3.3.3 Негативна сторона старту з ручника
Щоб рушити на схилі, можна застосовувати метод «старту з ручника » або спосіб «підвисання», якого навчає переважна більшість інструкторів (ми ще поговоримо про цей спосіб нижче). Все це, безумовно, чудово. Втім, є й негативний момент у таких стартах у гору. Дуже часто в реальних дорожніх ситуаціях від моменту ухвалення рішення «Все, рушаймо!» до моменту «Рушаймо!» зазвичай минає дві-три секунди, а то і більше. При цьому послідовність подій наступна: у кращому випадку автомобіль стоїть перед світлофором, горить червоне світло. Коли загоряється зелене світло, за дві-три секунди автомобіль починає рух. Світлофор горить зеленим світлом близько 25-30 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб неквапливо виконати всі необхідні дії і почати рух. Іноді сусіди по дорозі можуть обуритися, «подудіти» (що, до речі, зовсім не додає водію-початківцю спокою), проте автомобіль все-таки якось рушить.
Ситуація складається зовсім по-іншому, якщо автомобіль стоїть на нерегульованому перехресті, перед ним знак «Дати дорогу», а головною дорогою рухається щільний потік — таке часто відбувається в години-пік, коли всі прямують на роботу або з роботи. Також вам потрібно не просто перетнути це перехрестя по прямій, а повернути ліворуч (рис. 3.16) — у цьому випадку поступатися потрібно абсолютно всім! І ось за таких обставин ключовим моментом є своєчасність старту. Дуже часто можна спостерігати ситуацію, коли людина стоїть на нерегульованому перехресті: якщо раптом виникає «зазор », яким можна було б скористатися для проїзду, вона розуміє, що час рушати, і починає стартувати, але часу, який витрачається на це, багато, й інші автомобілі вже встигають під’їхати і перекрити дорогу. Отже, для водія виникає стресова ситуація. Зазвичай водії коментують це так: «Я тількино починаю рухатися, а тут вже підлетіли!..» Зазвичай подальші події розгортаються так, що водій, проґавивши одну, другу, третю «кишені», перехрестившись, в кращих традиціях японських камікадзе просто їде... Саме тому відбувається багато дорожньотранспортних пригод на перехрестях: водіїпочатківці просто хочуть залишити перехрестя якомога швидше, намагаючись замінити своєчасний старт різким стартом. Після ухвалення рішення про те, що потрібно рухатися, людина налаштовується на старт, витрачаючи на це якийсь час, а потім намагається якось компенсувати цю затримку більш різким стартом.
Отже, старт у гору, як це не дивно, потрібен навіть не тоді, коли доводиться рушати на схилі. Старт у гору необхідний, насамперед, для того, щоб, керуючи трьома педалями (зауважте: не ручником і не завчасним підведенням зчеплення), людина могла рушити відразу ж, щойно в її голові виникне команда: «Рушаймо!».
Якщо ви подивитеся на старт автогонщиків, то побачите: тільки-но дають старт, усі, як один зриваються з місця. Раціональне зерно тут полягає не в тому, щоб зірватися з місця, а в тому, щоб зробити це вчасно. Якщо на момент старту витрачається менше секунди — це дуже добре! Якщо ж затримка на старті становить дві-три секунди — це ціла прірва, марнування часу...
Зі швидкістю 60 км/год автомобіль за секунду проїжджає понад 16 метрів. Якщо наступна автівка, якій потрібно дати дорогу, знаходиться на відстані 100 метрів, то, здавалося б, виїжджай без проблем — порожня дорога! Усвідомлюючи, що найближчої «п’ятирічки» той автомобіль не встигне під’їхати, людина повністю зосереджується на старті, абсолютно не звертаючи уваги на автомобіль, що наближається. А за ті три секунди, витрачені на підготовку старту, автомобіль устиг під’їхати на цілих 45-50 метрів! Причому автомобілі не завжди рухаються зі швидкістю 60 км/год, іноді й набагато швидше! Тобто за цей час автомобіль візуально стає в два рази ближче. Замисліться, чи сподобається вам це? Чи не виникне у вас бажання швидше «втекти» з цього перехрестя? Переконаний, що виникне. Зазвичай двигун гарчить, зчеплення кидається, а автомобіль із пробуксовкою зривається з місця. Як не дивно, для багатьох водіїв такий спосіб рушання вважається проявом «вищого класу» — ніби гоночний підхід... Насправді ж, це не що інше, як спроба компенсувати свої помилки.
2 MB