4.4 Травматичний шок
Травматичний шок – це гостра реакція організму на тяжку механічну травму.
Причини шокового стану:
- зменшення кількості циркулювання крові через кровотечу;
- больовий фактор;
- переломи;
- пошкодження внутрішніх органів.
Виділяють дві фази шоку: еректильну і торпідну.
Ознаки першої (еректильної) фази шоку:
- Підвищена рухова активність, потерпілий намагається кудись бігти
- Підвищується мовна активність потерпілого, проте голос глухуватий, слова уривчасті
- Підвищена больова чутливість
- Погляд хворого неспокійний, обличчя бліде, артеріальний тиск нормальний або підвищений
Перша фаза шоку – короткочасна, триває не довше від п’яти хвилин (за винятком опікового шоку) і швидко переходить у другу фазу шоку.
У торпідній фазі виділяють три ступені тяжкості. При шоці I ступеня тяжкості хворий трохи знетямлений. У нього збережена больова чутливість, дихання прискорене. Такий шоковий стан може розвинутися на тлі закритого перелому стегна й гомілки та інших скелетних травм.
При множинних переломах ребер, важких переломах кісток таза розвивається шок II ступеня ((середньої тяжкості). В такому стані спостерігається почастішання пульсу, з'являється блідість шкірних покривів, синюшність, м'язова слабкість, загальмованість. Шок III ступеня розвивається при множинних травмах, пошкодженні скелета, великих м'язових масивів і внутрішніх органів грудей, живота, черепа, а також при опіках. При цьому потерпілий глибоко знетямлений, пульс погано промацується, шкірні покриви бліді, з синюшним і землистим відтінком.
У стані шоку IV ступеня хворий починає втрачати свідомість, синіє, пульс визначається тільки на великих судинах.
Ознаки другої (торпідної) фази шоку:
- Обличчя бліде, вкрите холодним потом, зіниці розширені
- Дихання часте і поверхневе
- Пульс ледь промацується, частий
- Свідомість збережена, однак потерпілий до навколишнього ставиться байдуже, на запитання не відповідає
При шоці IV ступеня тяжкості може знадобитися негайне проведення серцево-легеневої реанімації. Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації наведений на цій сторінці.
Дії для запобігання розвитку травматичного шоку
1 Усуньте вплив фактора, який травмував (травмує) потерпілого.
Якщо у потерпілого тривалий час (кілька годин) були здавлені м'які тканини, не варто відразу їх звільняти. Інакше накопичені у тканинах токсини після звільнення потраплять до крові, а це призведе до тяжкого ускладнення — синдрому тривалого здавлення. Детальніше про цей синдром і про те, як діяти в такій ситуації, — тут.
- Зупиніть кровотечу, якщо вона є. Алгоритми зупинки кровотеч.
- Розщібніть одяг, який здавлює, забезпечте прохідність дихальних шляхів потерпілого і приплив свіжого повітря.
- За наявності переломів проведіть іммобілізацію травмованої частини тіла. Алгоритми надання першої допомоги при переломах наведені на цій сторінці
- За наявності опіків надайте першу допомогу і знерухомте потерпілого, щоби зменшити біль. Алгоритми надання долікарської допомоги при опіках наведені на цій сторінці.
2 Дайте постраждалому знеболювальні препарати.
3 Зігрійте потерпілого.
Віднесіть його до теплого приміщення, укрийте термопокривалом або теплою ковдрою.
Дайте гарячого чаю, кави.
4 Контролюйте пульс потерпілого.
У разі потреби проведіть серцево-легеневу реанімацію.
Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації наведений тут.
При розвитку шокового стану потерпілого необхідно якомога швидше доставити до медичного закладу.
2 MB