4.22 Допомога потопельнику
Утоплення – термінальний стан або настання смерті внаслідок проникнення рідини в дихальні шляхи, рефлекторної зупинки серця в холодній воді чи спазму голосової щілини.
При наданні допомоги треба пам'ятати, що потопельник може здійснювати судомні, неусвідомлені, нескоординовані рухи, внаслідок чого може втопити самого рятівника.
Підпливати до потопельника потрібно ззаду, щоб він не міг обхопити вас руками. Просунувши руки під пахви чи тримаючи за волосся, треба повернути його горілиць і плисти до берега.
Типи утоплення:
- Справжнє («мокре») утоплення
Становить приблизно сімдесят-вісімдесят відсотків усіх випадків утоплення. Такий тип утоплення характеризується потраплянням води до трахеобронхіального дерева, коли після занурення у воду потопельник здійснює мимовільні дихальні рухи. При такому утопленні спостерігається яскраво виражена синюшність шкірних покривів. - Асфіксивне («сухе») утоплення
Розвивається в десятьох-п’ятнадцятьох відсотках випадків утоплення. Асфіксивне утоплення стається без аспірації води. Вода, потрапляючи в гортань, спричиняє рефлекторний ларингоспазм, який призводить до асфіксії (удушення). Велика кількість води заковтується у шлунок. У легенях залишається повітря, утворюється дрібнопухиркова піна, яка накопичується в куточках рота. Синюшність при цьому типі утоплення так само яскраво виражена, як і при справжньому. - Синкопальне утоплення («смерть у воді»)
Від слова «синкопе» — непритомність. Також стається в десятьох-п’ятнадцятьох відсотках випадків. Смерть настає через рефлекторне припинення серцевої і дихальної діяльності після перепадів температур унаслідок занурення в холодну воду, рефлекторної реакції на потрапляння води в дихальні шляхи чи в порожнину середнього вуха при ушкодженій барабанній перетинці.
У разі утоплення діяти треба швидко. Будь-яке зволікання може стати страшною трагедією!
Перша допомога при початковому утопленні (потерпілий перебуває у свідомості)
У разі, коли потопельника витягли з води на початковій стадії утоплення, першу допомогу треба спрямувати на усунення наслідків психічної травми й переохолодження. Постраждалі, врятовані в цей період утоплення, зберігають свідомість і не потребують заходів реанімації.
1 Зніміть мокрий одяг із потерпілого, витріть його насухо, переодягніть або закутайте в теплу ковдру.
2 Дайте гаряче солодке питво.
Перша допомога в разі, якщо постраждалий непритомний
Не намагайтеся цілковито звільнити легені від води — це марно! Ви даремно втратите час, і, крім того, виконуючи так звані черевні поштовхи, можете спровокувати потрапляння кислоти зі шлунка в легені.
1 Перевірте наявність пульсу на сонних і стегнових артеріях.
2 Перевірте наявність самостійного дихання.
Не витрачайте часу на спробу виявити відсутність подиху за допомогою дзеркала чи руху обривка нитки. Ви маєте вкрай мало часу! Наявність цієї ознаки треба встановити за рухом грудної клітини і звуку видиху.
3 За відсутності пульсу й дихання у потерпілого негайно починайте серцево-легеневу реанімацію.
Алгоритм проведення серцево-легеневої реанімації наведений на цій сторінці.
4 Якщо дихання відсутнє, проте є пульс, то треба почати штучне дихання з частотою десять вдувань повітря на хвилину і повторно перевіряти пульс після кожних десяти вдувань.
Серцево-легеневу реанімацію при утопленні треба проводити навіть тоді, коли людина перебувала під водою впродовж десяти-двадцяти хвилин (особливо якщо йдеться про утоплення дитини у холодній воді).
2 MB