4.2.3 Паркування - заднім ходом
Теперь починається другий этап паркування — заднім ходом.
Включивши задній хід і дивлячись в ліве дзеркало заднього виду, необхідно переконатися в тому, що ззаду по дорозі не рухаються попутні автомобілі. У разі необхідності їх потрібно пропустити, щоб нікому не створювати перешкод.
Майже на перших сантиметрах руху потрібно НЕГАЙНО почати обертати кермо до упору праворуч (рис. 4.11).
Основна складність паркування полягає в тому, що люди, звикнувши неспішно маневрувати на дорозі, так само повільно обертають кермо і в цьому випадку. Основний принцип руху при паркуванні полягає в тому, щоб автомобіль рухався якомога повільніше, а водій обертав кермо якомога швидше, причому з краю в край. Дотримуючись цього принципу, ви завжди зможете припаркуватися навіть у зовсім невеликій кишені.
Автомобіль продовжує рухатися заднім ходом при вивернутому до упору кермі, передня частина автомобіля виїжджає на проїзну частину, але при цьому задня частина «заглиблюється» в кишеню. Тепер найважливіше: коли в лівому дзеркалі з’явиться ліва фара заднього автомобіля, це свідчитиме про те, що задня вісь вашої автівки вже досить глибоко «захована» в кишеню (рис. 4.12).
Якщо, перш ніж ви почнете рух назад, автомобіль, що стояв позаду, вже поїхав, то орієнтира в дзеркалі просто не буде. Як же бути? Дуже просто: можна скористатися другим орієнтиром, розташованим перед вашим автомобілем. Якщо ви досягли якогось кута щодо бордюру, за якого правий борт вашого автомобіля «дивиться» повз припарковану автівку, що стоїть попереду (рис. 4.13), то це також цілком відповідний орієнтир.
Третій найнадійніший орієнтир — положення автомобіля, при якому його правий задній кут біля самого бордюру. Як це можна побачити? Уявіть, що правий борт припаркованого попереду автомобіля можна продовжити на кшталт якоїсь штори. Якщо ви розумієте, що, рухаючись заднім ходом, правим заднім кутом свого автомобіля торкнулися цієї уявної штори, то це ще одне підтвердження того, що автомобіль зайняв потрібне положення щодо бордюру (рис. 4.14).
Кут в’їзду автомобіля в паркувальну кишеню не повинен перевищувати 30 градусів. Якщо кут невеликий, то при повністю вивернутих ліворуч передніх колесах на завершальній фазі паркування задні колеса автомобіля вже не переміщатимуться ближче до бордюру. Якщо ж кут виявиться занадто великим, то задня частина автівки в результаті може заїхати на бордюр (рис. 4.15).
Коли ви за одним із орієнтирів зрозумієте, що досягли потрібного положення, починайте СПОКІЙНО обертати кермо до упору ліворуч, тобто так, щоб досягти положення, за якого автомобіль стоятиме паралельно бордюру. Якщо вивернути кермо різко, то автомобіль, звичайно, зможе зайняти паралельне бордюрному каменю положення, але при цьому не «сховається» в паркувальну кишеню зовсім, а якщо обертати кермо занадто повільно, то автівка раніше увіпреться колесами в бордюр, ніж займе паралельне положення. Саме тому потрібно добрати швидкості обертання керма так, щоб примудритися «запхати» автомобіль якомога глибше в кишеню, але при цьому не впертися в бордюр (рис. 4.16).
Коли автомобіль з вивернутими ліворуч передніми колесами досягне паралельного бордюру положення, просто зупиніться.
Якщо ви припаркувалися на досить вузькій вуличці і при цьому у вас велика автівка (наприклад, джип), то існує небезпека, що хтось із проїжджаючих може зачепити вивернуте ліворуч колесо вашого автомобіля (рис. 4.17). Тому до завершення паркування потрібно вирівняти передні колеса. У деяких країнах водій узагалі не має права залишити автомобіль на парковці з поверненими колесами: за це можуть навіть оштрафувати.
Тепер, якщо необхідно, рухайтеся трохи вперед, щоб зазори між вашим автомобілем і автомобілями, що стоять попереду і позаду, були майже однаковими (рис. 4.18): потрібно, щоб і припаркований за вами автомобіль у разі потреби міг безперешкодно виїхати і щоб ви самі змогли виїхати, не зачепивши переднього автомобіля.
2 MB