (або корпусами автомобілів, що майже те саме), то це призведе до неправильних розрахунків. Адже під часу руху з різними швидкостями довжина гальмівного шляху буде різною (як наслідок, довжина зупинного шляху також буде різною).
Зупинний шлях — відстань, що проходить транспортний засіб з моменту виявлення водієм небезпеки до повної зупинки; включає в себе відстань, пройдену автомобілем за час реакції водія і час спрацьовування гальмівної системи. Гальмівний шлях — відстань, що проходить транспортний засіб з моменту спрацьовування гальмівної системи до повної зупинки. Важливо не плутати поняття «зупинний шлях» і «гальмівний шлях» (рис. 3.43).
Емпірична (отримана досвідченим шляхом) формула обчислення зупинного шляху середньостатистичного водія, яка враховує все вищесказане, має такий вигляд: потрібно швидкість руху розділити на 10 і отриманий результат помножити сам на себе — вийде число, відповідне довжині зупинного шляху в метрах. Наприклад: швидкість складає 60 км/год, ділимо 60 на 10 — отримуємо 6; множимо отримане значення саме на себе: 6 × 6 = 36 метрів. Тобто середньостатистичний водій у реальній ситуації, побачивши небезпеку, зупиниться щонайменше через 36 метрів. Звичайно, тренований водій зробить це раніше. Звісно, сучасні гальма набагато ефективніші, ніж ті, які були в 60х роках минулого століття. Втім, статистично цифри дуже близькі.
Звичайно ж, щоразу вираховувати подумки довжину гальмівного шляху досить незручно. Якщо ж вимірювати дистанцію між автомобілями в секундах, то величина буде постійною: на великій швидкості за 4 секунди автомобіль пройде більшу кількість метрів, на малій за ті ж 4 секунди — меншу кількість метрів.
Як же виміряти ці самі 4 секунди до наступного автомобіля? Все дуже просто. Коли передній автомобіль проїжджає повз якийсь нерухомий орієнтир (стовп або рекламний щит), варто починати рахувати. Якщо ваш автомобіль проїжджає повз той же орієнтир через чотири секунди, значить, дистанція між автомобілями саме така, якою має бути.
Раджу вам сформувати звичку відраховувати відстань між рухомими об’єктами (перебуваєте ви за кермом або просто їдете як пасажир — не має значення). Це дуже корисна навичка, яка дозволить вам дуже грамотно виїжджати з парковки, грамотно проїжджати перехрестя і майстерно здійснювати обгони. Якщо ви знатимете, що, наприклад, на виїзд із парковки у вас іде приблизно 7~8 секунд (мається на увазі не просто виїхати, а ще й набрати потрібну швидкість, відповідну швидкості потоку), то до автомобіля, що наближається, потрібно не менше 10 секунд, щоб мати запас 2~3 секунди (рис. 3.44).
Ухвалювати будь-які рішення на дорозі варто тоді, коли маєте на це час. Якщо виникає думка, що часу, мабуть, обмаль, то діяти, напевно, не варто і краще просто відкласти на більш слушний час.
Більшість помилок на дорозі насамперед через те, що люди залишають на виконання дій занадто мало часу і, не вкладаючись потім у відведений діапазон, починають нервувати і в цьому пригніченому стані припускаються помилок: руки дубіють, мізки закипають, а холоднокровні дії поступаються емоціям. Іншими словами, якщо ви залишите для себе певний час, то діятимете адекватно і безпомилково. У кожного водія своя швидкість реакції і своя швидкість впливу на автомобіль, тому весь секрет майстерності полягає саме в тому, щоб створювати собі ситуації, коли буде достатньо часу саме для вашого рівня навичок. Не лізьте туди, де ви «не можете». Створюйте для себе ситуації, за яких ви «можете». Коли дитині кажуть, що «сірники дітям не іграшка» — це заборона для неї. Коли дитина дорослішає, вона починає розуміти, що за допомогою сірників, наприклад, можна зігріти замок на гаражі або десь підсвітити, просто зігріти руки й багато-багато іншого. Отже, з віком дитина набуває навичок, стає відповідальною за свої дії і може робити те, чого не можна було раніше. Те саме стосується водіїв: згодом, коли рівень водійської майстерності підвищиться, ситуацій, у яких ви «не можете», ставатиме все менше. Поки ж цього ще не відбулося, просто створюйте для себе комфортні ситуації, і все буде гаразд.
2 MB